Відео дня
Досі сняться сни про дім, де немає війни: що пишуть діти на конкурс есе від музею "Голоси мирних" Фонду Ріната Ахметова
Триває прийом заявок на п’ятий Всеукраїнський конкурс есе, який проводить Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова. Цьогорічна тема – "Подія, яка змінила все. Сила допомоги". Встигніть взяти участь у конкурсі та подати своє есе до 21 травня 2025 року через реєстраційну форму на сайті Музею за посиланням.
На переможців чекають корисні подарунки:
– планшет,
– мобільний телефон,
– навушники,
– блютуз-колонка.
Ознайомитися з умовами Всеукраїнського конкурсу есе можна за посиланням.
На минулорічний конкурс надійшло понад 4 тисячі творчих робіт. Автори ділилися історіями зі свого життя – тими, які змінили їх в одну мить і назавжди. Для багатьох із них цим моментом стало вимушене прощання з домом – або усвідомлення того, що таке дім. Ось лише декілька цитат із есе, які посіли призові місця.
Ксенія з Херсона не забуде день, коли, склавши у валізи все своє життя, її родина вирішила залишити рідне місто.
"Четверта година ранку. Виходжу з квартири, як завжди, обертаюся, щоб подивитися на неї в останній раз. Я робила так завжди перед подорожжю. Але цього разу все було інакше. Замість радощів – сподівання на те, що нас не розстріляють. Валізи упаковані не на тиждень, а на все життя". Есе Ксенії за посиланням.
Поліна із Покровська прощалася не лише зі своїм домом, а й зі своїм містом.
"Ці рядки я пишу на пероні біля евакуаційного потягу. Дядько вже заніс наші речі, а мама квапить. Місто проводжає мене. Цей сивий шахтар – обійняв за плечі легеньким вітерцем. "Не бійся, люба. Я шахтар, я знаю, що таке лава. Я пережив революції, дві війни, голод. Я відбудовував шахти і зводив мікрорайони. Я ховав героїв. Я знаю, що таке бійка. Поглянь, поруч з моїми трояндами виросли зуби дракона. Ти головне пам’ятай, звідки ти"".
Есе Поліни за посиланням.
Діані з Вугледара досі сняться сни, де вона вдома, де немає війни і всі поряд. В одну мить дівчина усвідомила, що слово "дім" втратило для неї звичний і зрозумілий сенс.
"Одного дня після важкого тренування я зателефонувала мамі, щоб сказати, що в мене все добре. "Мамо, я вже біжу додому". Моя фраза, яку промовила під час телефонної розмови, зупинила мене на мить, вона ніби штовхнула мене в прірву. Біжу куди додому? Але це слово для мене втратило сенс. Моя домівка є лише на карті, але не на землі, вона живе в моєму серці, а не в голові. Я починаю розуміти, що там уже ніколи не буду".
Есе Діани за посиланням.
Організаторами Всеукраїнського конкурсу є благодійна організація "Фонд Ріната Ахметова" за підтримки Державної наукової установи "Інститут модернізації змісту освіти" та Міністерства освіти і науки України.
Найкращі роботи стануть частиною Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова, який є найбільшим у світі архівом історій про війну в Україні. На сьогодні архів Музею налічує понад 130 тисяч історій.