Чи можна уникнути мобілізації з релігійних переконань і що таке альтернативна служба: детальне роз’яснення

В Україні триває загальна мобілізація, під яку підпадають усі військовозобов’язані громадяни, незалежно від віросповідання. Водночас існують релігії, які забороняють користування зброєю – навіть для захисту.

У мирний час представників такої можуть взяти на альтернативну службу, а ось замінити військову службу альтернативною під час війни – не можна. Чи може людина уникнути мобілізації з релігійних переконань, у матеріалі "УП.Життя" пояснили адвокат юридичної фірми "Міллер" Андрій Новак і начальник Служби військового капеланства Олексій Терещук.

Зауважимо, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України, згідно зі ст. 65 Конституції нашої держави.

Чи можна уникнути мобілізації з релігійних переконань?

Якщо коротко, то ні, не можна. За словами Андрія Новака, релігійні переконання не звільняють людину від обов’язку захищати державу. Конституція закріплює рівність усіх та не допускає дискримінації за релігійною ознакою. Тоді як у законі про мобілізаційну підготовку й мобілізацію взагалі немає жодних винятків щодо вірян: військовий обов’язок є однаковим як для віруючих, так і для невіруючих.

У ст. 35 Конституції України зазначено: "ніхто не може бути увільнений від своїх обов'язків перед державою або відмовитися від виконання законів за мотивами релігійних переконань". Та якщо виконання військового обов'язку суперечить релігійним переконанням громадянина, воно "має бути замінене альтернативною (невійськовою) службою".

Що таке альтернативна служба і чи існує вона під час війни?

Альтернативна служба запроваджується замість проходження строкової – для виконання обов’язку перед суспільством, йдеться у законі "Про альтернативну (невійськову) службу". Вона не передбачає військової підготовки та використання зброї.

Таку службу проходять на підприємствах, в установах, організаціях, діяльність яких пов’язана з соціальним захистом населення, охороною здоров’я, захистом довкілля, будівництвом, житлово-комунальним та сільським господарством, а також у патронажній службі в організаціях Товариства Червоного Хреста України.

Термін проходження альтернативної служби є більшим за строк строкової у 1,5 рази.

"У мирний час віряни деяких конфесій мали право на проходження альтернативної служби замість строкової. Таке право мають лише віряни, які належать до офіційних і чинних згідно із законодавством України релігійних організацій, віровчення яких забороняє користуватися зброєю", – пояснив юрист.

Перелік релігійних організацій, віровчення яких не допускає користування зброєю:

– адвентисти-реформісти;

– адвентисти сьомого дня;

– євангельські християни;

– євангельські християни-баптисти;

– покутники;

– свідки Єгови;

– харизматичні християнські церкви (та церкви, прирівняні до них згідно із зареєстрованими статутами);

– християни віри євангельської (та церкви, прирівняні до них згідно із зареєстрованими статутами);

– християни євангельської віри;

– Товариство Свідомості Крішни.

Ця норма діяла у мирний час, але строкової служби під час воєнного стану немає, відповідно, замінити військову службу альтернативною під час війни – теж не можна.

"Водночас ст. 35 Конституції юридично продовжує діяти, але законодавство не вирішує порядок проходження невійськової служби під час воєнного стану. А ст. 23 закону "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" про це мовчить", – зазначив адвокат.

Що ж робити, якщо релігія не дозволяє брати до рук зброю, а вас хочуть мобілізувати?

Насамперед юрист радить написати заяву до військкомату і попросити виконувати військовий обов'язок у формі альтернативної (невійськової) служби. Потрібно додати документ, що підтверджує істинність цих переконань – довідку від своєї релігійної громади – з переліку зареєстрованих організацій, які забороняють використання зброї.

У такому випадку людину можуть призначити на небойову посаду – кухарем, водієм, інженером тощо.

"Теоретично, якщо чоловік, наприклад, адвентист-реформіст, написав таку заяву і додав відповідні документи, але воєнком направляє його у мінометний розрахунок, він може написати скаргу, подавати в суд, посилаючись на ст. 35. Але я не бачив таких випадків на практиці і сумніваюся, що так роблять у військкоматах", – підкреслив Новак.

Разом із тим важливо пам’ятати, що "пацифізм" чи інші антинасильницькі ідеології – не є релігійними переконаннями, які б звільняли від військового обов’язку. Так, якщо людина заперечує війну і не хоче брати участі в обороні держави, – це не є підставою для її звільнення від мобілізації. Захист держави – обов’язок громадян, і за ухилення від мобілізації людину можуть притягнути до відповідальності, незважаючи на ідеологічні переконання.

Чи можуть мобілізувати священників?

Можуть, адже офіційної відстрочки від служби саме тому, що людина єпископ чи священник – немає. У цьому випадку жодні "листи" від єпархії не працюють, заявив адвокат Андрій Новак.

