Євген Карась про акцію проти Горбаля і конкурс у БЕБ: те, що нас проплатили – маячня

Незабаром новостворений державний орган, який перебере на себе розслідування всіх економічних злочинів в Україні, отримає очільника. Конкурс на посаду директора Бюро економічної безпеки добігає кінця. Наразі конкурсна комісія рекомендувала Кабміну до затвердження трьох кандидатів з півсотні бажаючих: чинного голову Державної фіскальної служби Вадима Мельника, члена Ради Національного банку України Василя Горбаля та прокурора Офісу генерального прокурора Атіллу Ковчі. Хтось з цих трьох кандидатів вже зовсім скоро може очолити нову структуру з дуже широкими повноваженнями.

Однак, як не дивно, увагу суспільства до цього конкурсу привернуло не намагання розібратися, хто ж претендує на крісло директора БЕБ, а скандал, який супроводжував перший етап конкурсу. Один з кандидатів, Василь Горбаль, стверджував, що йому намагалися перешкодити потрапити на складання тесту націоналісти на чолі з лідером організації С14 Євгеном Карасем. Сутички перед початком конкурсу та те, що активісти мали запитання лише до Горбаля спричинили чутки, що протест націоналістів – проплачений одним з фаворитів конкурсу, чинним головою ДФС Вадимом Мельником.

Про ці чутки, власне акцію і причини, що привели активістів 13 серпня під будівлю, де проходив перший етап конкурсу, напередодні проведення співбесід з 7 "фіналістами" відбору OBOZREVATEL розпитав у самого Євгена Карася.

– Євгене, то що то було в п’ятницю, 13-го? Навіщо ви приходили на цей конкурс і чому перешкоджали Василю Горбалю пройти на тестування?

– Найперше, що хотілося б прояснити: наш прихід до Горбаля жодним чином не був пов’язаний саме з цим конкурсом. Ми ж не перший рік говоримо про те, що вважаємо неприпустимим, аби колишні "регіонали" займали взагалі будь-які державні посади в Україні. І про Горбаля ми вже згадували і раніше, десь з рік тому, коли він потрапив до Наглядової Ради Нацбанку – за моєю інформацією, за протекторатом Гетманцева. До якого у нас теж, до речі, є запитання щодо його можливої співпраці зі структурами Клименка та Арбузова. Про це свого часу писали в інтернеті, і в ЗМІ, здається, було.

І тоді, в п’ятницю, ми прийшли під будівлю Нацагенства тому, що нашу увагу привернув сам Горбаль, а не конкурс. Те, що в Горбаля в конкурсі в БЕБ якісь серйозні позиції і він може навіть виграти – стало для мене сюрпризом. Я також не знав тоді, що в нього є якийсь протекторат і що за ним стоять якісь великі люди. Нам просто стало відомо, що Горбаль може туди прийти. І ми вирішили його там зустріти.

Там взагалі того дня було багато людей. Ексгенерал СБУ Вовк, наприклад, якого я знаю. І мій знайомий співробітник НАБУ. І коли почали писати, що нас начебто голова ДФС Мельник проплатив – я було подумав, що й цього знайомого можуть приплести. Бо людина теж на конкурс подавалася і там стояла.

До речі, щодо Мельника. Про те, що він також кандидат на директора БЕБ, я взагалі дізнався вже після п’ятниці. Там я його не бачив і уявлення не мав, що він там буде.

– Ви прийшли туди, бо дізналися, що там буде Василь Горбаль, вірно? Навіщо, якщо це не пов’язано з конкурсом?

– Мене тоді багато хто про це запитував, коли ми в черзі стояли і сміялися. Люди питали: що відбувається? Кажу: хлопці не пускають Горбаля, стібуть його, що він "регіонал". Тому коли він стверджує, що ми прийшли, бо хотіли не дати йому очолити БЕБ, що нас Мельник проплатив – ну, це повна маячня!

До речі, там же була не тільки наша організація. Їх було кілька – чоловік з 30 загалом народу. І ніякого нападу на Горбаля не було. Він стверджував, що на нього напали і не пускали. Це неправда. Хлопці просто стояли в проході. І всі проходили спокійно. Він не просився пройти, а одразу почав штовхатися. Вочевидь, вирішив, що от зараз націоналісти почнуть його не пускати.

