Відео дня
Росія атакує. Що загрожує Томосу і як УПЦ МП намагалася переграти Порошенка
Процес об'єднання православних церков в Україні — у самому розпалі. Нині три патріархати ведуть складні переговори навколо підготовки до Собору, який повинен де-факто гарантувати створення єдиної помісної церкви.
Як готуються православні, чому Московський патріархат ігнорує президента Петра Порошенка і чого чекати українцям до кінця листопада — у матеріалі OBOZREVATEL.
Чому всім потрібно об'єднатися?
Рішенням про автокефалію Константинополь дав можливість українському православ'ю самостійно почати процес створення єдиної церкви. Зараз у країні є три православні церкви: УПЦ КП, УПЦ МП і УАПЦ (Українська автокефальна). Перед врученням Томосу, Синод Вселенського патріархату повинен юридично бачити перед собою єдину організацію. Тому їм потрібно об'єднатися.
Що далі?
До офіційного отримання Україною єдиної помісної церкви залишилося усього два кроки.
Читайте: ''З'явилися раніше незалежної України'': в УПЦ МП виступили із жорсткою заявою
Перший — фактичне створення церкви, утвердження її статуту, а також обрання Предстоятеля.
Справа в тому, що своїм рішенням Константинополь визнав за Україною це право. Для цього з двох православних церков, а саме УПЦ КП і УАПЦ було знято статус неканонічних, по суті — незаконних.
Другий — отримання церквою Томосу, тобто офіційне визнання. Цей документ повинен отримати глава нової церкви від Вселенського патріарха Варфоломія. На цьому етапі представники православних церков ведуть непрості переговори.
Московський патріархат проти Порошенка і Томосу
Досі не зрозуміла позиція представників усіх єпархій Московського патріархату. Відомо, що за ідею автокефалії виступили десять архієреїв. Але поки більшість із них висловлювалися про це лише кулуарно. До того ж, якщо в результаті переговорів кількість нових архієреїв зросте, то і вони зможуть серйозно претендувати на місце Предстоятеля.
Варто додати, що у вівторок, 13 листопада, президент Петро Порошенко марно спробував зустрітися із єпископами УПЦ МП. Задум Адміністрації президента був зрозумілий: всі єпископи, які кулуарно заявили про підтримку автокефалії — повинні заявити про це публічно. Якщо ж вони проти, то нехай так і скажуть. Крім того, президент планував залучити представників УПЦ МП до об'єднавчого Собору, який за різною інформацією попередньо запланований на кінець листопада-початок грудня.
Читайте: ''Можете просто здохнути'': Соловйов підіграв погрозам Путіна на адресу України
Правда, в УПЦ МП спробували переграти президента. Як розповіло OBOZREVATEL джерело, близьке до церковних кіл, на зборах міг бути оголошений ультиматум Порошенку, але фактично зустрічі широким колом так і не було. Виявилося, що на час запланованих зборів був анонсований Синод УПЦ МП.
Як пише Союз православних журналістів, на засіданні були фактично всі архієреї на чолі з Головою УПЦ МП Патріархом Онуфрієм. А явка на такий захід обов'язкова.
Зазначається, що під час роботи чергового засідання Священного Синоду УПЦ ієрархи розглянули поточні питання життя церкви. У результаті було зроблено одразу декілька гучних заяв:
Відмовитися від входження Московського патріархату у склад Єдиної церкви України;
Розірвати відносини УПЦ МП із Константинопольським патріархатом.
Про мотиви Московського патріархату висловився Архієпископ Чернігівський Євстратій Зоря у Facebook.
"Бачачи, що президента не змогли змусити, керівники Митрополії вирішили на час, коли повинна була початися зустріч єпископату МП із Петром Порошенком в Українському домі — оголосити проведення Собору єпископів. Зауважу, що його проведення не анонсувалося. Схоже, єдина причина раптового скликання Собору — те, що за Статутом участь в ньому для архієреїв — обов'язкова. Тому Собор — лише метод зібрати єпископів у лаврі і не дати їм можливості самостійно поїхати до президента", — пояснив Зоря.
Щоправда, як стало відомо вже увечері 13 листопада, президент України Петро Порошенко все ж зустрівся із ієрархами УПЦ МП в Українському домі. За інформацією "Релігійної правди", були присутні митрополит Переяслав-Хмельницький і Вишневський Олександр (Драбинко), митрополит Вінницький і Барський Симеон та архієпископ Новокаховський і Генічеський Філарет.
За словами директора Національного інституту стратегічних досліджень Ростислава Павленка, на переговори з Порошенком прийшли "представники з числа тих, хто підтримує об'єднання".
