Лише для іноземців та "еліти": як працювали у СРСР магазини "Бєрьозка"

У радянський період, коли дефіцит товарів був звичним явищем для пересічних громадян, існували особливі магазини, де можна було придбати товари з-за кордону, яких не було в звичайних крамницях. 

Відео дня

Ці магазини, відомі як "Бєрьозка", стали символом привілеїв та обмеженого доступу. Вони були створені ще в 1961 році й діяли до кінця 1980-х. Спочатку існувало два типи "Бєрьозок — валютні та чекові. 

Проте вони мали одну спільну особливість — до них не мали доступу прості радянські громадяни, і покупці могли розраховуватися лише іноземною валютою або спеціальними сертифікатами. Це стало своєрідною системою, яка дозволяла еліті та іноземцям здобувати товари, які не були доступні широким масам.

Історія створення "Бєрьозок" 

Магазини "Бєрьозка" стали частиною радянської економіки в 1961 році. Їх створення було пов'язано з потребою в залученні іноземної валюти для поповнення державної скарбниці. Спочатку вони відкривалися в найбільших містах СРСР — Москві, Ленінграді, великих портових містах і на курортах. За допомогою цих магазинів радянська держава прагнула утримати під контролем валюту, яку іноземці ввозили на територію країни. Відвідувачі "Бєрьозок" могли купувати широкий асортимент товарів — від одягу та побутової техніки до продуктів та сувенірів. І хоча ці магазини були визнані привілейованими, і їх асортимент був переважно імпортним, більшість радянських громадян не мали доступу до цих товарів.

Товари, які можна було знайти в "Бєрьозках"

Тут можна було придбати найрізноманітніші товари, які ставали недосяжними для звичайних радянських громадян. Так, у цих магазинах продавалися американські джинси, японські магнітофони та італійські чоботи. Вартість таких товарів була досить високою — наприклад, американські джинси коштували 120-180 рублів, що для радянської людини було астрономічною сумою. Ще одним товаром, який здобував популярність, були іноземні сигарети та алкоголь. Однак з 1976 року вони стали доступні тільки в валютних магазинах, що ще більше підкреслювало привілейований статус цих торгових точок.

Як працювали валютні та чекові магазини "Бєрьозка"

У цих магазинах були два основних типи магазинів: валютні та чекові. Валютні магазини призначалися для іноземців та дипломатів, яким дозволялося мати іноземну валюту на території СРСР. В таких магазинах продавалися сувеніри та продукти народних промислів, а також дорогі товари — золото, алмази. Чекові магазини працювали за іншою схемою: тут продавали товар за спеціальні сертифікати, які отримували радянські громадяни, які працювали за кордоном або в міжнародних організаціях.

Система сертифікатів та їх вплив на економіку

Відкриття чекових магазинів було частиною стратегії уряду СРСР, спрямованої на залучення іноземної валюти через трудових мігрантів та дипломатів. Вони отримували зарплату у вигляді чеків, які не можна було обміняти на рублі, але можна було використовувати для покупок у магазинах "Бєрьозка". Така система дозволяла не тільки акумулювати валюту, але й регулювати обіг іноземних грошей на території СРСР. Сертифікати мали різний номінал і залежали від того, де працював їх власник. Деякі з них, наприклад монгольські сертифікати, мали низьку цінність.

Проблеми з доступом до товарів 

Однією з найбільших проблем для простих радянських громадян було те, що доступ до товарів "Бєрьозок" був суворо обмежений. Оскільки покупці могли розраховуватися тільки іноземною валютою або сертифікатами, звичайні радянські люди не могли потрапити до цих магазинів. Тому навіть товари, які були на вагу золота, залишалися недосяжними для більшості населення. Це породжувало почуття несправедливості і соціальної нерівності, оскільки в країні, де дефіцит був нормою, деякі мали доступ до розкоші, а інші — ні.

Вартість товарів і спекуляції з сертифікатами

Оскільки ціни на товари в "Бєрьозка" були значно вищими, ніж у західних магазинах, багато радянських громадян намагалися уникнути використання чеків, перекуповуючи їх на чорному ринку. Це стало основою для створення незаконних ринків, де сертифікати купувалися і продавалися за набагато вищими цінами. Тіньова економіка навколо "Бєрьозок" була настільки розвинена, що навіть державні органи не могли повністю контролювати її. Шахраї заробляли на різниці в ціні між офіційним курсом і чорним ринком.

Чому "Бєрьозки" закрилися

У 1980-х роках, під час правління Михайла Горбачова, почалися зміни в економічній політиці, і "Бєрьозки" втратили свою актуальність. Після скасування обмежень на купівлю-продаж валюти, привілейовані магазини втратили свою функцію, оскільки іноземна валюта стала доступною всім бажаючим. В кінці 1980-х років магазини "Бєрьозка" були закриті, і з часом стали об'єктом ностальгії для тих, хто мав можливість потрапити в них і придбати товари, які так відрізнялися від радянських.

Магазини "Бєрьозка" стали частиною економічної системи, яка дозволяла радянському уряду контролювати іноземну валюту та привілеї для певних категорій громадян. Водночас вони стали символом соціальної нерівності, що спричинило чимало нарікань у суспільстві. Хоча їхні надходження в бюджет залишаються таємницею, можна стверджувати, що в результаті існування цих магазинів значна частина валютних коштів залишалася в державі, хоч і в не зовсім прозорий спосіб.

OBOZ.UA раніше писав про елітні санаторії СРСР, де омолоджувалася партійна верхівка.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.