Блог | Імідж українок у світі: давайте чесно, як ми себе показуємо?
Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!
"Олена, ти зовсім не схожа на типаж тієї дівчини, що у нас показують в тв-шоу. Там українка закохує в себе іноземців, а потім розводить на гроші." - випалюючи мій свіжий манікюр, підбадьорила мене десь посеред штату Конектикут, США, американка польського походження. Мені звело зуби - було як мінімум несподіванкою, як максимум неприємно. Я зловила себе на думці, що всі наступні візити до Кейт я витратила на те, щоб показати НА СКІЛЬКИ я не така, як і більшість моїх співвітчизниць.
Проте, цей образ не з’явився не звідки, - гірше, він виявився реальний.
І сьогодні, маємо чергове неприємне позиціонування образу української жінки.
Нетфлікс розродився другим сезоном дуже популярного серіалу "Емелі в Парижі". Його подивляться мільйони людей за ці свята.
Один з найяскравіших другорядних образів - образ українки, який з’являється в серіях, - неосвіченої пронири та шахрайки, яка навчилася у будь-який спосіб виживати в іншій країні, обурює звичайно. Перша реакція - хочеться накинутися на режисера та сценариста, кричати, що це все маніпуляцію і не правда.
Тепер глибше - кіноіндустрія давно стала джерелом інформаційних війн та навіювань стереотипів. За образи та сторітелинг борються, це окремо просувають та пропонують.
А тепер, давайте свідомо та чесно - що ми зробили, щоб такі образи не з’являлися? Які інші яскраві персонажі та характери жінок просуваємо? Як розказуємо про Україну за кордоном? Як показуємо себе?
Тисячі талановитих молодих людей поїхали з України, отримали круті роботи та асимілювалися в інших країнах. Проте, більшість з них в кращому випадку нічого не згадує про Україну, а в гіршому - сварить і порівнює не в найкращих епітетах.
Серед них є також й інші - нелегали, авантюристи, що в пошуках кращої долі готові на все. Вони, звичайно, є у всіх країнах, де економіки відстають від розвинутих. Проте, Нетфлікс зупинився саме на нас. В тому числі тому, що нам нема що протиставити, нема яскравих антиподів.
Країни конкурують і боряться за власну репутацію, за асоціації та позитивний імідж. Створюють наративи, позитивні міфи та власних героїв, героїнь. Знімають фільми і пишуть пісні, підтримують митців та будь-які способи донесення найкращого про країну через мову культури, бо вона універсальна, всім зрозуміла.
Цей приклад черговий холодний душ, з якого варто зробити як особисті висновки кожному українцю, що їде за кордон, або працює там, так і державі, яка власне має поборотися за інші епітети та образи українських жінок, тим більше, що є звідки та з кого їх писати!