Хто в СРСР придумував візерунки для шпалер і що вони означали: з'явилося пояснення. Відео

У Радянському Союзі шпалери для стін, здавалося, були схожими між собою. Насправді ж точну кількість візерунків неможливо порахувати, адже шпалерні майстри, зокрема, брали ідеї з історії мистецтва й інших держав.
Водночас уже готовий дизайн протягом тривалого часу проходив жорсткий відбір. Як пише Telegram-канал Violity, група радянських чиновників "вирішувала, які шпалери прикрашатимуть будинки" в СРСР (щоб подивитися фото і відео, доскрольте новину до кінця).
Виробництво шпалер у СРСР було промисловим, але спочатку трафарети для нанесення візерунків художники, а потім й інші майстри створювали вручну. Розмір готували відразу під певну ширину листа. Далі теж самостійно наносили візерунок на кілька метрів шпалерного листа.
Наочно побачити це автори посту у Violity запропонували в яскравому відеоролику. Ось тільки його було відзнято на фабриці не в СРСР, а в англійському містечку Ґрінфорд 1963 року.
У мережі ж можна знайти нечисленні ролики про створення шпалер радянськими майстрами. Один із них від 1979 року показує, як "кипить" робота над створенням "кілометрів візерунків" в одному з целюлозно-паперових комбінатів.
У відеофільмі є сцена, де чиновники справді затверджують ескізи – ці люди певної миті й вирішували, які в радянських будинках будуть орнаменти.
Кадри супроводжуються характерним для радянських часів "мотивувальним" музичним рядом. У кінці ж голос за кадром каже, мовляв, тільки одна така фабрика в СРСР щорічно освоювала 30 нових видів візерунків і випускала 160 тисяч кілометрів шпалер. А це означає, що "приблизно мільйон сімей могли побачити свої квартири барвистими й оновленими".
Які візерунки використовувалися на шпалерах у СРСР
Зазначається, що найпопулярнішим у ті часи вважався візерунок "дамаск". У Союз він прийшов із Китаю, де й зародилося шпалерне мистецтво. Це часто була композиція з хвилястих ліній із рослинними мотивами, візерунок означав природне багатство і достаток.
Варіантів "дамаску" в СРСР було дуже багато. Адже він досить нейтральний, використовувався давно, звичний людям і не викликає якихось неправильних асоціацій. Його часто брали за основу й дозволяли собі різні варіації: десь більше гілочок, десь менше.
Бували на радянських шпалерах і досить неоднозначні візерунки. Наприклад, "геральдична лілія" – знак французької королівської влади. Навряд чи художники хотіли вкласти цей сенс, але символ все ж таки взяли.
Досить багато на шпалерах було марокканських мотивів. Візерунки в Марокко самі собою неоднозначні – це вже суміш орнаментів інших культур, але радянські художники легко брали їх і змінювали під себе.
А ще на стінах квартир у СРСР можна було зустріти "чотирилисник" – дуже давній орнамент, який тісно пов'язаний із геральдикою. Такий малюнок часто використовують як символ християнства, а ще його іноді називають символом щастя.
Загалом на радянських шпалерах було досить багато символів різних культур. Майже кожен малюнок містив відсилання до якогось національного орнаменту. Іноді це були популярні в усьому світі візерунки, іноді дуже локальні. Звичайно ж, мало хто міг ці символи впізнати серед нового малюнка, створеного радянськими художниками, тому зазвичай у СРСР цінували шпалери не за таємний символізм, а за "красу".
Раніше OBOZREVATEL розповідав про те, навіщо в Радянському Союзі шпалери клеїли на газети, а також – чому під'їзди в СРСР фарбували в дві смуги.











