Блог | Анна Київська у Франції: тепер Росії не вдасться її привласнити
Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!
Вже СІМ років наша група ентузіастів прокладає "Шлях Королеви" дорогами європейських міст. Війна порушила наші плани, але зміцнила наміри і дипломатичні зв’язки.
І ось у квітні у Франції з’явився вже ТРЕТІЙ пам’ятник нашій Анні Київській. Цього разу – у Великому Парижі- департаменті Сена-Сен Дені- місті Ле-Блан-Меніль. Чому саме тут? Бо одна із перших історичних згадок цієї місцини датується 1060 роком і підписана саме українській князівні – Королеві Франції.
Вперше традиційний, восьмий Anne de Kyiv Fest відбувся у Франції. Окрім відкриття пам’ятника фестиваль привіз сучасну мультимедійну виставу "Едігна. Донька Анни Київської і Генріха І". Було дуже зворушливо бачити аншлаг в театрі (800місць!) і чути схвальні відгуки від французів та українців про виставу, яка оповідає про доньку Анни, принцесу Франції – Блажену Едігну.
Ось це справжня спільна історія України та Франції: вона почалася тисячу років тому! Сьогодні її продовжують Anne Hidalgo, мер Парижа,яка вже не раз приїздила до Києва, керівники Ле-Блан-Меніль Jean-Philippe Ranquet і Thierry Meignen та небайдужі французи, які вже більше року приймають біженців з України.
Щиро вдячний усім, хто допомагає нашій країні боротися і перемагати! Ми надзвичайно цінуємо кожен прояв підтримки – і надану Україні гуманітарну допомогу, і появу у центрі Парижа Київського скверу, і прийом Києва до Міжнародної організації франкомовних міст.
За результатами зустрічей на форумі вже цього року плануємо підписання декількох дружніх угод з містами-побратимами франкофонської спільноти!
Цілком можливо, що незабаром і в Києві може з’явитися Паризький сквер – на знак нашої поваги та вдячності.
Називайте це як завгодно – культурна дипломатія чи лагідна українізація – але це щира україно-французька історія . Правдива і Велична.
І віднині,вже точно не буде спроб "прописати" Анну Київську десь у ерефії, як це роблять різні "пушкіністи".
Дякую, друзі Fedir Balandin Іван Тюссо Рябчій за "Шлях Королеви", а Ірма Вітовська-Ванца, Анастасія Сергіївна Блажчук за "Едігну"!