Блог | Міністерство гуманітарної політики: що встигли зробити і що плануємо
Сьогодні добігли 4 місяці відтоді, як я очолив Міністерство культури, молоді та спорту. За цей час я чув багато нарікань та сумнівів щодо того, чи варто було об’єднувати три великих та потужних міністерства (міністерство культури, міністерство молоді та спорту та міністерство інформаційної політики) , ліквідовувати їх та створювати нове “суперміністерство гуманітарної політики”, як інколи називають МКМС. Так, варто. Переконаний. Адже саме в Міністерстві культури, молоді та спорту об’єдналося все, що робить життя вартим жити: мистецтво, спорт, гуманітарний розвиток, суспільна взаємодія.
А ще я переконаний в тому, що кожен міністр це, в першу чергу, частина великого колективного органу - Кабінету Міністрів. А він, як колективний орган та виконавча гілка влади зобов’язаний постійно працювати аби змінювати на краще базові процеси в державі. Наприклад, перезавантаження “токсичних” владних структур, таких як Держмитслужба , Держподаткова , Держгеокадастр, Держгеонадра, Укравтодор та інші. Переведення державних послуг в онлайн: е-кабінет забудовника, бета-версія додатка "Дія", е-транспорт, готуємо до запуску 1 січня е-Малятко. Входимо в активну фазу соціально-економічних змін: захисту права власності (боротьба з рейдерством).
Читайте: Письмо к Путину
Що важливого, на мою думку, встигло зробити МКМС за ці чотири місяці, незважаючи на те, що офіційно в новому складі запрацює лише 2 січня:
1. Початок масштабної кампанії мобільності молоді. Ми вперше запускаємо безпрецедентну програму “мобільності” школярів, на яку виділено 500 млн грн з Державного бюджету. В рамках програми діти з різних регіонів України будуть здійснювати навчальні мандрівки країною. 2020 року в програмі буде задіяна кожна п’ята школа України. Програма передбачає, що молодь з усієї країни почне подорожувати державою. На сьогодні відсоток молоді, яка не подорожувала Україною останні три роки складає 55 відсотків. А відсоток молоді, який активно залучений в суспільне життя країни (є членами молодіжних та дитячих організацій) складає 3,4 відсотки. Тоді, як наприклад, в скандинавських країнах цей показник сягає 30 відсотків. Збільшення залучення молоді в процеси держави - один з пунктів програми Уряду на наступний рік.
2. Розвиток туризму. Вперше на розвиток туризму в Україні закладено кошти - 240 млн гривень. Україна багата на природні, історичні та культурні об’єкти, що можуть приваблювати мільйони туристів з усього світу. Ми хочемо створити можливості для активного подорожування країною як громадян, так і зовнішніх туристів. Для цього, насамперед, планується визначення місця України на туристичній мапі світу, створення брендів з існуючих точок притягання та запуск внутрішніх і зовнішніх програм з їх промоції.
3. Ратифікація угоди "EURIMAGES". Приєднання України до Європейського фонду підтримки спільного виробництва та розповсюдження художніх кінематографічних та аудіовізуальних творів, що дозволить залучати додаткові ресурси та виробників до національного ринку кіновиробництва.
Читайте: Зеленского подталкивают к череде непоправимых ошибок
4. Змінили порядок використання коштів підтримки кінематографії. Відтепер, Держкіно може передбачати у договорах про надання держпідтримки можливість здійснення попередньої оплати на строк 12 місяців протягом поточного та наступного бюджетних періодів,тоді як раніше було лише 6 місяців. Це дозволить виробникам українського контенту позбутися багатьох незручних бюрократичних процедур. Визначено розмір та порядок оплати індустрії за розгляд заяв на отримання субсидій. Так розмір компенсації складатиме: на виробництво фільму (ігрового, анімаційного тощо) в обсязі до 80% загальної вартості; на виробництво телефільму, телесеріалу, в обсязі до 50% загальної вартості; для повернення частини кваліфікованих витрат - до 30% (кешрібейти), здійснених іноземним виробником при створенні фільму в Україні. Закон щодо кешрібейтів, який було, нарешті, прийнято восени 2019 року надважливий для індустрії з багатьох причин. Запровадження кешрібейтів має стати важливою складовою популяризації України в світі, залучення в країну іноземних кіновиробників , а також матиме позитивний вплив на розвиток зовнішнього туризму, індустрії розваг, транспорту; закон покликаний створити умови для збільшення ємності національного ринку та залучення додаткових коштів, що дозволить галузі повноцінно функціонувати і без підтримки держави.
