Мельник: ДФС почала трансформацію – діалог із бізнесом й аналітичний підхід

Державна фіскальна служба активно працює в напрямку боротьби з корупцією і поширенням нелегальної підакцизної продукції. Тільки за 7 місяців 2021 року з незаконного обігу було вилучено підакцизної продукції на 2,5 млрд грн, також служба припинила діяльність 100 незаконних виробництв.

Детальніше про антикорупційну діяльність, найбільш резонансні справи, якими завдано мільйонних збитків державі, "скрутки" і Бюро економічної безпеки в бліцінтерв'ю для OBOZREVATEL розповів глава ДФС Вадим Мельник.

– Нещодавно в Офісі генпрокурора відбулася координаційна нарада керівників правоохоронних структур, присвячена антикорупційній тематиці. Які результати ДФС у цьому напрямку?

– Статті Кримінального кодексу і Кодексу про адміністративні правопорушення, що стосуються корупційних правопорушень, безпосередньо не відносяться до підслідності ДФС. Державна фіскальна служба розслідує правопорушення, що стосуються ухилення від сплати податків, а також поширення нелегальної підакцизної продукції. Однак об'єктивне і повне розслідування таких злочинів однозначно свідчить про те, що без здійснення корупційних злочинів, наприклад, замовниками робіт та їхніми підрядниками, незаконні схеми не працювали б. Тіньовий сектор економіки загалом не може існувати без корупційного прикриття. Тіньовикам необхідно легалізувати продукти, вироблені в тіні. Це робиться за допомогою податкових "скруток", в основі яких лежить корупційний зговір між учасниками схем.

Зазначу, що, незважаючи на усічений функціонал ДФС і перебування служби в стані ліквідації, нам є що показати громадськості. Крім того, в окремих випадках підслідність у корупційних злочинах визначається за Державною фіскальною службою.

Зокрема, в минулому році завершено слідство та направлено до суду з обвинувальними актами 7 кримінальних проваджень про злочини, пов'язані з корупцією. З початку поточного року до суду направлено 5 таких проваджень.

Так, у Закарпатській області направлено до суду кримінальне провадження щодо службовця експертної установи, який здійснював криміналістичне дослідження автотранспортних засобів. Він отримав неправомірну вигоду під час проведення оглядів та постановки на облік низки транспортних засобів.

У Сумській області за підозрою низки осіб направлено до суду кримінальне провадження за фактом одержання неправомірної вигоди за надання впливу на рішення Сумської міської ради.

У Запорізькій області до суду направлено провадження за підозрою службовців комунального підприємства Енергодарської міської ради за фактом вчинення низки злочинів, якими завдано мільйонних збитків державному і місцевому бюджетам.

Виділю низку резонансних справ, в яких окремі публічні особи намагаються абсолютно безпідставно знайти політичний слід. Це розслідувані справи щодо можливих розкрадань і ухилення від сплати податків комунальними підприємствами Києва і їхніми компаніями-підрядниками. Найбільш поширені схеми, задокументовані співробітниками ДФС – фіктивні товарні операції, невиконання робіт під час перерахування коштів на рахунки підприємств-підрядників, завищення вартості робіт, виконання робіт комунальним підприємством власними силами при списанні коштів на підставних підрядників. Загалом, у межах досудового розслідування цих справ ДФС провела вже понад 40 обшуків і понад 70 допитів, вручено кілька повідомлень про підозру. Загальна сума попередньо встановлених і підтверджених під час слідства збитків, завданих бюджетам столиці і держави, перевищує 200 млн грн.

Також громадський резонанс отримала справа, пов'язана з розкраданнями на "Укрзалізниці". Головне управління ДФС по місту Києву виявило факти привласнення службовими особами УЗ коштів у розмірі 33 млн грн шляхом здійснення фіктивних товарних операцій. Фактичне придбання товарів і послуг для ремонту рухомого складу не здійснювалося, водночас кошти були відображені в бухгалтерському та податковому обліках і виведені на рахунки підприємства-підрядника. Після проведення всіх необхідних слідчих дій матеріали будуть передані до суду.

Наступний ключовий напрямок нашої роботи – протидія поширенню нелегальної підакцизної продукції. За 7 місяців 2021 року ДФС вилучила з незаконного обігу підакцизної продукції на 2,5 млрд грн і припинила діяльність 100 незаконних виробництв. Втім, для більш ефективної роботи в цій частині необхідно посилення взаємодії правоохоронних та податкових служб, оскільки далеко не все перебуває в сфері компетенції ДФС. З ініціативою міжвідомчої наради ми звернулися до наших колег із Нацполіції, податкової, прикордонної та митної служб, профільних міністерств. Упевнений, що за належного рівня взаємодії звести до мінімуму обсяги тіньових ринків підакцизної продукції цілком реально. Так само, як і знизити рівень корупційних проявів у державі, про способи та механізми протидії яким йшлося під час наради в Генпрокуратурі.

– Наприкінці минулого року – початку нинішнього в ЗМІ часто піднімалася тематика "скруток". Експерти оцінюють збитки від них на рівні кілька мільярдів гривень на місяць. Які дії були зроблені ДФС для боротьби з цим явищем?

– Дійсно, "скрутки", тобто операції, пов'язані з фіктивним формуванням податкових кредитів за ПДВ, являють собою одну з основних загроз для системи держфінансів і економічної безпеки країни загалом. Знову ж таки, тут дозволю собі повернутися до попередніх своїх тез щодо того, що необхідно посилювати координацію правоохоронців і податківців для протидії "скруткам".

Якщо говорити безпосередньо про зниження обсягів "скруток", то порівняно з 2020 роком вдалося мінімізувати ці суми на 1 млрд грн щомісяця – за підсумками першого півріччя 2021-го. Проміжні позитивні результати є, але є і до чого прагнути.

– Через півтора місяці в Україні має запрацювати Бюро економічної безпеки, яке прийде на зміну ДФС. Чи не станеться так, що відбудеться просто перейменування органу, а принципи роботи залишаться колишніми?

– Упевнений, що ні. Насамперед зазначу, що ДФС від початку 2021 року почала трансформацію, посилюючи аналітичну складову й активізуючи діалог із легальним бізнесом. Колишня модель закритого силового органу і фіскального тиску на бізнес очевидно непродуктивна. Навесні нинішнього року при ДФС запрацював Офіс ефективної взаємодії з бізнесом, функціонування якого дозволило оперативно вирішувати непорозуміння, що виникали з підприємницьким співтовариством.

По-друге, законодавець передбачив, що в основі роботи БЕБ лежить принцип "від аналітики до дії". Закон про БЕБ впроваджує такі поняття як "аналіз ризиків", "кримінальний аналіз", "ризик-орієнтований підхід", "управління ризиками", що дозволить підвищити рівень стратегічного й оперативного планування і швидко перенаправляти ресурси правоохоронців для протидії найбільшим ризикам економічної безпеки держави .