Блог | Другий Чорнобиль. Як терористи знищують Донбас
У найближчій перспективі окупованому Донбасу загрожує катастрофа , що може перетворити регіон на отруйне болото, пустку, непридатну для життя - другий Чорнобиль. Тяжка ситуація із затопленням шахт на підконтрольних терористам територіях - справжня бомба уповільненої дії.
У чому причини екологічної катастрофи, що нависла над Донбасом, - розбирався "Обозреватель".
Хаос і стагнація
Протягом десятиліть Донбас вважався промисловим форпостом. Форсована індустріалізація регіону ще за часів СРСР і активна господарська діяльність вже за часів незалежної України наклали помітний слід на екологію області, адже проблеми накопичувалися роками.
Та каталізатором згубних екологічних процесів в регіоні став загальний хаос, створений терористами "Л / ДНР".
Вугільна промисловість Донбасу, яка була флагманом в мирні роки, переживає стагнацію. За словами віце-спікера Ірини Геращенко, на окупованих територіях знаходиться 115 українських шахт - велика їх частина закрита.
Закривалися шахти через неможливість працювати в умовах бойових дій. Ще частина заморозили після "націоналізації" українських підприємств - добуте вугілля вже просто не було куди реалізовувати.
На деяких шахтах обладнання вкрадено і вивезено для продажу в РФ, інші підтоплені до критичної межі, і там потрібно негайно відкачати воду, інакше станеться непоправне.
Читайте: "Отруйне болото": стали відомі масштаби екологічної катастрофи на Донбасі
Міністр з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб України Вадим Черниш ще на початку травня констатував, що рівень води в затоплених шахтах на підконтрольній бойовикам території є критичним і майже досяг гранично допустимого. Адже водовідвід дорогий процес, навіщо окупаційній владі витрачатися?
Згідно з дослідженням ОБСЄ, презентованим в кінці листопада цього року, 36 шахт регіону не підлягають подальшій експлуатації через підтоплення або повне затоплення.
Справа в тому, що в землі замість здобутих вугілля і породи утворюються порожнечі, які часто підмиває грунтовими водами. Тому з будь-якої шахти потрібно цілодобово відкачувати цю воду, не допускаючи розмиву і просідання грунту. Розмив, особливо соляних шахт, може спричинити за собою зсув, провал, обвалення шахти і прилеглих будівель, водопровідно-каналізаційних і газопровідних труб.
"Типовим прикладом є місто Брянка Луганської області, де в результаті закриття шахт посилилися процеси просідання земної поверхні, що призвело до пошкодження будівель і комунікацій міста. За прогнозами, площа підтоплення досягає 146 га", - розповіла "Обозревателю" голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко.
Більш того, практично всі шахти Донбасу з'єднані між собою. Вони створюють цілу мережу, як і всі підземні води, що пронизують грунт. Тому якщо відбувається затоплення однієї шахти, вода перетікає і в інші.
Виходячи з дослідження ОБСЄ, зараз повністю не працює водовідведення на непідконтрольних Києву територіях - від Єнакієво до Горлівки, в районі Первомайська, частково в Донецьку, Макіївці, Шахтарську, Торецькому.
Читайте: "Чи піде потік води": в Раді окреслили масштаб екологічної загрози на Донбасі
"В межах одного тільки Донецька площа підтоплених земель складає близько 31% (5180 га) від загальної площі міста, Макіївки - 42% (1690 га). Не краще виглядає ситуація і в багатьох інших містах регіону", - пояснила Тимочко.
Експерти стверджують, що зараз водовідлив в регіоні становить близько 400-450 млн кубометрів на рік - половина від довоєнних показників.
Крім того, вуглевидобуток супроводжується виходом газу метану - легкозаймистого, без кольору і запаху. Якраз метан є джерелом вибухів в шахтах. Під час підйому рівня шахтних вод вибухонебезпечний газ разом з водою становить потенційну загрозу для багатьох будівель. Коли вода з метаном затоплює розташовані поруч будівлі, зокрема замкнуті приміщення на кшталт підвалів багатоквартирних будинків та нежитлових будівель, то при поганій вентиляції газ може накопичуватися і вибухати. Достатньо лише черкнути сірником. І подібні випадки в останні роки траплялися.
Друга проблема полягає в тому, що підземні води, проходячи по тунелях, в яких вівся вуглевидобуток, наситились різноманітними частками і домішками, солями. Але в результаті затоплення високо мінералізовані шахтні води, забруднюючи підземні і поверхневі водозабори, потрапляють у води річкової мережі. У тому числі в річку Сіверський Донець, головну водну артерію регіону. Вона на 85% напуває Донецьку і більше ніж на третину Луганську області.
Картина досить тривожна: у дуже близькій перспективі на Донбасі може виникнути дефіцит питної води. Як заявив заступник міністра з питань тимчасово окупованих територій і внутрішньо переміщених осіб України Юрій Гримчак, вже зараз понад 80% джерел питної води на неконтрольованій території втрачено.