Підстави для відстрочки від мобілізації у всіх військовозобов’язаних громадян однакові. Наприклад, троє і більше неповнолітніх дітей, інвалідність, непридатність до військової служби за станом здоров’я, опікунство над людьми з інвалідністю, загибель родичів під час проведення АТО/ООС або воєнного стану тощо.

Якщо у людини немає інших підстав для отримання відстрочки, то мобілізувати можуть, як священників, так і керівників церков. Про них точно є відомості у військкоматі, але все залежить від мобілізаційних завдань.

У мирний час священнослужителям надавалася відстрочка від призову на строкову військову службу (на час виконання обов’язків священника). Йдеться про тих священників, які закінчили заклади вищої або середньої духовної освіти і займають посаду в релігійних організаціях, що діють на основі статуту (положення), зареєстрованого у встановленому порядку.

Однак це не стосується мобілізації та військової служби в умовах воєнного стану. Альтернативну службу можна проходити, коли є строкова.

"Так само, як і у випадку з вірянами, тут може бути переведення на небойову посаду", – пояснив Новак.

Також за контрактом священники можуть стати капеланами – це військовослужбовці, але не комбатанти (комбатант – той, хто безпосередньо бере участь у бойових діях. – Ред).

"Якщо священнику прийшла повістка, а він хоче стати капеланом за контрактом, а не мобілізуватися до якихось інших структур, варто насамперед поговорити з керівником військкомату і пояснити, що він планує підписати контракт", – зазначив юрист.

Як працює Служба військового капеланства і як туди потрапити?

Служба військового капеланства – це окрема структура у складі ЗСУ, Нацгвардії, Держприкордонслужби та інших законних військових формувань. Офіційно її в Україні запровадили у 2016 році, а службу військового капеланства як самостійний структурний підрозділ запустили на початку вересня 2022 року.

З 31 грудня 2022-го усі військові капелани проходитимуть військову службу за контрактом, а не за мобілізацією.

"Вони підписують контракт на проходження військової служби, як будь-який офіцер, починаючи від командира взводу, закінчуючи Головнокомандувачем", – зазначив начальник Служби військового капеланства Олексій Терещук.

Мінімальний контракт – 3 роки. Щоб стати капеланом, людина має бути громадянином України, а також представником релігійної організації, яка зареєстрована відповідно до чинного законодавства і має право на здійснення релігійної діяльності.

Зокрема, треба отримати мандат для здійснення душпастирської опіки – це документ, на кшталт ліцензії. Його видає Державна служба з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС) відповідно до квот, які подає Міністерство оборони.

Якщо священник хоче бути військовим капеланом, він має звернутися до своєї релігійної організації з відповідним проханням. Там формують пакет документів для ДЕСС. Процедура прописана у постанові Кабміну, яка регулює порядок видачі та отримання мандатів. Якщо священник відповідає вимогам, він отримує мандат на право здійснення душпастирської опіки.

Людина може стати капеланом, тільки якщо у релігійної організації є для неї квота, тобто є запит від військовослужбовців на здійснення душпастирської опіки саме цією організацією. Капеланом може бути представник будь-якої законно зареєстрованої релігійної організації, зокрема, не лише християнської: ними можуть бути імами, а також у ЗСУ є юдейські капелани.

"Капелан має прийти до військової частини, отримати від командира письмову згоду. З мандатом і згодою він йде у військкомат. Там є визначена процедура атестації, після якої громадянин розпочинає військову службу за контрактом", – каже Олексій Терещук.

Підписавши контракт, священник отримує первинне військове звання молодшого лейтенанта і призначається на посаду "військовий капелан". Такі військововслужбовці теж забезпечуються формою та амуніцією, отримують медичний і соціальний захист, як і інші контрактники.

Уявлення про капеланство як про "альтернативну" службу – хибне. Для них розроблена спеціальна 6-тижнева програма підготовки, яку проходять на базі вищого навчального військового закладу. Військовий капелан не має права використовувати зброю, але у нього є помічник – старший солдат, який у разі небезпеки її застосовує.

Водночас капеланство не передбачає перебування лише в тилу.

"Головний принцип капелана і наше кредо – бути поруч. Якщо ти військовий капелан – ти маєш бути там, де твій особовий склад. Якщо підрозділ виведений на полігон, ти з ними там. Якщо підрозділ виконує завдання в районі виконання, ти їдеш разом з ним. Це не так, що капелан призвався, надів погони і сидить на пункті постійної дислокації", – пояснив начальник Служби військового капеланства.

Раніше OBOZREVATEL розповідав про те, скільки триває проходження військової служби в Україні, а також як і коли має відбуватися ротація мобілізованих. Зокрема, в межах дії у країні воєнного стану.

Також розповідалося, що таке "білий" квиток і де можуть служити обмежено придатні в Україні.

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі Obozrevatel та Viber. Не ведіться на фейки!