– А ви цього не робили?

– Ні. Стібати – стібали. Казали, куди ти, мовляв, ідеш, "регіонал"? Розмова з ним була, це правда. Але ніхто його не матюкав, не обзивав, не штовхав. Хоча він поштовхатися намагався. Щоб його прямо не пустили – не було такого. Він же потім зрештою зайшов в приміщення, через інший вхід.

Я не знаю, чи Горбаль писав заяву, але поліція на місці була – і нікого не затримала: не було приводу для затримання. Не було нападу. Не пускати його ніхто не мав права, арка – це публічний простір. І хлопці закон не порушували.

Ну і він же зайшов зрештою. А представниця комісії запропонувала зайти двом нашим хлопцям, посидіти там в середині.

– З якою метою?

– Я не знаю. Я взагалі дізнався, що вони зайшли вже коли ми їхали на заплановану акцію на Печерську. Тоді мені й сказали, що двоє наших хлопців – поранений у Пісках доброволець Михайло Стрижка і ще один хлопець – лишилися в комісії. Був здивований, чесно кажучи. Напевно, в комісії на такий крок пішли, бо побачили соціальний резонанс.

Але хлопці там жодним чином нікому не заважали – просто сиділи і фотографували. Не кричали, не зривали тестування, не робили ніяких зауважень, не втручалися в роботу комісії – нічого такого. Хіба самим фактом своєї присутності там вони Горбаля тролили. Але зрештою, у нього самого ж теж не було до них претензій.

Ми не втручалися в державний конкурс. І не точно не бігали би за Горбалем, якби зайшов через інший вхід.

– Виходить, ті події – то якась сукупність збігів, яка зрештою і вилилася в те, що ми бачили 13 серпня?

– Ні. Ми дійсно хотіли зробити йому нерви. Хоча на той момент я не знав, що в Горбаля є реальні шанси стати головою БЕБ. Якщо це станеться – це буде катастрофа, як на мене. Але це вже окрема історія.

У будь-якому разі, я не думаю, що ми ще раз до нього підемо зараз. Бо почнуться домисли, що то я якусь посаду захотів абощо. Зрештою – тому, що це затратно по часу, та й людський ресурс не безмежний. Хоча в Фейсбучику я, певно, продовжу з ним воювати – але, мабуть, вже після завершення конкурсу в БЕБ. Щоб не було оцього всього. Хоча, чесно кажучи, ця вся історія прикольна. І я зовсім не проти, що Горбаль думає, що я людина Мельника, НАБУ, СБУ чи ще когось.

Єдине – мені не подобається, що нашу акцію проти Горбаля прив’язали до конкурсу в БЕБ. Бо цей конкурс взагалі тут ні до чого. Коли ми туди йшли – я думав, для нього це просто спроба відбілити свою репутацію з точки зору членства в "Партії регіонів". Що ось він, мовляв, бере участь у серйозних конкурсах. Тому я й писав у Фейсбуці, піднімав публічно хвилю щодо його минулого. Не тому, що йшлося про конкурс на очільника БЕБ, а тому що, на моє переконання, колишнім "регіоналам" нема чого робити у будь-яких державних органах.

– А щодо звинувачень у зв’язках з Мельником що скажете?

– Ви про фотку, яку Горбаль виклав, де я сфотографований з Мельником?

Так це фото було зроблене на публічній пресконференції ДФС! У мене є такі фотки з генералом Вовком, з Ситником – з масою людей, з якими я перетинався десь на спільних акціях чи публічних заходах! Коли було зроблене те фото, там маса людей була довкола, купа журналістів, які ставили Мельнику запитання, в тому числі, й не зручні. І він, до речі, на них відповідав, а не втікав.

Тому оці всі звинувачення, що нас хтось там проплатив – це брехня. Більше того, я пропоную Горбалю сходити разом зі мною на поліграф – і там ми з’ясуємо, хто з нас каже правду, а хто лукавить, хто там кого проплачував. Тоді можна буде розставити крапки над "і" - і з’ясувати, чи знав я взагалі, що Мельник бере участь у цьому конкурсі, чи приводив я людей від нього, і чому ми приходили – тому що йдеться про Горбаля чи тому, що йдеться про БЕБ.

