Закон – як дишло? Або чому заброньовані спеціалісти й досі потрапляють під мобілізацію
Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!

В Україні спалахнув перший у новому році великий скандал щодо мобілізації – набув широкого розголосу випадок у Миколаївському обласному ТЦК та СП, коли мобілізували заброньованого фахівця.
Як таке могло статися та наскільки це було законно – читайте у матеріалі OBOZ.UA.
Одна з проблем – плутанина у реєстрах
Історія отримала такий резонанс, що вимагала окремого роз'яснення подій, які відбулися, від майора юстиції, начальниці юридичної служби Миколаївського ТЦК та СП Тетяни Кійко. Пояснення такі.
По-перше, фахівця мобілізували тому, що підприємство, яке його забронювало, завершило виконання мобілізаційного замовлення (яке, власне, й давало право клопотати про бронювання). І тому бронь було анульовано. Але, по-друге, зазначене підприємство визнано "критично важливим" для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. І тому фахівця не мали мобілізувати. Але мобілізували.
"Співробітники ТЦК та СП не можуть анулювати бронювання від мобілізації для військовозобов'язаних, які працюють на критично важливих підприємствах. Проте засобами Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів "Оберіг" сталося автоматичне анулювання бронювання військовозобов'язаних працівників вищезазначеного підприємства. Те, що сталося, пов'язане з технічними проблемами документообігу", – пояснила Тетяна Кійко.
Але виникає резонне зауваження. В Україні повним ходом у всіх напрямках триває цифровізація, той самий "Оберіг" та "Резерв+" повноцінно діють уже дев'ять місяців – від моменту набуття чинності у травні 2024 року закону про посилення мобілізації.
"Щиро кажучи, я не зовсім розумію, як це могло статися, така технічна помилка. І в Миколаївському ТЦК до ладу самі не зрозуміли, пустили жінку "під танки", як кажуть. Пояснювати. Але тут нехай ДБР розбирається. Такі випадки вкотре показують неефективність роботи ТЦК і, найголовніше, відсутність нормальної цифровізації. На жаль, було заблоковано законопроєкт №12066 щодо створення єдиного цифрового реєстру для військових. У нас є "Оберіг", "Резерв+", "Армія+", якась інформація надходить із ВЛК, бронювання в базу потрапляє через ТЦК… Звісно, у такій ситуації дуже легко, у разі чого, послатися на технічні проблеми. Спробуй розберися, хто там крайній", – каже OBOZ.UA член парламентського Комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Олександр Федієнко.
Головна проблема – ігнорування законів задля виконання плану
Цікаво, що недавно командування Сухопутних військ (у його віданні перебуває система ТЦК та СП) заявило, що бронювання, які були зроблені не через застосунок Дія, автоматично в реєстрі "Оберіг" не з'являються. І до територіальних центрів комплектування треба надсилати окреме повідомлення (в іншому випадку інформація про бронювання може до реєстру не потрапити, і все – людину мають повне право мобілізувати).
Заява загалом логічна – сама по собі інформація, подана у військкомат у паперовому вигляді, у реєстрі не з'явиться. Її має внести до комп'ютера окремий фахівець. А він може забути, або ще щось. Одне слово, людський фактор. Тому ТЦК бажано нагадати – мовляв, хлопці, агов, у нас тут заброньований.
Це, звісно, дивно: від початку повномасштабної війни з Росією бронювання відбувалося у паперовому вигляді – підприємства збирали потрібні документи і надсилали їх необхідним інстанціям. При цьому жодних проблем із нагадуваннями не виникало. З 17 липня 2024 року з'явилася можливість здійснювати бронювання через застосунок Дія для зручності та прискорення процесу. Але тепер, якщо діяти по-старому, тобто без Дії, треба нагадувати.
Але головна проблема загалом не в тому, що у нас зараз з реєстрами повний різнобій, технічні проблеми та розгардіяш у документообігу. Мобілізація військовозобов'язаних, які мають бронь, – це пряме порушення не те щоб закону, але підзаконних актів.
"Згідно з урядовою постановою № 650 від 5 червня 2024 року "Деякі питання бронювання військовозобов'язаних під час воєнного стану" для військовозобов'язаних, які працюють у реальному секторі економіки, бронь діє не пів року, як раніше, а рік. І зворотної сили документ не має – він є чинним протягом усього терміну. Ось діє, умовно кажучи, до березня 2025 – і все. І зовсім не важливо, чи виконало підприємство мобілізаційне завдання, чи ще ні. А якщо підприємство визначено як критично важливе, то тут навіть наявність у певний момент замовлень, як кажуть, "до лампочки". Наприклад, сьогодні немає мобілізаційного завдання, а завтра вже з'явилося. І спеціалісти потрібні. До речі, випадки, щоб підприємству давали бронь під якесь одне замовлення, – такого, власне, немає. Ти чи визнаний критично важливим, чи ні. А підстави для дострокового анулювання відстрочок – це лише звільнення працівника або закриття підприємства", – розповідає OBOZ.UA колишня директорка Центру надання безкоштовної вторинної правової допомоги Наталія Костишин.
А слова ТЦК про "збій у програмі", на її думку, – це просто зручна форма виправдати свої дії для виконання плану мобілізації. "Потім, коли що, скажуть – ой, яка прикрість, помилка вийшла. Це все технічні проблеми документообігу. А потрібний країні фахівець уже в окопах на передовій", – каже юрист.
До речі, нагадаємо, що підприємствам, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, до 28 лютого необхідно підтвердити свою критичність. І всіх співробітників наново перебронювати. Вже тільки через Дію.