Андрій Лімонтов: за Mahatch давали сотні тисяч доларів після першого сезону

Спортивний промоушен, особливо бійцівський промоушен, – це незвичайний вид бізнесу для України. Про нього більше можна почути в американському кіно, де у спортсменів є агенти, де промоутери організовують заходи, де у це вкладаються серйозні гроші. Наприклад, UFC на одному тільки контенті для медіахолдингу ESPN заробляє $400 млн в рік.

При цьому українські спортсмени мають серйозний потенціал. Ось тільки реалізують його ті, кому пощастило – не тут. Багато хто виїжджає до країн СНД, хтось укладає контракти з Європою, хтось – з США.

Рано чи пізно це повинно було вистрілити – і воно вистрілило. З'явився WWFC, який в 2019 році увійшов у топ-20 світових промоушенів. З'явилися інші ліги і реклами – здебільшого, втім, дрібні і невпевнені, що набирають трохи переглядів і ніби застиглі в розвитку.

У 2020 році індустрія завмерла – пов'язані з коронавірусом обмеження разом скасували більшу частину подій.

Але якщо люди жадають видовищ – вони їх отримають. Так бійцівський промоушен вийшов у онлайн. І так з'явився Mahatсh – український майданчик боїв на голих кулаках, спочатку орієнтований на онлайн. Зараз, через два місяці після появи, це десятки тисяч фанатів, сотні бійців і амбіції стати головним промо країни – а після і світу.

Засновник і головний виконавчий директор Mahatch Андрій Лімонтов у ексклюзивному інтерв'ю для Delo.ua розповів, як влаштований спортивний бізнес зсередини, скільки коштує створення власного промоушена і як з цим пов'язана інженерна справа і пельмені.

– Андрій, як взагалі з'явилася ідея створити Mahatch, спортивний промоушен, в Україні? Ви проводили дослідження цього ринку?

– Сама ідея створення спортивного промоушена з'явилася близько року тому. Це був січень 2020 року, я займався розвитком спортивного залу, який заточений під єдиноборства і бойові мистецтва. Люблю цю штуку, з дитинства захоплююся єдиноборствами і боями. Експертно, в загальному, розбираюся у питанні.

Покрутив, подумав, подивився на всі боки і зрозумів, що навколо багато крутих бійців, а ринок України в цій ніші досить вільний. Є WWFC, є К2, є ще кілька невеликих промоушенів – і все. Побачив і фінансові перспективи проєкту. Як фанат UFC, я пам'ятаю, що цей промоушен купили за кілька мільйонів, а продали за $4 млрд.

Ну і, нарешті, єдиноборства – це найбільший після кіберспорту ринок, що розвивається. Не порівнюю з футболом, мова йде про ексклюзивні речі. Усі знають, хто такий Конор, хто такий Хабіб.

Подивився Bare Knuckle Fighting Championship, де бійці виступають на голих кулаках. Подивився TopDog FC і HardCore FC – там наші хлопці б'ються. Чому вони повинні виступати там, якщо можуть робити це в Україні? Тим більше, що у нас сильна спортивна школа, яка може створити конкуренцію на загальносвітовому ринку.

Усе разом оформилося в єдине ціле і перетворилося в Mahatch.

– Як придумали назву?

– Мозковий штурм тривав два дні, були різні варіанти – Bash, що співзвучно з eBash, також був варіант Battle Royal – це з багатокористувацьких онлайн-ігор, коли натовп гравців бореться на обмеженому просторі, і залишитися повинен тільки один.

Потім від слова "махати" відштовхнулися – ну і з'явився Mahatch. Відразу зрозуміло, що мова йде про жорсткі бої, такі, що глядачі скажуть "це був справжній махач".

– Зазвичай подібні події збирають багато глядачів, ви стартували в карантин ...

– Карантин допоміг оформитися в онлайн. Нехай здається нелогічним, що у нас промоушен без квитків, але ми виставили акцент на YouTube, на глибину перегляду – ролики набирають сотні тисяч переглядів і десятки тисяч годин перегляду. Це серйозний аргумент для рекламодавців, які розуміють, що їх бренд постійно на виду. Внаслідок нульсовий канал, на якому відсів викладаються місяць, зібрав за 50 тисяч підписників – це аргумент? У Instagram близько 20 тисяч. При тому, що ми не монополісти ринку єдиноборств – є Hardcore Fighting, є TOP DOG, там мільйони підписників.

– YouTube має на увазі серйозний продакшен, треба дати гарну картинку. Плюс саме облаштування октагона...

– Мешкогона (сміється). Наші поєдинки проходять в колі, який обкладений мішками з тирсою. Якщо серйозно, власний досвід був, плюс я дивився багато поєдинків різних світових промоушенів, щоб зрозуміти, як це відзняти.

