Мішок на голові, допити, катування та приниження: журналіст Олег Батурін розповів про пережиті жахи російського полону

Власний кореспондент херсонської газети "Новий день" Олег Батурін провів 39 днів в окупації та 9 днів у полоні російських загарбників. Журналіст вирвався з їхніх лап завдяки несподіваній милості фортуни.

Відео дня

Про те, як йому вдалося вижити та продовжити професійну діяльність, Олег Батурін розповів у проєкті НСЖУ "Журналісти важливі. Історії життя та роботи в умовах війни"(щоб подивитися відео, доскрольте до кінця сторінки).

Повномасштабна війна застала Олега в його рідній Каховці. 24 лютого його з дружиною розбудили гучні вибухи в місті.

"Ми бачили як палала частина протиповітряної оборони, яка захищала небо над ГЕС. Над головами в нас літали реактивні літаки. Було дуже страшно й не тільки від того, що ми бачили, а й від того, що не розуміли, як бути далі", – згадує журналіст.

Жителі Каховки, які не виїхали з міста з першими вибухами, швидко втратити таку можливість взагалі. Місто окупували за лічені години, і Олегу нічого не залишалося, як чекати слушного моменту.

Він продовжував працювати та розповідати в соцмережах про те, що відбувалося в Каховці та навколишніх громадах.

Він також брав активну участь у мітингах мешканців Херсонщини проти окупантів

"Хочу сказати, це було таке єднання! Я відчував таку злість людей, вони готові були розірвати росіян. Ми чітко давали ворогам зрозуміти, хто для нас Путін і куди він має йти разом зі своєю РФ. Чесно кажучи, у ті моменти мене такі неймовірні відчуття переповнювали", – згадує кореспондент.

Українці щодня виходили на мирні акції протесту, а ворог спостерігав і вистежував найбільш ярих патріотів. Першими у списку "нацистів" та "бандерівців" були ветерани війні на Донбасі, місцева влада та журналісти.

Так Олег одного дня після телефонної розмови з другом опинився в полоні російських ФСБшників. Невідомі в балаклавах підступно викрали журналіста на місцевій автостанції.

"12 березня мені зателефонував знайомий з Нової Каховки Сергій Цигіпа і попросив зустрічі. А напередодні він писав у соціальних мережах, що відчуває небезпеку і в разі потреби телефонуватиме сам. Так от, він мене набрав в обідню пору і сказав, що йому дуже треба зі мною зустрітись. Я погодився, але за умови, що це буде у Каховці. Домовились о 17:00 побачитися на автостанції, а коли прийшов у призначене місце, мене схопили російські військові. Вони були в балаклавах зі зброєю, почали бити, тоді, я зрозумів, що чув голос Сергія з полону", – розповів журналіст про потрапляння в полон.

Почалися принизливі допити, залякування, побиття і погрози вбити. Окупанти намагалися вивідати в кореспондента імена організаторів мітингів, бо не могли повірити, що люди самі можуть вийти на вулиці, щоб чинити опір. А коли вивідати нічого не змогли, почався шалений психологічний тиск.

"Я щодня чув, як катують інших людей. Як правило, в камери до ветеранів заходили двічі на день. Їх били, катували, знущалися, а деколи забивали до смерті. Серед полонених були зовсім різні люди. Був, наприклад, зовсім молодий хлопець, який гуляв з дівчиною і, побачивши колону, почав знімати", – розповів журналіст.

Минув тиждень, який видався Олегу вічністю. Чоловік подумки вже прощався з життям. У моменти найбільшого відчаю рятували думки про сім’ю і неймовірний спротив земляків, який було чутно навіть крізь стіни катівні.

Олег мовчав і шкодував, що, напевно, не побачить перемоги України. Але доля вирішила інакше, бо через дев’ять днів окупанти відпустили його. І щойно він вийшов за двері катівні, одразу почав шукати будь-які способи вивезти дружину й сина з Каховки. Адже російські вбивці могли і вдруге прийти по нього.

Згодом Олега Батуріна та його сім’ю гостинно прийняв Львів.

З травня Батурін працює журналістом у Центрі журналістських розслідувань в проєкті "Розплата. Україна свідчить". Це міжнародна ініціатива, метою якої є документація злочинів російських військових, щоб притягнути їх до відповідальності.

Після новини про визволення Херсона Олег вирішив, обов’язково повернутися до свого міста, щоб із перших вуст розповідати про відродження життя на стражденному півдні країни.