Я готовий оплатити поліграф йому, а він мені хай оплатить. Ба більше, можемо навіть призовий фонд якийсь продумати… Я взагалі люблю цю штуку – викликати всіх на поліграф. Але ніхто досі не зголосився. Бояться. Хоча Киві я он взагалі пропонував 10 тисяч доларів – коли він стверджував, що нам СБУ платила за участь у акціях з вимогою покарати вбивць Каті Гандзюк. Не схотів.

– Якщо конкурс на очільника БЕБ взагалі ніяк не має стосунку до того, що ви прийшли "робити нерви" Горбалю – чому ж ви прийшли саме туди?

– Бо дізналися, що він туди може прийти. Насправді ми зібралися на іншу акцію, яка мала відбутися в центрі об 11 годині. От і вирішили зазирнути туди - по дорозі. Якби Горбаль не з’явився там – ми би особливо не переймалися. Нам взагалі було байдуже – ми не заради нього збиралися. І не через конкурс.

Я, до речі, після того, як оце все закрутилося, зацікавився і подивився на тих кандидатів, які тоді пройшли на другий етап. З 7 осіб хоч щось я знав всього про трьох: про Горбаля, про Катеринчука і про Мельника.

– До Мельника питань у вас нема?

– Після того, як Горбаль почав казати, що Мельник теж був регіоналом – я подивився його біографію. Він дійсно завжди був в фіскальних органах, але ніде не згадується, що він був партійним. Так, він працював в цих органах в часи Януковича, це все зрозуміло – але він не був членом "Партії регіонів", не входив до виконкому, не балотувався в мери від цієї партії. У нього трошки інша історія. Але служакою був, це правда. І до його декларацій у НАЗК виникали питання. Щоправда, не знаю, чи є там справи якісь.

До Катеринчука у мене теж, до речі, є претензії. Точніше, одна конкретна: те, що він, завівши свою фракцію до Київради, дав їй лягти під Черновецького повністю. Така людина теж не може очолювати БЕБ. Як і фіскал часів Януковича, зрештою. Як і Горбаль.

Але попри це в прив’язці до БЕБ ми Горбаля чіпати не будемо. Та як тільки він збереться ще кудись – в президенти, в депутати, в голови ОДА – я буду проти. Завжди. І ми будемо до нього приходити і ставити йому конкретний перелік запитань по його біографії, які ми ставимо йому зараз. І на які він, при всій показній проукраїнськості, досі не дав відповідей.

– Що це за питання? Які у вас претензії безпосередньо до Горбаля – окрім членства в "ПР"?

– Я звернув на нього увагу ще коли він йшов у мери. І, за чутками, збирався забудовувати стадіон "Старт" на "Арсенальній". У Києві стадіони весь час знищують. От тоді Горбаль для мене виник як явище – мало того, що "риг", так ще й стадіон знищити хоче. Слава богу, стадіон не знищили – під ним якась річка була. Але тоді я про нього почув.

І відтоді пильно за ним спостерігаю. Горбаль – і він, до речі, від цього не відхрещується – дуже православний. Але його православ’я, скажімо так, ближче до Москви. і хоча він засвітився в історії з Томосом – я в це не дуже вірю. І вважаю, що він досі дуже близький до російської церкви в Україні.

Свого часу його навіть називали серед організаторів "печеньок" в часи Помаранчевої революції, коли фальшиві бюлетені робили і він наче в цій схемі крутився. Про це я його теж публічно в Фейсбуці питав. Він це заперечив. Може, тому, що це не просто темний момент в біографії, а реальний злочин, хай там вже й збіг термін давності. На плівках Мельниченка він був, знову ж таки…

Я йому ці всі факти публічно нагадав і запропонував прокоментувати, що з цього правда, а що – брехня. Ви ж, мовляв, новий політик, начебто проукраїнський. Це все ж наче в минулому.

– Була відповідь?

– Була. На кшталт "я не святий, того, що було, не цураюсь: це моє минуле". Але не цуратися минулого – це одне. А коли ти займав серйозні посади під час правління "Партії регіонів", займався всіми цими речами – і не бачиш в цьому нічого такого – зовсім інше.

