Євгенія Емеральд: хочеться, щоб кожен наш клієнт відчував себе особливим

Євгенія Емеральд розповіла про свій ювелірний бренд

Вона перетворює золото і каміння в сімейні реліквії. Її техніка настільки самобутня, що саме час говорити про новий стиль в ювелірному мистецтві. Серед безлічі робіт, створених руками цієї талановитої художниці, немає жодної копії. Кожен її твір неповторний та володіє лише йому притаманною енергетикою. Знайомтеся: киянка Євгенія Емеральд, автор однойменного бренду "Emerald Evgeniya" – добре відомого серед поціновувачів ювелірних виробів.

– Женя, дивлячись на ваші твори, важко повірити, що колись ви займалися далекою від ювелірного мистецтва справою.

– Мені й самій це здається неймовірним. Свого часу я відчайдушно намагалася реалізувати себе в декількох, абсолютно різних, професіях. Була помічником юриста, викладала танці та навіть торгувала шампунями. Але, як то кажуть, від долі не втечеш.

До дорогоцінних металів і каменів у нашому роді завжди було особливе ставлення. У страшні часи Голодомору сімейні прикраси допомогли моїй прабабусі врятувати шістьох своїх дітей від смерті. Вона обмінювала срібні та золоті монети з домашньої колекції на їжу. Завдяки цьому сім'я прабабусі вижила.

Відео дня

Мій тато теж розумівся в золоті та каменях, вмів цінувати їх красу, у нього була своя колекція ювелірних виробів. Він вважав, що це найкращий актив, в якому варто зберігати заощадження. Коли тато пішов з життя, ми боляче переживали його втрату. Через якийсь час я вирішила увічнити пам'ять про нього. З'явилася ідея – відкрити ювелірний бізнес з акцентом виготовлення сімейних реліквій вручну. Я навіть слоган для себе відповідний придумала – "Ваш сімейний ювелір". Так почалася моя кар'єра у світі ювелірного мистецтва.

Євгенія Емеральд розповіла про початок кар'єри в світі ювелірного мистецтва

Зараз я по-справжньому щаслива людина, оскільки займаюся справою, яку не можна назвати звичайним ремеслом. Це творчість, заснована на тонкій матерії. Я створюю речі, які можна буде передавати у спадок – з покоління в покоління. Хіба це не може надихати? Погодьтеся, дуже приємно відчувати свою причетність до формування сімейних традицій. Вони – основна ідея мого бізнесу.

Так, на початку цього шляху мені було дуже непросто. Позначалася відсутність знань та досвіду. Але хто не ризикує, той не п'є шампанське. Пам'ятайте, у Черчилля: "Успіх – це вміння рухатись від однієї невдачі до іншої, не втрачаючи ентузіазму"? Зрештою, у мене все вийшло. Думаю, тато мною б пишався.

– Ім'я Євгенії Емеральд сьогодні добре відоме серед поціновувачів ювелірних виробів, а роботи вашого бренду могли б прикрасити будь-яку колекцію. Скажіть, цьому мистецтву можна навчитися або секрет успіху – в наявності таланту?

– Я думаю, в ювелірній справі, як і в будь-якому іншому виді творчості, потрібно володіти і здібностями, і працьовитістю, і бути освіченою людиною. Напевно, багато хто дивився фільм "Жорстокий романс" режисера Ельдара Рязанова або читав п'єсу "Безприданниця" Олександра Островського. Так ось, там є геніальна фраза: "Дорогий діамант дорогої і оправи вимагає ...". Успіх, про який ви говорите, можливий лише в гармонійному поєднанні цілого ряду якостей.

Неможливо створити шедевр з металу та каменю, якщо один з цих компонентів буде погано оброблений або виявиться підробкою. Щоб стати майстром ювелірної справи, мало природного таланту, потрібно навчитися ним користуватися. Це щоденна кропітка праця. З іншого боку, важливо розуміти, що технічні навички не можуть компенсувати відсутність художнього смаку у ювеліра. Більш того, у будь-якого шедевру повинна бути власна енергетика, в нього слід вкладати душу. А це, на жаль, дано не кожному. Як не кожному дано чути музику в золоті або камені.

Не можна створити шедевр із металу і каменю, якщо один із цих компонентів буде погано оброблений або виявиться підробкою, зазначила Емеральд

Професія ювеліра – це ще й історія, яке йде корінням в сиву давнину. Це традиції, які слід вивчати і підтримувати. На жаль, Україна не може похвалитися розвиненою системою профільного навчання. Як правило, всі, хто працює майстри-ювеліри – це самоучки. Тому тут дуже важлива школа наставництва. До речі, у мене є свої учні, як сказали б раніше – підмайстри.

Себе я теж вважаю самоучкою, але це не завадило мені вийти на рівень преміум-сегменту. Я постійно вдосконалююсь, маю кваліфікацію гемолога – експерта в області дорогоцінних каменів. Ці знання я отримала в Державному гемологічному центрі, який діє при Міністерстві фінансів України. Моя освіта дозволяє мені оцінювати якість самоцвітів, консультувати власників ювелірних виробів. Одним словом, прагнення вчитися і розвиватися – одна зі складових мого успіху.

– У своїх інтерв'ю ви підкреслюєте, що вироби "Emerald Evgenia" – це завжди ексклюзив. Що такого особливого має ваш бренд, чого немає в інших?

