''Хвилююся за Україну'': що відомо про єпископа УПЦ МП, який підтримав автокефалію

Журналісти зібрали головні факти з біографії митрополита Вінницького і Барського Симеона — єдиного із 83 учасників екстреного Собору УПЦ МП, який не підписав постанову, що засуджувала надання автокефалії української церкви.

У матеріалі, опублікованому НВ, повідомляється, що мирське ім'я митрополита — Володимир Шостацький. Він народився 3 листопада 1962 року в селі Райківці Хмельницької області у сім'ї селян.

Навчання в Москві

За даними сайту УПЦ МП, після закінчення середньої школи у 1980 році він пройшов дворічну службу в армії. У 1983-1987 роках навчався у Вінницькому медичному інституті.

Читайте: УПЦ МП пішла проти Томосу: українці спрогнозували, що буде далі

У липні 2015-го в інтерв'ю Симеон розповів, що під час навчання зрозумів, що хоче присвятити своє життя служінню церкві. За його словами, він попросив поради у духівника Лаври архімандрита Кирила (Павлова), який порадив йому покинути інститут.

У результаті із 1987 до 1991 року Володимир Шостацький навчався в Московській духовній семінарії. У 1990 році його постригли в ченці в Даниловому монастирі Москви під ім'ям Симеон.

У наступному році його звели в сан ієродиякона, а пізніше — ієромонаха.

Читайте: ''Шлях у нікуди'': у Порошенка викрили скандальний Собор УПЦ МП

Повернення в Україну

У 1994 році Симеон повернувся в Україну і став насельником Києво-Печерської лаври. Одночасно він став навчатися в Київській духовній академії.

Через рік його звели в сан ігумена, а потім в архімандрита.

У 1996-му він став єпископом відроджуваної Володимир-Волинської єпархії, у 2002 році отримав сан архієпископа.

У 2007 році Синод УПЦ МП звільнив його від управління Володимир-Волинською єпархією, і він почав керувати Вінницькою єпархією з титулом "Вінницький і Могилів-Подільський". Пізніше він був зведений у сан митрополита, а його титул змінили на "Вінницький і Барський".

Читайте: УПЦ МП відмовилася від участі в соборі щодо Томосу: причина

Симеон — конкурент митрополита Онуфрія за верховенство в УПЦ МП

Митрополит Симеон вийшов до другого туру виборів предстоятеля УПЦ МП у серпні 2014 року, і за його підсумками посів третє місце, набравши дев'ять голосів.

Нинішній предстоятель УПЦ МП митрополит Онуфрій набрав 36 голосів, митрополит Бориспільський і Броварський Антоній, який посів друге місце, отримав 24 голоси.

Чутки про митрополита-главу об'єднаної православної церкви

4 листопада поточного року низка українських ЗМІ повідомляли, що митрополит Симеон — ймовірна кандидатура на посаду голови об'єднаної Української православної церкви.

Зазначалося, що першість предстоятеля УПЦ КП Філарета готові визнати далеко не всі єпископи і священики УАПЦ і його, ймовірно, не підтримають і священики УПЦ МП, які сприймають Філарета як зрадника.

5 листопада Вінницька єпархія прокоментувала ці заяви, зазначивши, що "в цьому немає нічого дивного", враховуючи, що Симеон посів третє місце на виборах предстоятеля УПЦ МП.

Читайте: Росія атакує. Що загрожує Томосу і як УПЦ МП намагалася переграти Порошенка

Політична позиція митрополита Симеона

Відзначається, що проросійські кола УПЦ МП називають митрополита Симеона націоналістом, а у Вінницькій єпархії з його благословення дозволено здійснення богослужінь українською мовою замість церковнослов'янської.

В одному з інтерв'ю митрополит Симеон заявляв: "Останнім часом мене часто запитують: "Про що найбільше ви переживаєте, за Церкву?" А я відповідаю: "Знаєте, за Церкву менше переживаю — більше хвилююся за Україну". Тому, що Україна сьогодні є, а завтра її може не бути, бо може розвалитися через наш поділ, суперечки і протиріччя".

Читайте: Томос для України: озвучені наслідки демаршу УПЦ МП

На YouTube-каналі Вінницької єпархії УПЦ МП опубліковано відео інтерв'ю з митрополитом Симеоном про війну на Донбасі.

"Від самого початку збройного конфлікту я говорив, що в східних регіонах українці захищають цілісність нашої держави, непорушність її кордонів. Захищають від тих, хто приносить зло, руйнування, смерть. Захищати свою батьківщину — це священний обов'язок як кожного громадянина, так і, найперше, християнина", — вважає він.

Як повідомляв OBOZREVATEL, Вселенський патріархат 11 жовтня ухвалив рішення продовжити процедуру надання Томосу Українській церкві, а також оголосив про зняття анафеми з патріарха Філарета і предстоятеля Української автокефальної православної церкви митрополита Макарія.

РПЦ виступила проти такого рішення Константинополя, і в знак протесту 15 жовтня розірвала відносини із Вселенським патріархатом. У той же день росіян підтримала і Білоруська православна церква, ухваливши аналогічне рішення.

12 листопада стало відомо, що проти автокефалії для України виступила Сербська православна церква, яка обізвала УПЦ КП й УАПЦ "розкольницькими групами в Україні", засудивши зняття анафеми з патріарха УПЦ КП Філарета і предстоятеля УАПЦ Макарія.

У свою чергу Грузинський патріарх Ілія ІІ заявив про підтримку автокефалії для України, а Болгарська церква відкинула пропозицію патріарха Кирила про проведення Всеправославного собору, який стверджував про стурбованість "тривожними подіями, пов'язаними з церковним життям канонічної єпархії УПЦ МП". Нещодавно автокефалію для України підтримала і Православна церква Фінляндії.