Чому посилили мобілізацію в Україні та що загрожує за неявку до військкомату: детальне роз’яснення

4 хвилини
79,3 т.
Чому посилили мобілізацію в Україні та що загрожує за неявку до військкомату: детальне роз’яснення

До 19 лютого 2023 року в Україні подовжено воєнний стан та загальну мобілізацію, тому чоловіків 18-60 років, які не мають підстав для відстрочки, можуть призвати до війська. До того ж на попередній Ставці верховного головнокомандувача було ухвалено нове рішення про мобілізаційний процес.

Відео дня

У соцмережах українці повідомляють, що останні два-три тижні співробітники військкоматів серйозно активізували свою роботу, не дивлячись на заяви Міноборони про "спокійний режим" призову. OBOZREVATEL зібрав роз’яснення щодо того, чому в Україні посилили мобілізацію та що загрожує за неявку до військкомату.

Як у країні почали видавати повістки?

За інформацією користувачів мережі, віднедавна повістки почали роздавати не тільки на вулицях, а й у перукарнях, на ринках та ярмарках. У Києві мобілізаційні листи розклеюють біля під'їздів будинків.

У територіальних центрах комплектування й соціальної підтримки (ТЦК і СП або колишні військкомати) зазначають, що тих військовозобов’язаних, які досі не прийшли до військкомату, доводиться збирати шляхом патрулювання.

"Не піддавайте себе неприємностям. Виконайте свій конституційний обов'язок. Приєднуйтеся до перемоги. Будьте свідомими та відповідальними!" – йдеться у повідомленні одного з них.

Чи законно вручати повістки на вулиці?

Адвокат Андрій Новак раніше пояснював, що в Україні вручити повістку на вулиці – законно, але, наприклад, саджати людину в авто й примусово везти до військкомату, навіть у супроводі правоохоронних органів, – протизаконно. Ухилянта можуть супроводити винятково до поліцейської дільниці для складання протоколу.

Чому посилили мобілізацію в Україні та що загрожує за неявку до військкомату: детальне роз’яснення

Правоохоронці також можуть відкрити кримінальне провадження, якщо людина пройшла медкомісію та отримала виклик на виїзд до місця служби. Водночас правозахисник звертає увагу на те, що отримання повістки не означає негайне відправлення в гарячу точку або будь-яке інше місце несення служби.

"В умовах воєнного стану й загальної мобілізації вручати повістки можуть будь-де. Головне, що вона має бути повністю заповнена – в ній повинні бути вказані всі дані людини, яку хочуть мобілізувати чи викликати до військкомату. Отримання повістки насамперед – це для актуалізації даних у центрах комплектування", – розповів Новак.

Слова адвоката підтримав начальник управління персоналу штабу командування Сухопутних військ ЗСУ Роман Горбач. Ще перед Новим роком він заявляв, що в Україні й надалі вручатимуть повістки в громадських місцях, доки військовозобов’язані самі не йтимуть у військкомати – як це передбачено законом військового стану.

Разом із тим військовий зазначив, що з усіх, кому вручають повістки, призивають до війська лише 5%. Саме повістки допомагають оновити інформацію про спеціальність, роботу та право на відстрочку військовозобов'язаних.

Чому активізували мобілізацію?

На початку січня міністр оборони Олексій Резніков говорив, що в Україні не було необхідності в масовій мобілізації, вона проходила в "спокійному режимі". Також він нагадав слова головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного про те, що країна не має такої великої потреби в людях, як агресор РФ, але має потребу в зброї й техніці.

Проте минулого тижня президент Володимир Зеленський зробив іншу заяву, за якою військове керівництво держави отримало завдання створити резерви, тому в Україні активізували мобілізаційні процеси. Відповідне рішення було ухвалено на Ставці Верховного головнокомандувача, і тепер працюють над його реалізацією.

Такий крок було зроблено, щоб українські захисники могли відновлювати сили після бойових дій, які тривають уже одинадцять місяців.

"Люди не просто важливі, а найважливіші", – сказав Зеленський, зазначивши, що найважливішим ресурсом української армії є особовий склад, який треба берегти.

Ще одну причину посилення мобілізації назвав командувач Об'єднаних сил ЗСУ генерал-лейтенант Сергій Наєв. У коментарі CNN він наголосив, що на тлі очікування постачання західного озброєння в Україну створюють і нові військові частини. За його словами, підрозділи мають навчитися користуватися сучасною технікою та інтегрувати її в наявні формування.

"Ми створюємо нові військові частини. І наші подальші дії залежатимуть від їхньої боєздатності. Тому допомога Заходу вкрай важлива", – додав Наєв.

Чому посилили мобілізацію в Україні та що загрожує за неявку до військкомату: детальне роз’яснення

Що може загрожувати за неявку в ТЦК за повісткою?

Відповідальність та покарання за неявку до військкомату визначається видом повістки та кількістю випадків, коли особа не прийшла до ТЦК. Максимальний штраф за неявку до центру для уточнення особистої інформації становить 8500 гривень.

Якщо військовозобов’язаний не приходить після вручення повістки тричі або більше разів, на нього мають право подати до суду та притягнути до кримінальної відповідальності.

Якщо особа не з’явилася до військкомату за мобілізаційним розпорядженням, їй загрожує позбавлення волі від 3 до 5 років.

Національній поліції надано право здійснювати адміністративне затримання військовозобов’язаних у разі порушення ними законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію та доправляти їх до ТЦК і СП (ст. 259, 262 КУпАП, ч. 3 ст. 38 Закону України "Про військовий обов’язок і військову службу").

Раніше OBOZREVATEL розповідав, кого можуть забронювати під час воєнного стану в Україні. Також було роз’яснення щодо того, які проблеми зі здоров'ям можуть бути підставою для відстрочки від служби в ЗСУ

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі Obozrevatel та Viber. Не ведіться на фейки!