Відео дня
Менше диму в очі: лікарі закликали ВООЗ змінити стратегію боротьби з палінням
Напередодні 9-ої наради конференції сторін Рамкової конвенції по боротьбі з тютюном 100 відомих вчених і експертів по боротьбі з тютюнопалінням із різних країн світу звернулися до Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) із закликом зробити бездимні нікотинові товари частиною стратегії боротьби з курінням.
Українські лікарі теж закликають ВООЗ "зняти рожеві окуляри" у боротьбі з тютюном: далеко не всі курці можуть або хочуть кинути, і не пропонувати їм жодного іншого способу знизити шкоду для організму – безвідповідально.
50 років боротьби з тютюном – і курців стало більше
Минулого року Всесвітня організація охорони здоров’я святкувала ювілей. Півстоліття тому – у 1970 р. – ВООЗ офіційно розпочала свій "хрестовий похід" проти тютюнопаління. Саме тоді директор організації представив доповідь "Обмеження тютюнопаління".
Першим заходом ВООЗ проти тютюну стало рішення не палити під час своїх засідань – раніше це було дозволено.
На перший погляд, за ці півстоліття в боротьбі із палінням було багато досягнень:
майже на кожній пачці сигарет в світі з’явилося попередження (раніше текст, а зараз – і "страшні" картинки),
акцизи на сигарети і, відповідно, ціна пачки сигарет зросли за останні десятиліття в десятки разів,
в більшості країн світу заборонили курити в публічних місцях,
з екранів телевізорів і шпальт журналів і газет повністю щезла будь-яка реклама сигарет (рекламу сигарет почали прибирати з телеекранів навіть ще раніше – в 1965 р. першою заборонила рекламу сигарет на ТБ Велика Британія, а з 1971 р. – США).
Але, незважаючи на всі ці досягнення, до свого "золотого ювілею" боротьби з тютюнопалінням Всесвітня організації охорони здоров’я підійшла з однією "невеличкою" проблемою: за півстоліття рівень паління в світі не зменшився, а навпаки – суттєво виріс.
Так, кількість курців за останні 40 років зросла з 0,7 до 1,1 млрд. осіб. А кількість сигарет, які щорічно викурюються в світі, збільшилася за цей період більш ніж на 1 трлн. – з близько 5 трлн. у 1980 р. до понад 6 трлн. в останні роки.
Щороку від хвороб, пов’язаних із палінням, продовжує помирати понад 8 млн. осіб.
За статистикою, 70% курців хочуть кинути палити. З них 80% навіть спробує кинути вже цього року. Але менше ніж один з десяти зможе повністю позбавитися від цієї шкідливої звички. І на жаль, пояснення від ВООЗ і МОЗ про те, що "куріння вбиває", не надто допомагають.
Всесвітня організація охорони здоров’я зробила ставку на тиск на курців – податковий, психологічний, інформаційний. Добре, що не пішли далі – і не взяли на озброєння досвід боротьби з палінням в тоталітарних режимах: в середньовічному Китаї за тютюнопаління була передбачена смертна кара, у Росії до Петра І у курців виривали ніздрі, а одним із засновників антитютюнового руху в Європі вважається Третій рейх. Саме там було започатковано метод різкого підвищення податків на сигарети (податки складали до 90% ціни сигарет в Німеччині в ті часи), заборонено рекламу сигарет (зокрема, через гучномовці, а також на поштових марках і біля залізниць) і суттєво обмежено громадські місця, де можна палити.
Успішність цих заходів була такою ж низькою, як і у ВООЗ за останні півстоліття – з 1933 по 1939 р. рівень паління в Німеччині теж виріс.
Тиск не спрацьовує. А що ж тоді може спрацювати?
Отримати нікотин, але обійти смоли
Тоді ж, коли ВООЗ почав забороняти куріння на власних засіданнях, британський професор, відомий психотерапевт Майк Рассел вивів відомий "парадокс паління": люди курять заради нікотину, а помирають через смоли в сигаретах.
Дійсно, всупереч відомій російській приказці про каплю нікотину, яка коня вбиває, нікотин в сигаретах більшою мірою відповідає за звикання, а основні канцерогенні ризики несуть смоли, які виділяються під час згорання сигарети.
Усі ці роки в різних країнах шукали відповідь: як отримати нікотин, але обійти смоли. Різні країни віднайшли для себе різні відповіді на це питання.
Наприклад, Швеція, яка має найнижчий в Європі відсоток населення, що палить, пішла за національною традицією: в цій країні ще з минулих століть дуже популярний снюс – жувальний тютюн. Саме його пропонують курцям як заміну сигарет.
