Ізолятор тимчасового тримання не для всіх: кого хочуть одразу переводити до СІЗО

У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №9655/П, який може досить сильно вплинути на долю українських громадян, котрі з тих чи інших причин потрапили до ізоляторів тимчасового тримання (ІТТ). Подробиці про нову законодавчу ініціативу – читайте у матеріалі OBOZ.UA.

Відео дня

Новий документ має назву "Про внесення змін до статті 214 Кримінального процесуального кодексу України та деяких законів України щодо вдосконалення процедури забезпечення заходів безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві". І в законопроєкті серед іншого пропонується внести зміни до статті 23 Закону "Про Національну поліцію", виключивши положення щодо утримання засуджених в ізоляторах тимчасового тримання.

Тут варто пояснити, що стаття 214 КПК має назву "Початок досудового розслідування". А під формулюванням "забезпечення заходів безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві", мається на увазі більш справедливе ставлення до громадян, які підозрюються у скоєнні правопорушення чи злочину.

Яка різниця між ІТТ та СІЗО

Ізолятор тимчасового тримання (колишня назва – камера попереднього ув'язнення, КПЗ) – це місце тримання під вартою при територіальних органах внутрішніх справ або органах прикордонної охорони, призначене для тимчасового утримання осіб, затриманих через підозру. І тут два головні слова – "тимчасове" і "підозра".

Підозра у кримінальному процесі – формальне затвердження чи припущення правоохоронних органів про причетність певної особи до злочину, що ґрунтується на неостаточних результатах розслідування. Тобто нічого до ладу не доведено, і людина тимчасово утримується в ІТТ.

Одночасно існує СІЗО, слідчий ізолятор – це місце ув'язнення, яке забезпечує ізоляцію підозрюваних і обвинувачених, які взяті під варту, а також підсудних та засуджених. При цьому слід зазначити, що ІТТ перебувають під юрисдикцією Національної поліції, а СІЗО – у віданні Державної кримінально-виконавчої служби України. Вона є однією зі структур Міністерства юстиції.

За чинним законодавством, нині у ІТТ можуть перебувати особи:

– затримані за скоєння адміністративних правопорушень;

– затримані за скоєння кримінальних правопорушень;

– особи, щодо яких як запобіжний захід застосовано утримання під вартою;

– особи, піддані адміністративному арешту;

– обвинувачені;

– засуджені.

Законодавство України дозволяє утримувати затриманих в умовах ізолятора тимчасового тримання від 3 до 30 діб. Але насправді цей час може продовжуватися.

"Утримання понад визначений законом час обумовлене низкою причин: із СІЗО складніше викликати заарештованого на допит – існують певні проблеми з вивезенням заарештованого за межі слідчого ізолятора: необхідно додатково оформляти спеціальні документи. Умови роботи з арештованими у СІЗО поступаються умовам роботи в ІТТ із позиції оперативного проведення слідства", – пояснює OBOZ.UA керівниця юридичної фірми, колишня директорка Центру надання безкоштовної вторинної правової допомоги Наталія Костишин.

Явних злочинців – майже одразу до СІЗО

Змінами у законодавстві, які передбачає законопроєкт №9655/П, пропонується виключити із переліку – кого можна тримати в ІТТ. Це особи, щодо яких як запобіжний захід застосовано утримання під вартою, а також обвинувачені та засуджені.

У принципі, це резонно. Як можна ставити на одну дошку добропорядного громадянина, який отримав, наприклад, у п'яній справі 15 діб за дрібне хуліганство, з людьми, які підозрюються у корупції, вбивстві та насильстві?

"Безумовно, людям, які підозрюються у скоєнні кримінальних злочинів і яким висунуті звинувачення (тобто вони перейшли до категорії обвинувачених), необхідно законодавчо змінювати запобіжний захід і переводити до СІЗО", – каже OBOZ.UA керівний партнер в адвокатському об'єднанні "Войченко та Дульський" Сергій Войченко.

"В ІТТ мають утримуватися саме тимчасово люди, які вчинили адміністративні правопорушення, і ті, кому ще не висунуто звинувачення. Тобто підозрювані. Ну точно ніяк не обвинувачені. Їх мають переводити до СІЗО", – каже OBOZ.UA голова підкомітету з кримінального процесуального законодавства та оперативно-розшукової діяльності комітету ВР з питань правоохоронної діяльності Юлія Яцик.

Так чи інакше, 20 лютого профільний парламентський комітет рекомендував ухвалити законопроєкт №9655/П у першому читанні.