Материнська любов творить дива. Як вчителька з Кривого Рогу веде уроки з палати важкопораненого сина, що втратив око і руку на війні

Мати важкопораненого воїна Володимира Віра Григорівна намагається всіма силами підтримати та допомогти реабілітуватися синові, який втратив на фронті око й руку. Завдяки її турботливості та титанічній роботи лікарів військовий вже вміє пересідати з ліжка у крісло колісне. Утім, через постійне перебування Віри Григорівни у реабілітаційному центрі поруч із сином, вона намагається вчителювати дистанційно.

Жінка має своє робоче місце у палаті – підвіконня, з якого проводить уроки школярам з Кривого Рогу. "Це [підвіконня] мій робочий стіл. Є у мене планшет, інтернет і мої підручники. Підручники я із собою з Дніпропетровщини привезла. Я не можу без підручника, мені так краще", – розповіла вона Суспільному.

Воїн Володимир у липні 2023 року внаслідок сильного обстрілу втратив праву руку, частину пальців на лівій руці, око та понівечив тіло, коли рятував побратима. "Був приліт. Зачепило одного з моїх колег. Я підбіг його рятувати, взяв його за петлю на бронежилеті, й був ще один приліт. Я дуже щасливий, що він лишився живий", – зізнався Володимир ТСН.

Ймовірно, важкі поранення дістав саме на сході України, воюючи проти російських загарбників. На фронті він був розвідником, спочатку на Херсонщині, а згодом – між Соледаром та Бахмутом. Двічі зазнавав поранень, а через останнє, третє, довелося потрапити на реабілітацію.

На початку повномасштабної війни Росії проти України Володимира відмовлялися брати до лав Збройних Сил через стан здоров'я. Тому він подався в партизани, щоб коригувати удари українських військових на Херсонщині. "Ворог зупинився на кордонні мого рідного села. Я мисливець, знаю всі стежки, всі входи й виходи", – розповів військовий. Згодом росіяни дізналися, хто їх здає, та почали полювати на чоловіка, утім, той вже був у складі ЗСУ.

Після третього поранення та евакуації Віра Григорівна не відходила від сина ні на мить. Через обстріл сильно понівечило ногу Володимира. Хірургам дивом вдалося її врятувати, відновивши кістку та пересадивши м'які тканини, повідомив #ШОТАМ. Надалі – реабілітація і встановлення протеза руки.

Утім, чоловік не планує полишати військову справу. Він мріє повернутися до армії, аби допомагати побратимам і сину, який нині воює за свободу України.

Раніше OBOZ.UA писав про одного з найкращих бойових льотчиків Владислава Рикова, якого вбила російська ракета. У день своєї загибелі він здійснив останній, 385 політ.

Тільки перевірена інформація у нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!