Він міг би написати пост. Що - так, були в мене в біографії такі речі, за які мені зараз соромно. Реально ж минуло вже багато років відтоді. Від плівок Мельниченка – вже років 18-ть. Можна сказати: так, були в моєму житті і ті плівки, і "печеньки", і Газбанк, і всі решта муток, і Московський патріархат. Але це були важкі часи, я опинився не в тій команді, був поганий період в житті… А він нічого такого не написав.

Хоча якби написав – питання до нього б зникли. Або, принаймні, були б не в такій гострій формі.

Бо інакше складається враження, що Горбаль – як той же Шуфрич, наприклад: пересидів гостру фазу – і почав далі собі лізти у владу, ні за що не вибачаючись. Просто пропетляв.

– То ви чекаєте вибачень від Горбаля за його минуле?

– Скажу так: мене це трохи б заспокоїло. Особливо зараз, якщо він стане головою БЕБ. Хоча на мою особисту думку, Горбаль і антикорупція – це взагалі паралельні реальності. Згадайте хоча б його історію з Газбанком і підозри, які йому з цього приводу висували. Ну і решта…

Хоча загалом, якщо говорити про антикорупційну діяльність – там багато хто цим грішить. Це можна закинути і Катеринчуку, і Мельнику, і багатьом іншим. Це загальна проблема української держслужби. Хіба в НАБУ, на мою думку, спромоглися більш-менш підібрати команду, якій не можна закинути великі майнові гріхи.

– Але й результативність роботи їм поки не дуже закинеш.

– Є таке. Хоча вони кажуть, що там судом проблема… Це довга дискусія.

Але антикорупційна діяльність для БЕБ дуже важлива. Це ж буде монстр – величезна структура з широкими повноваженнями. І те, що на конкурс подалося щось з півсотні людей, а допустили до тестування взагалі тільки 47, а до співбесіди тільки 7 – це печалька.

І я вважаю, що дуже важливо враховувати зараз морально-етичні аспекти. Особливо, враховуючи ступінь впливу цієї структури в країні, яка перебуває в стані війни. Війни, яка загострюється. Ми ж бачимо зараз заяви Зеленського, з яких випливає, що вони не готуються до капітуляції. Вже, слава богу, ніхто не говорить про капітуляцію – ми навпаки наступаємо. Зажали Медведчука, розпочали серйозні зміни в армії… Очевидно ж, що з Росією у нас добра не буде. І Бюро економічної безпеки, в якому, по суті, буде об’єднано повноваження усіх структур, які займаються розслідуванням економічних злочинів, матиме величезний вплив на всі державні процеси. Тому, переконаний, БЕБ не може очолювати людина, яка була пов’язана з російською церквою, яка надсилала подаруночки Бакаю (Ігор Бакай, перший голова правління НАК "Нафтогаз", ексочільник Держуправління справами, фігурант кількох кримінальних справ по шахрайству, корупції та зловживанню службовим становищем. – Ред.), коли той вже в Москві вже був, яка називала його другом і вітала зі святами - не бачить в цьому жодних проблем, пояснюючи це "минулим" і "людськими стосунками"…

Я не знаю, чи враховуються в конкурсах рівня БЕБ на співбесідах якісь морально-етичні аспекти. Якщо ні – це катастрофа.

Для мене це не дуже зрозуміло, якщо чесно.

Але хай там як – я свою справу зробив. Я про Горбаля заявив. І буду робити це й надалі – незалежно від того, буде він головою БЕБ чи ні. Я просто хочу, щоб ця людина не займала державних посад. У нього купа грошей, хай собі буде мільйонером, хай займається адвокатською діяльністю – чи чим він там займається. Але поки він не вибачиться за своє минуле – на державну посаду йому йти не варто. Я так думаю.

– Ми весь час говоримо про минуле Горбаля. А після 2014-го року є вам що йому закинути?

– Після 2014-го про нього мало згадок взагалі було. Він затих. Але середовище в нього лишилося те саме. Це якщо про факти говорити. Бо так про нього мені люди чимало розповідали, але то ж треба докази. Я тільки знаю, що його багато хто недолюблює ще з часів Януковича – вже не знаю, за що, що він такого тоді наробив. Але недобре про нього говорять чимало людей з мого оточення – не буду вже їх називати, аби їх потім до суду не потягли.

