Чи полетить знову "Ракета"? В Україні планують відновити річкові перевезення. Репортаж

В Україні відновлюють перевезення по Дніпру на швидкісних пасажирських катерах типу "Ракета". Для цього вирішили трохи змінити підхід – перетворити їх на частину "туристичного атракціону’’. 16 вересня тестовий рейс відправився з Києва до Канева.

Кореспондент OBOZREVATEL відправився у подорож по маршруту Київ-Канів-Київ, щоб зрозуміти чи можуть "Ракети" знову ''злетіти'' над Дніпром.

До середини 90-х, пасажирські річкові перевезення були реальною альтернативою залізниці та автобусам у прибережних районах великих рік. Такими катерами на підводних крилах, можна було перетнути усю України з півночі на південь за відносно невелику вартість квитка.

"Ракетами" називають цілий "парк" швидкісних кораблів на підводних крилах, які призначені для пасажирських перевезень на лінії протяжності до 600 км. У пік своєї популярності у 1970 роках такі судна розвивали швидкість у 60-70 км/год.

Через слабку мережу доріг, вони стали настільки популярними, що назву "Ракета" отримали всі пасажирські катери на крилах на Дніпрі, Прип'яті, Дністрі, Південному Бугу та Дунаю. Навіть новіші проєкти "Схід" та "Полісся", які донині дожили, досі називають так. Їх випускали для перевезення по мілких і не широких річках.

"Ракетою" я кожного літа їздила до бабусі у село біля Канева. І для мене це було зажди свято. Одні люди скажуть, що це ностальгія за тими часами. Однак ці ''річкові автобуси'' були дійсно комфортними – ніяких заторів, ходили дуже точно по часу. І це була реальна альтернатива автобусам'', – говорить киянка Олена Дубюк.

В Україні "Ракети" остаточно "склали крила" у 2004 році через подорожання палива. Тоді зупинились рейси на Дунаї за маршрутами Вилково-Ізмаїл, Рені-Вилково та зник на Дніпрі останній рейс Київ-Канів.

Нині лише чотири "Ракети" залишились у Миколаївській області і ходять на Кінбургську косу та між Миколаєвим і Херсоном. Ними опікується приватний інвестор.

Чи виживе "Ракета"

16 вересня Державне агентство розвитку туризму провело тестовий тур на судні з Києва до Канева. На борт взяли фокус-групу, яка мала потім розповісти про свої враження. Судно відправилось із 6-го причалу Київського річкового вокзалу.

Остання спроба відновити перевезення була у 2017 році. Тоді також пробували пустити швидкісне судно за маршрутом Київ-Канів. Однак після двох поїздок – рух зупинився.

Цього разу чиновники пропонують змінити сам підхід – зрозуміти, чому саме пасажири мають обрати такий вид транспорту. Адже нині поїздка до того ж Канева в автобусі, займає 2-3 години. Також туди можна добратись навіть на вертольоті – майданчик для гвинтокрилів там звели ще за президентства Віктора Януковича.

У натхненників проекту є ідея – показати, що пасажирські перевезення на катерах будуть лише меншою частиною грандіозного маршруту. Це може ''відкрити'' по-новому центральну Україну.

''Річкова маршрутка''

У середині ''Експерс-1'' дійсно схожий на великий автобус. 13 рядів по три місця розташовані вздовж бортів – усього 77 сидячих місць. Є примусове кондиціонування. Заходити на борт можна як через бокові двері, так і через верх.

Під час поїздки шумно – чути як працюють дизельні мотори. Якщо хочеться більш спокійного стану – потрібно купувати квитки на ніс судна – там тільки 10 місць і тихіше, ніж у загальному салоні.

Для кожного пасажира передбачений рятувальний жилет. Є один туалет. Продажу їжі та напоїв немає. Аскетичну обстановку компенсує вид із вікна – порізані схили західного берегу Дніпра чи водяне дзеркало східної частини.

Катер дійсно поводиться, як ''Ракета'' – розрізає воду та розкидає краплі води у різні сторони. Ця швидкість та пейзаж за вікном умиротворює.

На воді немає заторів, однак є вузьке місце – шлюзи. Саме вони формують серію водосховищ. На Дніпрі їх є шість.

Прохід шлюзу – ціла спецоперація. Пасажири не повинні ходити по салону чи виходити на крила катера. Перепад тут – майже 11 м. Якщо рухатись з Києва до Канева – потрібно зайти у спеціальний канал, де воду спустять до рівня Дніпра. Якщо йти на Київ – канал, навпаки, заповнять водою до рівня водосховища.

І кожен прохід не дешевий – коштує близько 16 тис. грн. Судна йдуть живою чергою, тому можна застрягти надовго, якщо буде черга із річкових барж чи яхт. Весь шлях у 130 км зайняв 2,5 години.

Що кажуть чиновники

Одна з основних проблем організації таких туристичних маршрутів – неготовність локацій до приймання туристів, вважають у Державному агентстві розвитку туризму (ДАРТ).