– Я вже говорила, що вирішила відкрити свій бізнес в пам'ять про батька. Але це також данина традиціям нашого роду, який виховав не одного талановитого ювеліра. Ось цю частинку фамільної спадщини я намагаюся вкладати й у свої вироби. У них немає новомодних надмірностей – лише класика. Створені для однієї людини, вони можуть стати справжньою сімейною реліквією, радувати не одне покоління, нести в собі його енергію. У слогані "Ваш сімейний ювелір" закладено великий сенс. Тому, якщо ви хочете створити виріб, що символізує історію і силу вашої сім'ї – ласкаво прошу до мене!

Друга особливість бренду "Emerald Evgenia" – це "handmade" і тільки "handmade". По частині техніки виготовлення прикрас, я консерватор і не визнаю машинної праці в мистецтві. Щоб твій виріб жив століттями, його потрібно створити власними руками, вкласти свою душу. Крім того, я противник створення дублікатів – навіть якщо вони будуть дуже вишукані. Всі наші вироби виконані в єдиному екземплярі. Ніяких повторів. Мені хочеться, аби кожен наш клієнт відчував себе особливим. Він повинен отримати задоволення від виробу. Саме тому я вважаю за краще індивідуальний підхід і ніколи не беруся за роботу, не відкривши для себе характер людини, його особистісні якості. Адже виріб повинен точно підходити його власнику.

Виріб повинен точно підходити його власнику, вважає Євгенія

Але, звичайно ж, головна відмінність нашого бренду – це ручна різьба на самоцвітах, яка називається гліптика. Техніка дуже стара, унікальна і досить складна. Завдяки їй, наші вироби знаходять неповторність. Це те, чим я можу сміливо пишатися. Гліптика завжди користувалася величезним успіхом у сильних світу цього – князів та монархів. На жаль, з початком 20–го століття люди трохи забули про мистецтво різьблення на дорогоцінних каменях. Але у нас є шанс заповнити цю нішу і відродити давні традиції.

– Судячи з кількості ваших творчих родзинок, гублюся в здогадках щодо конкурентів. Чи є вони у Євгенії Емеральд? І як ви з ними справляєтеся?

– Ви знаєте, мене про це часто запитують. Напевно, зі сторону ювелірний бізнес виглядає таким собі клондайком та полем битви одночасно. Конкуренція тут дійсно існує, але це точно не про мене. У мене немає суперників – є тільки колеги І до кожного з них я ставлюся з величезною повагою, тому що знаю, наскільки складна у нас справа. З іншого боку, я працюю в сегменті преміум і супер-преміум, практикую гліптику, виконую індивідуальні замовлення – мені складно сказати, хто ще цим займається. Фактично я одна така на ринку. Безумовно, є ювеліри, які також працюють на замовлення, але, запевняю вас, мій стиль залишається унікальним. У мене завжди ексклюзив. Та й завдання у мене дещо інші, ніж у більшості ювелірів. Я прагну подарувати людям радість, зробити їх щасливими, а не заробити якомога більше грошей. Ось вам і відповідь про конкурентів.

– Скажіть, де ви черпаєте ідеї для такої кількості унікальних ескізів? І що вас надихає?

– Чудове питання! Безумовно, для нас, творчих людей, натхнення грає величезну роль. Принаймні я завжди потребую емоційного підживлення. А отримую її від своїх клієнтів – вони і є моя головна муза. Коли передаю їм готові вироби, бачу захоплення в їхніх очах, чую слова подяки, то відчуваю в собі величезний прилив енергії. Повірте, це неймовірна мотивація для художника. У мене одразу виростають крила, хочеться творити, робити ще більше і краще. Заради них, заради клієнтів. Саме в такі хвилини я розумію, що не помилилася з покликанням, що справа, якою займаюся, – моє.

Є й інше джерело творчого натхнення. Це природа. Зізнаюся, я не люблю міську метушню з її монотонним гулом вулиць, ревом транспорту, знеособленої публікою. Урбанізм – не моя стихія, і в середовищі мегаполісу мені важко знайти позитивний заряд для творчості. Тому для перезавантаження та зустрічі з музою я виїжджаю за місто. Ліс, парк, озеро ... Ідеальний варіант – подорож до екзотичних островів десь в далеких південних морях. Звідти я повертаюся з багажем ідей. Іноді вони можуть з'явитися мені уві сні. Вранці прокидаюся і починаю їх записувати. Таке теж трапляється.

Джерела натхнення для Євгенії – клієнти і подорожі

– Напевно після знайомства з вами та вашими роботами багато хто хотів би освоїти професію ювеліра. Що ви їм порадите?

– Перш за все, не поспішати з остаточним рішенням та ретельно все зважити. Миттєвий порив не може служити підставою для вибору такого складного і незвичайного заняття в житті. Адже ювелірне мистецтво належить до розряду елітних, а це передбачає велику відповідальність за якість роботи. До того ж камені і метали несуть енергію, а тому вимагають до себе поваги. Початківцям ювелірам слід розуміти, що вони будуть створювати не просто дорогі вироби, а твори мистецтва. Якщо такого розуміння немає, то немає і сенсу починати цей бізнес. А тим, хто бачить в професії ювеліра своє покликання, я б порадила набратися терпіння і бути готовим не раз набивати шишки. Вивчайте історію мистецтва, формуйте власний смак, фантазуйте. І тоді у вас все вийде!