А щодо фактів – відкрийте Фейсбук Горбаля. Його з перемогою в черговому етапі конкурсу вітають Макс Бужанський, представник керівної президії "Опоблоку", Наталія Влащенко, журналістка певних поглядів, Апасов, теж журналіст певних переконань, які він не приховує, колишня заступниця голови АП Януковича Ставнійчук… Всі ці люди до нього прибігають і починають його вітати.

Я коли почав розбиратися – мені стало цікаво – прочитав у нього оті 700 коментарів, продивився всіх цих коментаторів, кого знаю… Більшість – з публічних осіб – проросійських настроїв. І буквально 5 чоловік, зокрема, колишній міністр транспорту Омелян, пара журналістів і БЮТівець Поживанов – ті, кого не назвеш в*тніками. Решта – люди цілком конкретних поглядів. Навіть кількох комуністів низового щабелю, які втекли з України, я там помітив.

Тобто середовище спілкування в цієї людини лишилося те саме.

І з російською церквою, як я зрозумів, у нього все добре. Хоча він і виступав за Томос при Порошенку. Видно, думав так себе захистити…

– Ну, це таке. Ми можемо тільки гадати, хто там що думав. А це – справа невдячна.

– Згоден, можемо тільки гадати. Хоча я не здивувався би, якби в часи Пороха починалася потроху певна зачистка і це могла бути спроба трохи виправити бекграунд.

Якихось політичних речей чи заяв він донедавна не робив. А зараз, як я розумію, намагається відбілити репутацію, бо хоче в БЕБ. Не пройде – гадаю, буде виникати ще в якихось структурах. Бо хоче до влади. При цьому, він при владі й у різних держструктурах та в парламенті був років 15 – і результат всі вже могли бачити. Закінчив у президії "Партії регіонів" у Києві.

Тоді ж, при "регіоналах" це ж справжня окупація була! Знаю, вони тости на своїх міжсобойчиках проголошували "За взятіє Києва". Тоді з Донецька ледь не бомжів тягнули в столицю на керівні посади. Я чому про це знаю, бо нас тоді реально вбивати почали. Мого брата покалічили… Це вже була остання фаза, коли ми ставленику Януковича Попову (Олександр Попов, голова КМДА до зими 2014 року, член "Партії регіонів". – Ред.) почали реально заважати. Бігали за ним, проблемні питання піднімали, били по рейтингах ПР. За чутками, Попов був одним із замовників нападів "тітушок" на нас в той період…

І коли "міцний господарник" Попов вже після Революції Гідності зібрався в мери Києва – ми до нього збиралися додому йти, перевіряли, чи досі він живе на Позняках. Не пішли тільки тому, що в нього в столиці не було жодних шансів.

А до багатьох – ходили. Коли Портнова призначали в КНУ Шевченка – ми першими туди пішли. У результаті – нема Портнова в університеті. Коли Шкарлета в міністри тягли – ми теж ходили. І депутатів від "Голосу" я смикав постійно, коли вони збиралися до суду звертатися щодо кнопкодавства під час голосування за призначення Шкарлета міністром. По Татарову ходили…. Щойно такі персонажі вигулькують – ми реагуємо.

З Горбалем було так само. І хай він собі тепер іде в БЕБ. Бо я сказав про нього, що хотів. Хто хотів – все почув. Факти озвучені – і він їх не заперечує. Далі справа за журналістами – запитати у Горбаля, хто він, що він і чим займався. І подумати, чого це активісти прибігли по Васю, а не по когось іншого – хоча питання є не тільки до нього.

А справа в тому, що я пам’ятаю цих людей. І хочу, щоб вони більше не були на державних посадах. Бо я бачив результати їх роботи раніше. І зверніть увагу: я не займаюся популізмом і не закликаю посадити всіх регіоналів. Зовсім ні. Я не розділяю закидів на адресу мовного омбудсмена Креміня, що він, мовляв, за часів Януковича десь якусь посаду в Миколаївській ОДА займав. Це пляма в його біографії, безумовно. Але він не очолював Миколаївський осередок ПР, не засилав людей на Антимайдан.

А от Горбаль реально був на керівній посаді в цій партії. Він не рядовий партфункціонер.

