УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Патрулювати з росіянами та бойовиками: чому "хорватський сценарій" не спрацює в Україні

Патрулювати з росіянами та бойовиками: чому 'хорватський сценарій' не спрацює в Україні

Чи вдасться українським військовим патрулювати кордон разом із терористами з "Л/ДНР"? Президент Володимир Зеленський вважає, що це можливо.

Відео дня

Організувати такі заходи пропонують за "хорватським сценарієм". Коли хорвати й серби разом охороняли кордон і готувалися завершити війну.

Як там зуміли зупинити бійню та чи реальний такий варіант в Україні розбирався OBOZREVATEL.

Як закінчилася громадянська війна в Югославії?

Коли говорять про "хорватський сценарій", мають на увазі події 1996-1998 років у Югославії. Завдяки зусиллям Організації Об'єднаних Націй вдалося напрацювати план, який допоміг повернути частину територій (Подунав'я) під контроль Загребу. Хорвати ж натомість відмовилися проводити військову операцію на цій території, яку в 1991-1992 роках окупувала Сербія (Югославія).

Саме завдяки сербській армії у регіоні була створена невизнана квазідержава "Сербська Країна", яка займала приблизно третину території Хорватії (Подунав'я). На момент початку переговорів там уже діяла адміністрація ООН, яка контролювала ситуацію в регіоні. Конфлікт між хорватами й сербами був на етнічному ґрунті, тому масові вбивства були досить поширені.

Сербська Країна (виділено червоним)

Читайте: Арахамія засумнівався в тому, хто першим почав кривавий бій на Донбасі. Відео

В ООН запропонували в цій ситуації окрему модель, яка в підсумку допомогла вирішити конфлікт, інтегрувати територію знову до складу Хорватії. Один із пунктів цього плану згадував спільне патрулювання.

У патрулі на кордоні було три людини: хорват, серб і представник ООН. Всі вони ходили в однаковій формі, з нашивкою ООН. На руках із озброєння вони мали тільки пістолети. Автоматів, кулеметів або іншої вогнепальної зброї там не було.

Ще один важливий аспект врегулювання – відмова сербів від постачання зброї сепаратистам. Простіше кажучи, військова підтримка Подунав'ю не надавалася, ешелонів "гуманітарної допомоги" або чогось іншого теж не було. Без допомоги ззовні сепаратисти просто не могли вести бойові дії, тим паче, що раніше їхні сили були знищені хорватською армією.

Зруйнований війною Вуковар

Технологію реінтеграції територій розробив американський генерал Жак Кляйн. Він запропонував такі кроки:

  • Повністю роззброїти регіон. Сербська армія, радники й бійці в цивільному покинули територію. Місцеві сепаратисти також склали зброю.

  • На їхнє місце прийшла не хорватська армія, а поліцейська місія ООН. Вони фактично замінили правоохоронні органи.

  • Далі в Подунав'я повернулися біженці (переселенці).

  • Після цього настав етап місцевих виборів.

  • І тільки після виборів місцевої влади в регіоні була впроваджена національна хорватська валюта, визнання всіх документів місцевого населення тощо. Хорвати навіть погодилися визнати видані окупаційною владою документи.

  • Далі відбувся процес амністії сепаратистів.

Читайте: Нардепи екстрено зберуться через загострення на Донбасі

Як пише журналістка Наталя Іщенко, кожен етап супроводжувався певними проблемами, що їх намагалися вирішувати відразу й на місці.

"Серб викликав патруль і поскаржився, що біля будинку, в якому він живе, ходить якийсь чоловік і все фотографує. Невідомий виявився господарем оселі, хорватом, який повернувся додому й побачив, що там чужі люди. Думаю, всім зрозумілий рівень загострення пристрастей і неоднозначність моменту. У ситуацію втрутилося поліцейське керівництво, яке закликало нинішнього мешканця запросити господаря в будинок, пригостити й домовитися про все мирно..." – згадує Іщенко.

Війна в Хорватії

Чи реальний такий сценарій в Україні?

OBOZREVATEL зв'язався з міжнародником Вадимом Трюханом. У 2000-2001 роках він був членом місії ОБСЄ в Хорватії та прямо стикався з проблемою регіону.

"Якщо порівнювати ситуацію в Хорватії й нинішню війну на Донбасі, то, безумовно, є певна схожість. Там також ішлося про збройну агресію проти держави ззовні. Правда, в тому конфлікті міжнародне співтовариство було дуже активним і всіляко намагалося врегулювати війну. Були і санкції, погрожували ввести ембарго на обидві країни, до того ж у зоні бойових дій працювала місія ООН", – пояснює Трюхан.

Читайте: Як після апокаліпсису: OBOZREVATEL поговорив з українкою, яку кинули в епіцентрі коронавірусу

Саме тому говорити про повну ідентичність "хорватського сценарію" з Україною не варто. "Різниця ще й у тім, що місцеві патрулі складалися з осіб, що не брали участі в бойових діях. Це зроблено для того, щоб настало примирення. Цих людей тренували представники ООН, і все контролювали виключно міжнародні організації", – вважає експерт.

Також Трюхан пояснює, що "хорватське патрулювання" – це лише фінальний етап інтеграції регіону. Коли не було ніякого обстрілу або іноземних військ. В Україні ж зараз фізично на території Донбасу діють військові угруповання, які дотепер підтримуються Росією.

З огляду на досвід Хорватії, важливо ще й зрозуміти: що конкретно пропонує Зеленський і вітчизняне МЗС. Поки це лише загальні фрази, а детального плану врегулювання немає. Водночас до кінця незрозуміло, що фактично запропонує міжнародне співтовариство, чи готове ООН підтримати акцію.

Також має значення те, чи триватимуть обстріли з боку Росії й надалі. Досвід атаки 18 лютого показав – як не домовляйся з Кремлем, є ризик отримати "відповідь" вже за годину після угоди. На жаль, і це не вперше.