"Досить велика частина єпископату Української православної церкви Московського патріархату виступає за створення єдиної Помісної православної церкви", — уточнив Павленко.
Зустріч прокоментував і прес-секретар президента Святослав Цеголко.
"Російський сценарій вчора був зірваний... Владики розповіли президенту про безпрецедентний тиск Москви, який чиниться на тих єпископів УПЦ (МП), які готові приєднатися до створення єдиної церкви", — зазначив Цеголко, а також заявив, що Вселенський Патріарх зі свого боку гарантує повний канонічний захист прихильникам автокефалії в Україні.
Голова Синодального інформаційно-просвітницького відділу УПЦ МП архієпископ Климент (Вечеря) ж заявив, що не знає про зустріч.
"З президентом може зустрічатися будь-хто, у нас єпископи вільні люди, громадяни України з усім спектром усіх прав, і вони можуть зустрічатися із ким завгодно", — сказав він.
У цілому говорити про розкол в УПЦ МП рано, але принаймні декілька єпископів вже продемонстрували свою позицію.
Які є загрози?
Крім внутрішніх проблем, після оголошення курсу на Томос активізувалися представники РПЦ і Росії. Так, Російська православна церква почала фактичний розрив із Константинополем. Справа дійшла до заборони на причастя у Храмі Господньому. Крім того, парафіянам РПЦ заборонено молитися на Афоні.
Читайте: Відмова від Єдиної церкви і розрив із Константинополем: що вирішив Собор УПЦ МП
Активно підтримує Москву і православна церква Сербії. Місцеві православні вкотре розкритикували рішення Константинополя щодо України, а також "з жалем прийняли" рішення Вселенського патріархату зняти анафему з Патріарха УПЦ КП Філарета і Предстоятеля УАПЦ Макарія. РПЦ стверджує, що це рішення було нібито необґрунтованим.
Однак, як розповів OBOZREVATEL дякон Михайло Омелян, така позиція Сербії жодним чином не вплине на автокефалію.
Україна також може стати полем для релігійних маніпуляцій. СБУ і правоохоронці вже готуються до провокацій як із боку радикалів, так і з боку співробітників спецслужб Росії. В АП запевняють, що з ними проводиться робота, а УПЦ у свою чергу веде діалог із єпархіями для підготовки єдиної позиції перед об'єднанням.
Як налаштовані УПЦ КП і УАПЦ (Автокефальна церква)
Раніше OBOZREVATEL уже писав, що внутрішні розбіжності між уже канонічними Київським патріархатом і Автокефальною церквою можуть стати причиною затягування об'єднання. Каменем спотикання виявилася посада Предстоятеля.
Читайте: Автокефалію для України підтримала ще одна церква
Найбільші шанси зайняти місце глави донедавна мав глава УПЦ КП Патріарх Філарет. Правда, останні тижні вносять свої корективи. Справа в тому, що за Предстоятеля має проголосувати більшість із архієреїв. Попередньо відомо, що Собор складатиметься із архієреїв Київського Патріархату — це 41 архієрей, 12 архієреїв Автокефальної Церкви, 10 архієреїв Московського Патріархату. Суто математично більше шансів на свого главу має саме КП.
Але, як виявилося, не все так просто. У ЗМІ з'явилася інформація, що главою може стати вінницький митрополит Симеон (Шостацький). Його кандидатуру активно обговорюють у навколополітичних колах. До того ж, він єдиний, хто не підписав постанову Синоду УПЦ МП.
Крім того, Симеон на 30 років молодший за Філарета, а також є представником Московського патріархату. З огляду на всю складність відносин між церквами, його кандидатура може бути компромісною.
У свою чергу Патріарх УАПЦ Макарій неодноразово заявляв, що перед Собором йому потрібно побачити статут і назву нової єдиної церкви. Лише після цього можна говорити про якесь об'єднання.
Дивіться відео на тему
Окрему увагу в процесі об'єднання варто приділити і майну. Єдиної позиції щодо майбутнього храмів, розподілу громад — поки немає. Справа в тому, що нинішній закон України чітко не прописує — як і що має бути розподілено серед громад. У цій ситуації усе залежить як від церковного консенсусу, так і від Верховної Ради, яка повинна на законодавчому рівні прийняти рішення.
Нині один із законопроектів 4128 передбачає право релігійної громади на зміну підданства у разі, якщо таке рішення було прийнято на зборах більшістю із присутніх.
Читайте: УПЦ МП відмовилася від участі в соборі щодо Томосу: причина
Позицію УПЦ КП неодноразово озвучував Глава УПЦ КП Філарет. Він вважає, що таке рішення потрібно приймати 2/3 усіх прихожан церкви.
Детальніше про процес можна прочитати в інтерв'ю.