– Чому саме зараз? Сам Горбаль каже, що це не перший конкурс, в якому він брав участь останнім часом. Але ви раніше не проявляли інтересу до його персони.

– А в яких конкурсах він брав участь? Ми про них не знаємо. Про те, що він пройшов в Наглядову раду Нацбанку ми дізналися, коли вже було пізно, депутати вже проголосували. Якби дізналися раніше – ходили би по всіх комітетах і переконували не підтримувати його кандидатуру. Принаймні, доти, доки він не вибачиться за своє минуле. Він каже, що допомагав армії? Хай скаже, чим і кому. Хай бійці третього полку спецназу скажуть, що він їм три танки відремонтував за власний кошт. Тоді це про щось говоритиме. А якщо він купив скількись комплектів форми чи пар шкарпеток – ну, вибачте, справа ж у масштабах допомоги. Бо по дрібному вони всі допомагали, аби удар від себе відвести.

Хай розповість, чим він займався впродовж 8 років після втечі Януковича. Будував чесний бізнес? Не користувався протекторатом колишніх "ригів"? Не співпрацював з афілійованими до них структурами? То хай розкаже! Бо він має шалений чорний бекграунд. І просто відсидітись кілька років, а потім, наче нічого й не було, зайняти одну з ключових посад у державі, вище якої – хіба прем’єр-міністр – ну не має так бути.

– Можливо, варто би такі вимоги взагалі до всіх висувати, хто претендує на важливі посади?

– Хороша ідея. Я взагалі скептично до нинішніх конкурсів ставлюся. Бо вони досить непрозорі. Пам’ятаєте, як в ДБР заступників призначали? В п’ятницю конкурс оголосили, а в понеділок припинили вже прийом документів. А там тих документів треба купу зібрати, декларацію подати. Якщо ти не готовий був – за вихідні це зробити нереально. Тому конкурси у нас дійсно непрозорі. Хоча наші процедури насправді передбачають, що має бути такий собі "перехресний допит" кандидатів усіма бажаючими представниками громадянського суспільства та журналістами.

А було би класно запровадити практику, коли кожен кандидат має записати 10-хвилинне відео, в якому він розповідає, чим займався останні десять років, відповідає на якісь незручні питання. І як би його не готували піарники, як би він не хотів пропетляти – не зможе цей кандидат 10 хвилин читати з папірця чи брехати без підготовки. А готуватися вони не будуть, бо їм ліньки. І за ці 10 хвилин буде добре видно, де він петляє, як він тримається, куди очі відводить… Це була би хороша штука.

І навіть попри спекуляції, що ось "Карась продовжує втручатися в конкурс на голову БЕБ", ми могли би прийти на цей конкурс з камерою і тому ж Горбалю і іншим дати можливість впродовж 10 хвилин розказати про свою біографію, відповісти на каверзні запитання. Запропонувати пройти поліграф, зрештою. Це хороший механізм. В НАБУ, в СБУ всіх ганяють на поліграф. Це не 100% метод, але як дорадча функція – досить дієвий. Зрозуміло, вони всі там не святі, у всіх свої скелети у шафах є.

Вони ж на словах – всі патріотичні. Але треба дивитися по конкретних речах. І коли я у Горбаля абсолютно спокійно, звертаючись до нього на "ви", без жодного тролінгу запитую в Фейсбуці – як ви прокоментуєте такі й такі факти з вашої біографії, а він у відповідь "Та ви дебіли" - ну, це викликає питання. Я ж не ображав його, не вимагав стати на коліна перед народом України, не робив нічого, що би збурило емоції… У нас була досить спокійна дискусія у Фейсбучику впродовж годин чотирьох. Він там бомбив всіх коментарями. Я йому: "Пане Василю, а як ви прокоментуєте оці й оці питання?". Він у відповідь: "Ви дебіли". Ну добре, дебіли, але на цей список питань по вашій біографії ви готові відповісти?.. Зрештою він сказав, що нічого не соромиться. Що це його минуле.

– Але ж ви постили картинки з зображенням свині і підписом, що Горбаль, мовляв, іде в БЕБ… Досить екзотичний шлях до конструктивного діалогу. Бо після такого людям зазвичай не дуже хочеться спілкуватися і щось комусь пояснювати...