У свою чергу, інші розвинуті країни – такі як США, Велика Британія та Японія – зробили ставку на використання інноваційних технологій у боротьбі з палінням – передовсім, на електронні сигарети та системи нагрівання тютюну.
Так, в США використання альтернативних нікотинових виробів допомогло знизити продажі традиційних сигарет на 48% за останні кілька років. Рівень успішності повної відмови від паління при використання тютюну для нагрівання та електронних сигарет був майже вдвічі вищим, ніж при використанні інших замісних товарів – таких як нікотиновий пластир чи гумка (18% проти 10%).
Щоправда, важливим є належний контроль за складом цієї продукції – використання "саморобних" (особливо з додаванням канабіноїдів) або неперевірених рідин та електронних сигарет може призвести до трагічних наслідків.
У Великій Британії переключення частини курців на вейпінг допомогло знизити рівень паління традиційних сигарет до рекордно мінімальних 14,7%. В цій країні навіть дозволили виробникам електронних сигарет проходити ліцензування на рівні з ліками – як медичний продукт, що будуть прописувати курцям для позбавлення від шкідливої звички.
А в Японії завдяки системам нагрівання тютюну рівень паління традиційних сигарет з 2016 до 2019 рр. впав на третину. Підкреслимо: кількість курців не зросла в півтора рази, як за стратегії тиску ВООЗ, а впала на 30% - і це лише за три роки.
Чому ж тоді Всесвітня організація охорони здоров’я так вперто продовжує блокувати використання альтернативних нікотинових товарів для зниження паління?
Бо офіційна позиція ВООЗ: "Курці отримають максимальну користь для здоров’я тільки тоді, коли повністю припинять споживати як тютюн, так і нікотин".
"Ця заява Всесвітньої організації охорони здоров’я є незаперечною, проте відірваною від реальності. Оскільки для багатьох залежних від нікотину осіб ця мета недосяжна" - пояснює ситуацію заслужений лікар України, кардіолог вищої категорії Марина Долженко.
"Я багато років спілкуюся з такими пацієнтами, проводжу тренінги з прикладу WONCA як кинути палити, призначаю препарати. Однак, на практиці для багатьох таких хворих краще померти, аніж кинути палити. Заборони, штрафи, перестороги не лякають їх – все одно ця частина пацієнтів палить і буде палити. У наш час потрібні нові терапевтичні підходи, спрямовані на зменшення шкоди тютюнокуріння" - впевнена Марина Долженко.
Наприкінці вересня 2021 р. на засіданні Консиліуму на платформі WebCardio.academy було проведено експертне опитування, в якому взяли участь більше тисячі українських сімейних лікарів, кардіологів, терапевтів, лікарів інших спеціальностей.
Абсолютно всі лікарі, які взяли участь в опитуванні, підтвердили, що вони вважають за необхідне боротися з тютюнопалінням своїх пацієнтів різними методами, але в разі відмови пацієнта або невдалої спроби - рекомендувати перейти на альтернативні методи отримання нікотину у відповідності зі світовими рекомендаціями.
Треба "зняти рожеві окуляри": стратегія зниження шкоди
Думка українських експертів не оригінальна – значна частина європейських та американських лікарів-практиків, що мають справу з реальними пацієнтами, а не теоретичними концепціями, підтримують так звану "стратегію зниження шкоди".
"Перекривати рятівний для багатьох курців шлях через снюс або електронні сигарети – це все рівно що під час пожежі закривати двері до пожежної драбини, бо, мовляв, її сходинки можуть бути слизькими" – критикує стратегію Всесвітньої організації охорони здоров’я доктор наук і старший дослідник Норвезького інституту громадського здоров’я Карл Лунд.
Він став одним із 100 вчених і експертів по боротьбі з тютюном, які 18 жовтня 2021 р. звернулися до Всесвітньої організації охорони здоров’я і до країн, що є сторонами Рамкової конвенції по боротьбі з тютюном, із закликом зробити бездимні нікотинові товари частиною стратегії боротьби з тютюнопалінням.
"ВООЗ може врятувати життя понад мільярда курців, якщо припинить масову дезінформацію щодо усіх форм нікотину і оновить свої наукові підходи, які зараз передбачають, що курці мають або кинути палити, або померти. Натомість варто взяти на озброєння політику зниження шкоди і використання значно менш шкідливих способів доставки нікотину" - впевнений ще один співавтор листа, професор соціальних і біхевіоральних наук Школи глобального громадського здоров’я при Університеті Нью-Йорку, доктор Девід Абрамс.