Читайте: Назад у Росію на чолі із Зеленським!
5. Розробили концепцію виявлення, аналізу і протидії дезінформації в інформаційному просторі України, створили механізм зменшення обсягів дезінформативного контенту, який впливає на громадян в інформаційному просторі України. Цей механізм в подальшому інтегрується в нормативно-правові акти, а саме закон про дезінформацію, який на початку січня ми продовжимо обговорювати з професійною медіа-спільнотою.
6. Цирк без тварин. Залишиться в минулому ганебне для України явище використання тварин в цирку. Всі державні цирки протягом року припинять використовувати тварин в циркових виставах. Наразі ми працюємо над робочими рішеннями шляхів реабілітації цих тварин. Всі вони без винятку будуть передані реабілітаційним центрам.
Читайте: Что ждет украинскую оборонку: ветер перемен или легкий бриз?
7. Створення національної стратегії розвитку фізичної культури і спорту до 2032. Вперше стратегія розвитку цього масштабного та важливого напряму була розроблена на такий довготривалий період. Стратегія розвитку спорту і фізичної активності України до 2032 року передбачає серйозний розвиток спортивної інфраструктури та будівництво нових об'єктів, значне збільшення фінансування, визначення пріоритетних видів спорту та провідних спортсменів в Україні , а також автономізацію і самодостатність спортивних федерацій.
8. Перезавантаження мистецької освіти в Україні та створення проекту Мистецька Освіта Майбутнього. Ми розпочали розмову з фаховою спільнотою про те, якою має бути мистецька освіта майбутнього. До березня збираємо всі думки, і плануємо наступний етап - обговорення програми дій або дорожньої карти необхідних змін. Весь діалог ми базуємо на наших основних принципах: довіра, учень в центрі уваги, інклюзивність, професійний діалог, розвиток української ідентичності.
Мистецька початкова освіта для нас, це лише початок. Розуміємо, що повинні говорити про наскрізну мистецьку освіту - від школи до вузу - і про мистецьку освіту для всіх, хто хоче вчитися впродовж життя. Мистецтво - це те, що робить життя вартим жити. Вища мистецька освіта має залишатись територією свободи та розвитку митців, територією, де вони зможуть обмінюватись досвідом і працювати з сучасними інструментами (медіа, фотографія, сучасний театр, сучасна музика тощо).
9. Проведення форуму “Єдності” в Маріуполі - масштабний захід, присвячений інституціоналізації діалогу між суспільством та владою у контексті реінтеграції окупованих територій України. Саме там ми почали говорити про те, що планує робити МКМС для подолання негативних наслідків конфлікту на Сході в гуманітарній сфері та створення умов для суспільного діалогу. Територіальна цілісність України для нас беззастережна. Коли ми формулюємо наші стратегії - наша аксіома - повернення Криму і Донбасу є неминучими. Так що ж заважає? У Маріуполі ми виділили три блоки - це російська агресія, відсутність стратегічного плану та відсутність консенсусу в суспільстві. І ми як Міністерство, що відповідає за гуманітарну політику держави, будемо з цим всім працювати.
Читайте: Россия открыто стала на сторону убийц
10. І найголовніше особисто для мене. Це перебудова всієї роботи міністерства: проведення глобального функціонального аудиту трьох міністерств, розділення функцій формування політик, (які залишаються в міністерстві), та реалізації політик. Адже один з ключових висновків аудиту: лише 20-30% часу міністерство займалося створюванням політик, увесь інший час - їхньою підтримкою та реалізацією. Що означає те, що ми працюємо за старими правилами, а на створення нових не вистачало часу. Тому вже з 2020 року реалізацією і втіленням будуть займатися новостворені профільні інституції (агентства, фонди, інспекції, служби). Низку існуючих інституцій у підпорядкуванні МКМС, таких як Держкіно, Український культурний фонд, Український інститут книги та Український інститут національної пам’яті, в 2020 поповнять наступні: Державне агентство України з питань мистецтв, Державне агентство України з питань мистецької освіти, Державне агентство розвитку молоді та громадянського суспільства України, Державне агентство спорту України, Державне агентство розвитку туризму України, Державна інспекція культурної спадщини України, Державна служба охорони культурної спадщини України. Всі профільні інституції створюються в межах бюджету Міністерства культури, молоді та спорту України, тому це в жодному разі не призведе до збільшення навантаження на бюджет.
