Пропонують знизити ціни: як в Україні вирішили змінити правила продажу арештованого майна
У Верховній Раді до другого читання доопрацювали законопроєкт, яким змінюють процедуру реалізації арештованого майна через еклектронні аукціони. Нардепи пропонують зробити можливим зниження ціни лоту.
OBOZREVATEL з'ясував, що зміниться з ухваленням законопроєкту та якою буде нова процедура електронних торгів.
Як продають арештоване майно зараз?
В Україні з 2015 року арештоване майно продають через ДП "СЕТАМ", яке підпорядковується Міністерству юстиції і реалізує державну політику в сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів або посадових осіб.
На онлайн-платформі проводять торги, на яких можна придбати все, починаючи від книг і телефонів, закінчуючи будинками й земельними ділянками. Для кожного лота визначається стартова ціна й аукціон проводиться на підвищення остаточної суми.
Купити арештоване майно може кожен українець. Для цього необхідно виконати низку дій, після чого можна брати участь в аукціоні.
Інструкція:
зареєструватися на сайті;
обрати аукціон;
подати заявку;
оплатити гарантійний внесок.
Що пропонують змінити?
У коментарі OBOZREVATEL ініціатор законопроєкту, нардеп від "Слуги народу" Ігор Фріс розповів, що процедуру пропонують змінити так, щоб вона проходила за так званою системою голландських аукціонів зі зниженням вартості.
"Причому встановлені граничні коефіцієнти зниження вартості для рухомого й нерухомого майна. Перші торги – один відсоток, другі – другий, третій – третій. У разі, якщо після третього аукціону не відбулася реалізація предмета іпотеки або майна під арештом, то за заявою кредитора він може залишити зазначене майно за собою за початковою ціною", – розповів Фріс.
Окрім того, пропонуються такі зміни:
ювелірні вироби, які є предметом виконавчого провадження, мають зберігатися в банках;
якщо грошей від реалізації майна не вистачило для задоволення вимог кредитора, то він має право задовольнити їх коштом іншого майна боржника;
процедуру реалізації майна повинно затверджувати Міністерство юстиції України, а не загалом Кабінет міністрів (поправка до другого читання).
У "СЕТАМ" проти законопроєкту. Чому?
Заступник гендиректора ДП "СЕТАМ" Ярослав Деяк заявив OBOZREVATEL, що якщо в Україні почнуть діяти голландські аукціони, то проблеми з'являться як у боржників, так і в кредиторів.
"Коли між боржником і кредитором укладається договір іпотеки, вони визначають вартість предмета іпотеки й плюс-мінус і боржник, і кредитор розуміють, у якому розмірі буде забезпечення виконання кредитного договору. Зате голландський аукціон дозволить нівелювати цей головний принцип. Боржник не зможе зрозуміти, за якою ціною його майно взагалі реалізується. У нас вже була такого роду історія в старому ЗУ "Про виконавче провадження". Досі тривають провадження, в яких один із банків оскаржує такі торги, де квартиру в Києві за голландським аукціоном було продано за 1 грн", – розповів Деяк.
Підприємство подало лист із зауваженнями до комітету Ради з питань правової політики, який займається цим законопроєктом. Наполягають: документ потрібно доопрацювати.
У листі, зокрема, сказано, що:
не можна наділяти повноваженнями щодо порядку проведення аукціонів будь-яке міністерство, крім Мін'юсту;
якщо впроваджувати голландські аукціони, то потрібно встановити граничну вартість зниження ціни;
не можна позбавляти іпотекоутримувача інформації про день, час і місце проведння прилюдних торгів тощо.
"Якщо майно не продається з третіх торгів, то банк бере його на баланс. І потім уже об'єкти з балансу продаються в межах проєкту "Добровільний продаж". Зрештою майно все одно продається. Звісно, може, не за такою ціною, як було на третіх торгах, але банк потім сам вирішує, за якою ціною вигідно його продати, вони рахують цю математику. Я взагалі не розумію доцільності цього голландського аукціону", – додав Деяк.
Наразі комітет рекомендував ВР ухвалити законопроєкт у другому читанні та в цілому. Коли ж документ внесуть на розгляд до сесійної зали та чи будуть враховані зауваження до нього – невідомо.
Як повідомляв OBOZREVATEL, Міністерство юстиції України разом із Державною виконавчою службою та ДП "СЕТАМ" безкоштовно віддають 23 транспортних засоби. Отримати ці автомобілі можуть органи державної влади, заклади охорони здоров'я, освіти, соціального забезпечення, соціального захисту, установи виконання покарань, слідчі ізолятори та військові формування.