Насправді, стратегія зменшення шкоди вже понад 20 років доволі успішно працює по всьому світу в багатьох сферах – від споживання алкоголю до боротьби з найважчими наркотиками.
По суті, вона полягає в усвідомленні того, що світ навряд чи ближчим часом повністю відмовиться від шкідливих звичок – паління, споживання алкоголю, нездорової їжі, наркотиків – але держава і суспільство можуть обмежити негативний вплив цих шкідливих товарів, послуг і звичок – як на життя самого споживача, так і на оточуючих.
Наприклад, тут немає завдання позбавити весь світ алкогольної залежності, але є більш прагматичне завдання зменшити кількість автомобільних аварій через споживання алкоголю. Тому в багатьох розвинутих країнах (США, Канада, Австралія, Південна Корея) вже діє програма Designated Driver (призначений водій – коли навіть ресторани і бари або оплачують послуги водія для компаній, що активно споживають в них алкоголь, або надають безкоштовні безалкогольні напої для одного з учасників компанії, який розвозитиме сп’янілих колег чи друзів по домівках).
Тут немає ілюзій щодо подолання наркотичної залежності в найближчому майбутньому. Але є більш реалістичні завдання – знизити поширення ВІЛ/СНІД та гепатиту С серед наркозалежних (у т.ч. програма обміну шприців), знизити кількість смертей від передозування (використання налаксону), знизити кількість злочинів, які вчиняються наркозалежними через пошук грошей на наркотики – від крадіжок і пограбувань до вбивств. З цією метою в окремих розвинутих країнах Заходу використовується або контрольована (за рецептом) видача наркотику для споживання, або надається замісна, наприклад, метадонова терапія.
"Ми маємо дивитись на ситуацію без "рожевих окулярів" і керуватись міжнародним досвідом та стратегією зменшення шкоди від паління, що полягає в тому, щоб створити можливість курцеві, який не зміг позбутися нікотинової залежності ані самостійно, ані за медикаментозної та терапевтичної допомоги, принаймні знизити рівень інтоксикації від вживання нікотину" - резюмує Марина Долженко.
Особливості тоталітарного шляху
Показово, що в окремих сферах Україна вже почала реалізовувати принципи стратегії зниження шкоди – зокрема, в сфері боротьби з наркотиками. І тут Україна, на відміну від багатьох країн колишнього СРСР, показала себе з більш прогресивного боку. Ще в 2004-2005 рр. в Україні було розпочато програму замісною метадонової терапії для героїнових наркозалежних. В 2017 р. її було розширено. Зараз близько двохсот медичних закладів по всій Україні (крім окупованих територій) через замісну терапію допомагають близько 12 500 наркозалежних.
Чимало медиків критикує метадон, оскільки, по суті, це також доволі важкий наркотик. Але в той же час є очевидні позитиви даної програми. Вже через 5 років після початку її використання МОЗ заявив про різке зниження зафіксованих випадків споживання нелегальних наркотиків, зменшення рівня смертності від передозування, зниження рівня поширення СНІД серед наркозалежних і зниження "проявів ризикованої поведінки" під впливом наркотиків. І хоча фінансування замісної програми поступово передається від приватних іноземних фондів у держбюджет, для економіки ця програма є вигідною. Адже кожна гривня, вкладена у програму, економить в середньому 12 гривень на скороченні збитків від злочинності, пов’язаної з наркотиками, видатків на кримінальне судочинство і витрат на медичну допомогу наркозалежним, зокрема при передозуванні.
Яскравим порівнянням можна вважати Російську Федерацію, де ставлення і до замісною терапії, і загалом до стратегії зниження шкоди – вкрай негативне. Окремі російські організації, які сповідують принципи зниження шкоди, оголошено "іноземними агентами", інші – просто ліквідовані.
Успіхи такої "сліпої" політики в повній мірі усвідомили в окупованому Криму. В Криму з 2004 по 2014 рр. Україна активно впроваджувала принципи зниження шкоди від наркотичної залежності, забезпечуючи замісну метадонову терапію. Чимало людей завдяки цій терапії змогли поступово "зійти з голки" і повернутися до нормального життя. Після окупації Криму російська влада швидко згорнула програму. В результаті, лише через 7 місяців після різкого завершення програми замісної терапії з близько 800 учасників в Криму і Севастополі приблизно сто померли, різко зросла кількість наркоманів, які повернулися до вживання важких наркотиків. Зросла кількість крадіжок і пограбувань, вчинених під впливом наркотичних речовин.
Категоричне несприйняття будь-якої, навіть набагато безпечнішої альтернативи – це тоталітарний шлях. Питання в тому, чи готова ВООЗ, а також Україна, йти цим шляхом.