Відео дня
Карпатський геноцид руками екоактивістів
"Якщо міжнародної організації немає в зоні катастрофи, то її взагалі немає" – сказав, коментуючи підрив Херсонської ГЕС, Володимир Зеленський.Парадокс екоорганізацій не просто в мовчанні (як з трагедією на Херсонщині). Гучні еко-гасла можуть стати такою ж причиною трагедії. Для гуцулів, приміром.
Чотири громадські організації екологічного спрямування звернулися до Міндовкілля з клопотанням про оголошення на території Закарпатської області ландшафтного заказника "Вільний Свидовець". Це заблокує жителям Карпат господарську діяльність на площі розміром у 17550 гектарів, заборонивши будівництво житла, прокладання гірськолижних трас та ведення лісового господарства.
Обмеження економічного розвитку високогірних районів почалося в 2017 році, після того, як Тячівська та Рахівська райдержадміністрації почали працювати над створенням на своїх територіях туристично-рекреаційних зон для економічного розвитку.
Туризм у горах розвивають усі цивілізовані країни. Він прибутковий і зацікавлений у збереженні довкілля. Більше того, цей напрямок узгоджується із Законом України "Про природо-заповідний фонд", відповідно до якого для ефективного функціонування рекреаційних територій потрібно створити повноцінні умови. Законному та цивілізованому сценарію розвитку регіону, який може стати гідним конкурентом європейських туристичних магнітів, екоактивісти протиставили емоційні маніпуляції.
Перша з них – власники місцевих пилорам у адміністративному позові до Тячівської та Рахівської РДА обґрунтовували порушення своїх прав тим, що під час розробки проєкту не були враховані норми закону України "Про стратегічну екологічну оцінку", який вступив у силу 12 жовтня 2018 року. А це – більш ніж через рік після затвердження детальних планів.
Знищення об’єктів Смарагдової мережі на проєктованій території, яке декларують в медійних маніпуляціях, насправді теж не буде. Бо в Україні такі об’єкти не наділені природо-заповідним статусом. Надуманою є і загроза старовіковим лісам та пралісам, яких нібито у Рахівському районі ідентифіковано тисячі гектарів. Насправді немає жодних законодавчо затверджених актів, які б це підтверджували. А прийнятий у 2019 році ЗУ щодо заборони суцільних рубок на гірських схилах в ялицево-букових лісах Карпатського регіону взагалі заборонив вирубку буку та ялиці (саме ці види є основою пралісу). Тобто, винищення пралісів законодавчо і так припинене. Проте виділені Європою кошти на їх ідентифікацію спонукали грантоотримувачів наділити якостями пралісу цілком звичайні території. Їх громада могла б берегти і розвивати як свій потенціал. І з останнього, до теми медійних провокацій. Днями висловлювалося невдоволення про те, що Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України, схваливши клопотання про створення заказника, "передало процедуру" на Закарпатську обласну військову адміністрацію. Але це цілком законне рішення! Міндовкілля в межах своєї компетенції звернулося до Закарпатської ОВА за належністю погодити процес з землекористувачами. Тобто, діє відповідно до процедур, визначених законом "Про природо-заповідний фонд" (розділ 7), де основну роль в процесі створення відіграють землекористувачі тих земель, на яких пропонується цей об‘єкт (в даному випадку – 5 лісництв та 3 громади).
Природа сьогодні правда потребує особливого ставлення, але консервування – не єдиний шлях. Тим паче, за грантові кошти тих, хто живе сито і гідно (деякою мірою – і за рахунок розвиненої гірськолижної індустрії). До речі, більшість Європейських курортів-гігантів побудовано близько століття тому. З того часу прогрес дав людям круті можливості застосовувати альтернативну енергію, екологічні інфраструктурні рішення. Втіливши все це в проєкті, Україна могла б показати гідний приклад смарт курорту. Прогрес дав можливість бути бережливими.
Світова практика демонструє, що причиною більшості екологічних проблем і катастроф є бідність суспільства. Прогрес приніс не тільки проблеми з природою, але і їх рішення. Проте на них потрібні гроші. Наприклад, карибські країни Гаїті та Домінікана мають спільний кордон і подібні природні умови. При цьому Гаїті – одна з найбідніших держав світу: там люди не мають електрики, щоб приготувати їжу, вирубують ліс, винищуючи гірські схили. На Гаїті місцеві жителі регулярно потерпають від пилових бурь та зсувів ґрунту. У Домінікані, яка є багатшою за Гаїті країною з електрикою, каналізацією й та розвинутим туристичним сектором, – таких стихійних лих не буває, а природа зберігається та квітує.
Україна вже втратила 21,9% ВВП – це найбільше падіння за історію країни. Нам необхідні проєкти з високою доданою вартістю. "У сучасному світі виграють ті країни, регіони, міста, яким вдалося здійснити перехід від важкої індустрії до індустрії сервісної. Основним засобом заробляння грошей є не димові труби, а пара від горнятка кави. Ресторації, кав'ярні, сполучення, ІТ, знання – ось уся сервісна індустрія", – каже професор Українського Католицького Інституту Ярослав Грицак.
Сьогодні увесь світ побачив Україну сильною. Наше завдання – взяти відповідальність за цю силу. Економічну в тому числі.