Давній знайомий Путіна і духівник ФСБ: що відомо про новопризначеного очільника "Кримської митрополії" РПЦ

Митрополита Псковського та Порхівського РПЦ Тихона (Шевкунова), якого називають "духовником Путіна", звільнили з посади голови Псковської митрополії та призначили керівником "Кримської митрополії РПЦ". Таким чином Тихон (Шевкунов) став "митрополитом Сімферопольським та Кримським". Таким чином Шевкунов став "митрополитом Сімферопольським та Кримським".

Про це повідомив сайт Московського патріархату. А про те, ким насправді є митрополит Тихон, розповів релігійний оглядач Ярослав Федорчук.

Тихон Шевкунов, який найчастіше згадується у медіа як "духівник Путіна", є одним з найбільш впливових діячів РПЦ починаючи з другої половини 1990-х років. Зайнявши зі скандалом храм у зруйнованому Стрітенському монастирі на Луб'янці, він дуже швидко знайшов шлях до душ своїх сусідів з ФСБ, зазначив Федорчук.

Релігійний оглядач за типажем прирівнює Шевкунова до режисера Нікіти Міхалкова За його словами, він такий же "імперець у псевдоінтелектуальній обгортці". Шевкунов також добре знається на тому, як грати на публіку. Федорчук характеризує Тихона як надзвичайно здібного організатора та вмілого "збирача коштів".

"Певною мірою він – протилежність і Кирилу Гундяєву, і його попереднику. Він ніколи, як Гундяєв, не захоплювався Заходом, екуменізмом, показною розкішшю. Він "скромний", — зазначив оглядач.

Водночас за словами Федорчука, "духівник Путіна" міг дати фору Алексію як інтелектуал, здатний вибудувати легке спілкування з різними співбесідниками. І без самозосередженості та епатажності, притаманних ще одній відомій медійній особі МП – протодиякону Кураєву,

"Сусідство з відомою будівлею на Лубянці, резиденцією КДБ-ФСБ (випадкове чи ні – можливо колись це стане відомо достеменно), зіграло в його історії ключову роль. Спецушники – теж люди. І теж час від часу шукають "духовності". Хтось – щиро, хтось – бо це модно чи корисно для зв’язків. Або, щоби як Штірліц через пастора Шлага, виконувати свої обов’язки. Так чи інакше, Шевкунов і Путін, тоді ще не президент, а просто сусід з ФСБ, познайомилися. Очевидно, у них виникла взаємна симпатія", – розповів Федорчук.

Оглядач зазначив, що в них був однаковий зріст, що у випадку Путіна теж важливо: йому психологічно не комфортно спілкуватися з тими, хто вищий. Однакові погляди на сьогодення і майбутнє Росії – імперсько-великодержавницькі. Приблизно однаковий вік. Також Путін звернув увагу на особисту не скомпрометованість Тихона – ніяких горілчано-тютюнових афер в стилі Гундяєва за церковником не тяглося.

"Відтоді між Путіним і Шевкуновим зав’язалися стабільні відносини. Хоча вважати його справді "духівником" в класичному розумінні не варто – скоріше він для російського тирана приємний співбесідник на духовно-історичну тематику. А також елемент респектабельності – має ж бути у "справжнього російського патріота" власний духівник!" – зазначив оглядач.

За його словами, вплив Шевкунова завдяки таким зв’язкам став зростати, особливо після приходу Путіна у Кремль. І зріс настільки, що коли навіть абсолютно бездарні особи ставали єпископами – він роками залишався архімандритом. Бо в патріархії побоювалися, що в сані єпископа "духівник Путіна" набуде ще більшої ваги.

В решті решт ця дилема розв’язалася при правлінні Гундяєва в такий спосіб, що Шевкунов став вікарним єпископом, але через три роки, у 2018-му, його назначили архієреєм до Пскова. З одного боку – Гундяєв від нього позбувся у Москві. З іншого – Шевкунов став самостійним керівником і навіть митрополитом. Що формально зробило можливим для нього бути реальним кандидатом на виборах патріарха.

З початком загарбницької війни РФ проти України Тихон був одним з перших, хто у вищих ешелонах РПЦ беззаперечно підтримав Путіна.

Оглядач зазначив, що на тлі цілковитого провалу війни, однією з причин якого була надмірна переоцінка симпатій українців до РПЦ і впливу останньої на суспільство, зростало і продовжує зростати невдоволення Гундяєвим, як "неефективним". Адже він не зміг ані зупинити процес автокефалії для України, ані вплинути на світову релігійну спільноту щодо підтримки путінської політики.

Тож в умовах загострення війни та перспективи втрати Криму, на церковному троні окупованого півострова Кремлю був потрібний хтось більш ефективний, вважає оглядач.

"Призначили Шевкунова. І всі ставлять питання – чому? Що це? Покарання, підвищення? Моя думка – це типова кремлівська спецоперація з кількох кроків. Призначенням в гарячу точку і так вже досить знаному Тихону додають медійної ваги та уваги. Водночас його міцно прив’язують до діючого режиму ", – зазначив Федорчук.

Тільки перевірена інформація у нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!