- А, так, була така картинка. Але це не було в дискусії з ним. Зрештою, він теж нас добряче полив – що ми дурачки якісь, що нас замовили… З обох сторін всякого було, насправді.

– Найшла коса на камінь?

– Так. Але мова ж не про те, що ми одне одного не любимо і у нас на цьому ґрунті конфлікт. Мова про те, що ми сіли за фейсбучний стіл перемовин – і спокійно говоримо… Горбаль зрештою теж перестав матюкатися і почав спокійно спілкуватися. І я аналогічно. Бо мені реально було цікаво розібратися. Бо якщо він дійсно допомагав серйозно спецназу – це сильно би знімало до нього питання. Я би тоді сильно призадумався. Бо зараз я не знаю, чим ця людина займалася останніми роками. Знаю лише, що щодо нього є купа негативу. І він має надто багато поганих з моєї точки зору друзів. Проросійських, "регіоналів" і тому подібне. Хто знає – може він робив щось, що би це нейтралізувало до певної міри? Я ж за окремими одіозними персонажами слідкую – цікаво мені. І знаю випадки, коли окремі з них без камер і піару реально робили хороші речі. А це викликає певну повагу. Принаймні, показує, що є в них щось людське.

Але Горбаль мовчить. Гадаю, йому просто нема чого сказати.

– Вся ця історія з боку дійсно виглядала як конфлікт, зав’язаний значною мірою на особистій неприязні…

– А в мене є до нього особиста неприязнь. Звичайно. Мені неприємно, коли колишні "регіонали" лізуть у владу. Ми за ним не бігали тисячу разів. Раз спіймали і я йому нагадав, які до нього питання. Нагадав, що непогано було би принаймні вибачитися за минуле, перш ніж пробувати піти на державну службу. Я не думав, що він реально прохідний кандидат. Бо це якась іронія, що на всю країну не знайшлося нікого кращого, ніж персонаж з негативним репутаційним шлейфом, купою кримінальних справ. Така людина стає рятівником України – як на мене, це дуже жорстко.

– Але ви ж навряд чи будете сперечатися, що для стороннього спостерігача те, що сталося, дійсно може виглядати як кампанія проти конкретної людини – і цілком можливо, не випадкова, а стимульована фінансово…

– Мене зараз і утримує від продовження тролінгу Горбаля саме те, що всі будуть думати, що це кампанія по Горбалю, прив’язана до його конкретної участі в БЕБ. Вже зараз різні телеграм-канали почали писати: Горбаль, Милованов, Мельник найняв радикалів Карася… Оці всі домисли. Не здивуюся, якщо згодом виявиться, що нас ще хтось "проплатив".

Тому зараз ми Горбаля більше не чіпатимемо. Збереться він іти на інші посади – в депутати, в міністри, в Нацбанк – ми і під Нацбанк прийдемо і будемо, можливо, вимагати аудиту. Бо кампанія особисто по Горбалю у мене є. Я її робив. Бо я хочу, щоб цієї людини не було на державних посадах. Принаймні, поки він не розкаже, хто він і що він зараз. Так само мене цікавлять всі носії прізвищ, що були на слуху в 2010-2013 роках: попови, шкарлети, татарови і так далі.

Наскільки я розумію, БЕБ – це буде реально монстроподібна структура. І той, хто її очолить, за ступенем впливу може переплюнути навіть Авакова. І якщо туди прийде людина розумна і зі знанням схематозів – "виколупати" її звідти буде нереально. Саме тому кожен претендент має розглядатися під лупою.

Тому добре було би, аби ми трохи більше знали про людей, що претендують на настільки важливі державні посади. Активна частина суспільства має пропускати їх через себе, як через сито. Не впливати на комісію, а виявляти тих, кому на держслужбі точно не місце. Раджу цікавитися такими конкурсами – і не тільки в БЕБ. Цікавитися прізвищами. Говорити, якщо є що сказати. Принаймні, писати у Фейсбучику – хоч це в нас працює поки що.

У будь-якому разі, для прозорості посад і конкурсів срач – це завжди добре. Горбалю печально. Мені печально. Але для конкурсу те, що відбулося – це дуже добре. Бо нині все – на виду. Бо всі почали рити, цікавитися – а що там Горбаль, а що там Мельник, а що там інші претенденти?..

Тому я – за срач.