"Якщо Західна Україна навчилась працювати і приймати туристів, то Центральна Україна поки ні. Сьогодні ми відправляємо цілу фокус-групу. Нам важливо зрозуміти, яким чином місцевий бізнес до цього готовий і що він має зробити. На сьогодні ми розуміємо, що немає в Каневі де витрачати гроші. Тобто ресторанів досить мало і додаткових послуг, де б місцеве населення могло заробляти гроші, теж досить мало", – розповіла перед стартом рейсу керівник ДАРТ Мар'яна Олеськів.

Міністр культури Олександр Ткаченко, який прийшов на відправлення рейсу, заявив, що з 2022 року такі "річкові маршрутки" ходитимуть із столиці до Канева та Чорнобиля.

‘’Це традиційний маршрут із кількох причин, тому що там є музеї, тому що там є ГЕС, яку можна подивитися, тому що там можна зупинитися в готелі, тому що там є новий палац культури. В принципі, це повний туристичний день, який можна проїхати не в маршрутці, а промчатися "крилами" по Дніпру’’, – розповів він.

Третьою зацікавленою стороною є приватна компанія ''Нібулон''. Саме на їх катері "Експрес 1" відбувся тур. У суднобудівників є своя ціль – показати перспективність річкових перевезень та більше залучити державу у цю галузь.

''Проведення подібних заходів із залученням відповідних міністерств, відомств та ЗМІ, покликано привернути увагу влади до питань відродження водних пасажирських перевезень в Україні, знаходження шляхів для їх економічної привабливості'', – каже голова компанії Олександр Вадатурський.

Самі чиновники не зізнаються, скільки теоретично мав би коштувати квиток на ''Ракету'' з Києва до Канева. Але, як вдалось дізнатися OBOZREVATEL, собівартість однієї поїздки туди-назад – 1,6 тис. грн. А вже вартість можливих турів будуть визначати туроператори.

Що подивитись у Каневі

Канівський річковий порт розташований одразу за шлюзом. Тут же – футуристичний автовокзал, який відбудували кілька років тому. Канів займає особливе місце в історії України. Саме тут, на Чернечій горі похований поет Тарас Шевченко. Її називають однією з найбільш відвідуваних місць в Україні.

В цлому, з річковими "Ракетами" тут пов'язують цілий шмат життя.

"Я пам’ятаю ще ті часи, коли ходили сюди (у Канів. – Ред.) "Метеори", "Ракети". Багато було іноземних туристів. Для мене не зрозуміло, куди вони всі зникли. Для Канева були дуже напружені часи, коли це сталося'', – розповідає міський голова Канева Ігор Ренькас.

За його словами, найпривабливіші туристичні об’єкти в Каневі – Тарасова Гора, Успенський собор, заснований в ХІ ст., а також Шевченківський культурний центр.

Міський голова визнає, що у місті не вистачає туристичної інфраструктури – готелів та хороших ресторанів. У рамках програми ''Велике будівництво'' у місті відремонтували дороги на центральних вулицях.

''У мене є інвестор, який готовий зайти та збудувати готель. Окрім цього оновлюємо інфраструктуру'', – розповідає Ренькас.

Окрім цього, туристи можуть отримати низку розваг, зокрема, джип-тури до ''дикого'' Трахтемирова, пейтнбол, мандрівки на байдарках або SUP-бордах по заплавах Канівського водосховища.

Також у місті є унікальний Музей народного декоративного мистецтва, а набережна дивує оригінальними скульптурами та видами.

Канівська ГЕС

Для любителів індустріального туризму є екскурсії на Канівську гідроелектростанцію.

Ця станція з одного боку стала великим кроком уперед для регіону, а з іншого – трагедією. Тому що при формуванні водосховища були затоплені сотні сіл, а їх мешканців переселили.

ГЕС є другим ступенем Дніпровського каскаду водосховищ. Її почали будувати у 1964 році, а закінчили у 1974-му. Середньорічне виробництво електрики – 972 млн кВт год при тиску 7,4—11 м. Каскади мають висоту у дев’ять поверхів або 39,7 м. Загальна довжина будівлі – 343 м. Поруч з станцією видніються залишки залізничного мосту, який розібрали після побудови ГЕС.

"Це пам’ятка місцевого значення’’, – кажуть працівники ГЕС.

На станції встановлено 24 капсульних гідроагрегати горизонтального типу.

"В підводній частині споруди розташовані всі основні приміщення: машинна зала, приміщення маслонапірних установок, виводи гідроагрегатів, оглядова галерея, комунікації станції, допоміжне обладнання, а також трубопроводи і помпове обладнання’’, – розповів начальник оперативної служби Геннадій Харченко.

З часу побудови ГЕС має статус експериментальної. Нині тут працює 316 людей, 25% з них жінки. У 2022 році Канівська ГЕС відзначатиме 50-річний ювілей.

Відвідати Канівську ГЕС можна попередньо домовившись з керівництвом про дату, час та програму відвідин. Всі екскурсії для організованих груп – безкоштовні.

Післямова

Поїздка на швидкісному катері – одна з маленьких емоцій, що має сильний післясмак. Тло із ілюмінаторів катера, які періодично сяють у капельках води, – просто заворожують своєю теплотою.

А щодо Канева, хочеться вірити, що це місто знову повернеться на туристичну карту світу.

Однак, чи вдасться відновити річкові перевезення на Дніпрі покаже лише час та впертість натхненників ідеї, яких стає дедалі більше.