Висока мінералізація - ще півбіди, але води, що протікають в шахтах, містять і небезпечні для здоров'я елементи - важкі метали, шкідливі солі і радіоактивні речовини. Вони залягають в землі. Та й в шахтах добували не лише вугілля, а й ще ряд елементів таблиці Менделєєва. Зрозуміло, така вода токсична для живих організмів. І в результаті просідання грунту і затоплення шахт вона виходить на поверхню.
Читайте: Екологічна катастрофа на Донбасі: чим це загрожує
Приклад тому - шахта "Юнком", розташована на території, контрольованій бойовиками, де в 1979 році радянською владою був проведений потужний ядерний вибух нібито з метою дегазації шахти. Після вибуху під землею утворилася капсула діаметром 29 м, заповнена водою з радіоактивними цезієм і стронцієм. Зараз шахта підтоплена, що викликає побоювання екологів, оскільки радіоактивні речовини можуть викинути на поверхню.
В індустріальній частині Донбасу протікають дві річки: Кальміус, що впадає в Азовське море, і Сіверський Донець, що впадає в Дон, а Дон - в Азовське море. Як наслідок - токсичні води потраплять в басейни річок, потім в море, де незвичайна екосистема і багато зразків, занесених в Червону книгу. І це, за оцінкою екологів, може привести до загибелі унікальної флори і фауни водойми.
Зміни помітили навіть в Росії, де, за повідомленнями російських екологів, в сусідній з Донбасом Ростовській області рівень мінералізації (вмісту солей) у воді Сіверського Дінця за три роки зріс відразу в вісім разів.
До слова, в дослідженні ОБСЄ, презентованому в кінці листопада, говориться, що значне перевищення концентрації азоту і фосфору зафіксовані в річках Кальміус, Кальчик, Сіверський Донець, Клебан-Бик.
Читайте: Екологія в Криму: про що мовчать ЗМІ
"Систематичне перевищення концентрації забруднюючих речовин в грунтах в районі проведення бойових дій було зафіксовано в 1,1-1,3 рази (ртуті, ванадію, кадмію, нерадіоактивного стронцію). В окремих випадках перевищення показників досягало 17 разів", - показали результати.
До чого ще може привести затоплення? Через затоплення шахт глибокозалягаюча солона вода виходить на поверхню, заболочуючи і засолюючи місцевість. Тобто Донбас може перетворитися в болото.
Окрему загрозу представляють хвостосховища - відстійники, відгороджені від водних об'єктів дамбами, в які скидають токсичні відходи підприємства гірничодобувної, гірничо-збагачувальної, металургійної, коксохімічної та хімічної галузей.
Читайте: Екологічна катастрофа на Донбасі: стали відомі нові деталі
"Наслідки руйнування таких об’єктів під час бойових дій є очевидними: токсичні відходи, які потраплять у річки, призведуть до неминучої екологічної катастрофи, що зачепить не тільки Донбас, а й сусідні території. Зокрема, сховище радіоактивних відходів, розміщене між селищем Піски і шахтою "Жовтнева", а також сховища, що містять ртутні відходи на шахті 2-біс у Горлівці, де добували сировину для виробництва ртуті на Микитівському ртутному комбінаті. Шахта поки що перебуває в режимі сухої консервації", - розказали у Всеукраїнській екологічній лізі.
У Мінську на засіданні Тристоронньої контактної групи (ТКГ) українська сторона неодноразово піднімала питання про необхідність створення експертної групи, яка вела спостереження за станом навколишнього середовища на Донбасі. Однак бойовики подібну ініціативу, судячи з усього, торпедують.
Читайте: Екологічна катастрофа на Донбасі: стали відомі нові деталі
"Наші міжнародні партнери по "нормандському формату" готові сприяти експертизі екологічної ситуації на шахтах, проведенню робіт по відкачуванню і відновлювальних робіт, делегування на місце експертів. Але інша сторона не дає доступу експертам - і це може закінчитися дуже серйозною екологічною катастрофою", - заявляла в травні Ірина Геращенко.
Як стверджують у Всеукраїнській екологічній лізі, крайньою необхідністю на сьогоднішній день є розробка стратегії екологічно орієнтованого та соціально-економічного відновлення східного регіону України. Ефективною може бути ідея збалансованого розвитку, яка передбачає гармонійне поєднання екологічної, соціальної та економічної складових.
В іншому випадку - больові точки на Донбасі стануть загальнонаціональною загрозою формування на сході України територій, непридатних для безпечного проживання та сталого розвитку.
"Така ситуація може спровокувати появу "екологічних біженців" з Донбасу і прилеглих територій та виникнення додаткової масштабної соціальної напруженості", - резюмувала Тимочко.
