"Я повинен бути там!" На Донбасі вбили захисника України, у нього залишилися дочка і внуки

На Донбасі в бою під Горлівкою 18 березня загинув молодший сержант, командир бойової машини Віктор Пасєка. 55-річний боєць був родом із Хмельницької області і служив у 109-му окремому гірничо-штурмовому батальйоні.

Відео дня

Докладніше про це читайте в матеріалі OBOZREVATEL.

"Я повинен бути там"

Того трагічного дня приблизно о 12:10 Віктор отримав кульове смертельне поранення в голову. Терористи "Л/ДНР" застосували проти українських захисників артилерійське озброєння й автоматичну зброю.

У Хмельницькому КП "Електротранс" зараз тільки й говорять про загибель Пасєки. Він пропрацював тут водієм тролейбуса понад 10 років. "Їздив на різних маршрутах. І на 7-му, і на 8-му. Водії не вибирають маршрути, який дали, на такому і поїхав", – розповідає OBOZREVATEL заступниця начальника депо Людмила Дрозда.

За її словами, Віктор був чудовим водієм. "Він прекрасно знав машину. Та й взагалі безвідмовний чоловік. Треба вийти на роботу у вихідні, він ніколи не скаже "ні". Завжди скаже: "Та куди ж я подінуся". Добрий, завжди з посмішкою, сумним я його навіть і не пам'ятаю. Знаєте, ми всі зараз переживаємо, немов у нас відрізали якийсь шматочок", – говорить Людмила.

На фронт Віктор пішов років зо два тому. Нікому нічого не говорив, ні перед ким не звітував. Просто сказав: "Ситуація зараз така, що я повинен бути там". На підприємстві вже рахували дні, коли у нього мав закінчитися контракт, чекали його повернення.

"Не хочу вірити, що його немає"

Усі ці роки Віктор Пасєка жив у Хмельницькому, в невеликому малосімейному гуртожитку. У цьому ж місті проживає його дочка і двоє внуків. Чоловік у них душі не чув.

"Він їх дуже любив, як тільки приїжджав, одразу купував їм подарунки. Він завжди допомагав рідним", – говорить OBOZREVATEL його знайома Оксана.

Не так давно Пасєка приїжджав у відпустку на побувку. На його сторінці у Facebook є фото в обіймах із маленькими внуками, вони дуже схожі на свого діда. Зараз рідні бійця шоковані трагічною звісткою і не готові говорити з кимось.

"Не хочу вірити, що його немає! Він дуже добрий і хороший чоловік. Сам виховав дочку, і його обожнюють два чудових онука! Він дуже позитивна людина, завжди з посмішкою. Такі повинні жити", – каже Оксана.

Відвідував Віктор і тролейбусний парк, фотографувався біля своєї машини. "Я скільки його пам'ятаю, він ні з ким ніколи не конфліктував. Дуже добра, приємна людина. Ми зараз кожен день про нього говоримо, згадуємо", – каже Людмила.

Наразі друзі й колеги збирають кошти, щоб допомогти сім'ї загиблого бійця.