Росія погодиться на автокефалію в Україні, але є небезпека - Зубов
31 серпня глава Російської Православної церкви патріарх Кирил у Стамбулі зустрінеться із Вселенським патріархом Варфоломієм. Повідомляється, що глави церков обговорять "двосторонні питання, які становлять спільний інтерес".
Чи є таким "спільним інтересом" Україна і надання автокефалії її церкві? Чи має патріарх Кирил важелі тиску на патріарха Варфоломія? Як виглядає ідеальний варіант вирішення "українського питання" для РПЦ?
Про це та багато іншого у бліц-інтерв'ю OBOZREVATEL розповів російський історик, політичний діяч Андрій Зубов.
- Як ви гадаєте, чи належить Україна до "питань, що становлять спільний інтерес"? Якщо так, чи може питання України бути питанням номер один на цій зустрічі?
- Я гадаю, що так. Зараз у церковних відносинах у трикутнику Київ-Москва-Константинополь, безумовно, це головне. І те, чи буде надана автокефалія, ким буде надана автокефалія - це першорядне питання.
Я припускаю, що, оскільки патріарх Кирил - людина розумна, він розуміє, що автокефалія української церкви - це неминуча річ. Рано чи пізно це станеться. Причому, мабуть, рано. Питання, що називається, перезріло.
Читайте: Російська церква виникла незаконно - Зубов
Друга за величиною православна країна світу, за традиціями вселенської православної церкви, звісно, повинна мати автокефалію.
Питання в тому, як буде створена автокефалія. Якщо вона буде створена через Константинополь, шляхом створення ніби нової церкви, за ідеєю патріарха Варфоломія, в яку вливаються всі православні церкви - це один варіант. Він, зрозуміло, дуже невигідний не тільки для Москви, але і для Української церкви Московського патріархату.
Другий варіант - автокефалію надає Московський патріархат - частині своєї церкви. І тоді вже інші церкви України входять у неї. Для Москви це набагато правильніше рішення. Причому, досягається та сама мета - автокефалія.
Читайте: Єдина церква для України: РПЦ пішла на переговори з Константинополем
- Як ви гадаєте, до якого варіанту більше схиляється патріарх Кирил?
- Цього я не знаю. Але, виходячи зі своїх же інтересів і об'єктивної реальності, для Московського патріархату правильніше було б вчинити саме так.
Помилково усіма силами утримувати Константинополь від надання автокефалії українській церкві і самим її не давати.
Я гадаю, що виникне така ситуація, коли... Можливо, це не зовсім відповідний образ. Проте. В домі виросла дочка, вона доросла, треба її видавати заміж. Краще її видати заміж, ніж дозволити, щоб вона втекла з кимось.
Важливо, щоб Москва правильним чином надала повну автокефалію українській церкві. Це буде найправильніше і найпотрібніше для Москви рішення.
Читайте: Єдина церква в Україні: Варфоломій зробив історичну заяву
- На вашу думку, з якими пропозиціями патріарх Кирил їде до Варфоломія?
- Це найголовніше. Знати б це. Але ніхто цього не знає. Поки, як відомо, владика Іларіон, міністр закордонних справ Московського патріархату, об'їжджав помісні православні церкви, намагаючись їх переконати в тому, що Україні не потрібна автокефалія. Але я знаю, що він не зустрів розуміння практично в жодній православній церкві світу.
Тому ідея, якою він погрожував - новий розкол, новий "1054 рік", коли католицька і православна церкви розділилися - вони явно малореалізовані, та ще й досить шкідливі. Вони вдарять по самій Російській церкві, яку всі вважатимуть розкольницькою.
Йти шляхом конфронтації з Константинополем і оголошення Константинополя розкольниками, якщо вони нададуть автокефалію Україні - це величезна помилка, це злочин проти церкви.
Читайте: Кирил поставив ультиматум: Всеправославний Собор не визнає канонічність УПЦ КП - Філарет
- Чи є у патріарха Кирила важелі тиску на патріарха Варфоломія?
- Ні. Таких важелів практично немає.
Православний світ і Константинопольська патріархія дуже роздратовані тим, що Кирил фактично обдурив Варфоломія і не взяв участі у Всеправославному соборі на Криті. Тут, швидше, треба відновлювати відносини - тиснути немає на що.
Останні події - у Греції посланці Москви намагалися посіяти ворожнечу між Грецькою церквою та Константинополем. Їм нічого не вдалося, їх виставили геть, вказали на двері. Це, звісно, справило дуже прикре враження і у Грецькій церкві, і у Константинополі.
Тому, крім української теми цих переговорів, друга тема - це відновлення нормальних відносин між Москвою та Константинополем, зіпсованих незграбними і непевними кроками Москви.