Перше, що я зробив – вийшов на балкон в залі, щоб побачити картину цілком. Спроектував каркас рингу – той самий мешкогон. Бродив залом кілька тижнів, розмічав, де буде світло, де будуть камери. Хлопців просив пройтися, приміряв висоту мішків, міряв місце, знімав це на телефон.

При цьому реально розумів: потрібна серйозна продюсерська група. Перебрав 6-7 компаній, вислуховував ідеї по зйомках. У результаті відбирав по духу: це хлопці до 25 років, з потенціалом, талановиті, вчаться на ходу.

– Головний актив – бійці. Як шукали спортсменів?

– Я маю павне значення в спортивних колах, є розуміння, як буде виглядати той чи інший боєць. Запрошували знайомих. Далі – партнерство. Є такий паблік, Ragnarok Privet, пов'язаний з боями і нашою цільовою аудиторією. Зв'язався з ними по відео, із залу, як раз тренувалися друзі-блогери, Філіп Марвін, наприклад. Вони зрозуміли, що ми – серйозні хлопці. Зійшлися на тому, що у проекту велике майбутнє, і почали співпрацювати. Потім зробили пост в їх телеграм-каналі: є двіжуха виступити на голих кулаках. За перший день прилетіло 300 заявок від бійців.

Зрозуміло, що брати всіх ми не можемо. Придумав систему оцінювання. Спочатку відбираємо хлопців по відео, кращих запрошуємо на кастинг. Бійці працюють з тренерами нашого залу і показують свою техніку. Також дивимося, як хлопці працюють на боксерських мішках. Деяких ставимо в спаринги. І обов'язково робимо інтерв'ю і фото для бази промоушена. По кожному бійцю є відео і всі дані, які завжди у мене під рукою. Потім вже вибираємо дату і починаємо складати пари.

– Боєць Mahatch – він хто?

– В середньому це хлопець до 25 років, молодий, амбітний (хоча, звичайно, є хлопці, яким майже 40). Має досягнення в спорті, мінімум кандидат в майстри спорту. Йому не вистачило підтримки – в тому числі і від держави, – щоб піти в професійний спорт, це дуже дорого. Загалом, це пацани, які увірвалися, тому що знають, що можуть показати себе. Більше половини хочуть слави, не грошей.

– Але фінансово їх не кривдять?

– Фінанси залежать від регалій і спортивних досягнень. Чим вище рівнем боєць, чим більше ризикує, ніж харизматичний – бо це важливо в нашій справі, – тим більше грошей. Також 90% бійців отримують бонуси. Кращий дебют, найшвидший нокаут, саме "красиве" обличчя після бою. Загалом – ні, не ображають.

– Скільки людей треба, щоб це все працювало?

– Команда менеджерів – це кістяк з десяти чоловік, у міру зростання і розвитку проекту команда постійно посилюється, додаються нові люди. Знімальна група до 40 осіб без монтажерів. Плюс спортсмени. Це велика і серйозна справа.

– Вас намагалися купити?

– Уже після перших випусків були люди, які хотіли увійти в долю або викупити повністю. Зрозуміло, чому, на старті ціна набагато нижча. Були пропозиції по франшизі – з Одеси, Дніпра, Івано-Франківська.

– Багато пропонували?

– $100 тисяч після першого випуску. Відразу скажу, зараз другий сезон і ціна стала більш космічною. Заходять зі спонсорством від $10 тисяч. Але для нас дуже важлива репутація спонсора. Самі розумієте, пельмені тут не покатають.

– З ким спілкуєтеся на тему спонсорства? Як взагалі заходить тема спортивного спонсорства в Україні?

– Спортивний бізнес в Україні розвивати складно. Спорт в цілому не дуже популярний. Мало хто йде на контакт. Великі бренди бояться локальних ринків. Reebok, Under Подивитись профіль Armour – вони спонсорують UFC. А, наприклад, Hardcore Fighting прорекламували тульський пряник.

До нас приходили представники спортивних магазинів – локальні дистриб'ютори, мультибренд. Була зустріч з брендом енергетичних напоїв, у них є свій промо, існує вже кілька років ... Там взагалі кумедна історія вийшла, я запропонував, може вам простіше до нас? Розміщу ваше лого, вийде дешевше в плані бізнесу. Вони мовляв ні, нам простіше розвивати свій промоушен. Ок, подумав я, значить ми вас схвалюємо. Зараз, за місяць, ми набрали половину їх річних переглядів. У них 70 тисяч підписників – у нас 54 тисячі.

– З ким точно готові співпрацювати?

– Для нас важливо, щоб спонсор був серйозним. Ми – серйозний спорт. Робимо гран прі та розігруємо для переможця топову Toyota Camry. Цілі брендів і наші цілі повинні перетинатися. Сто пудів це енергетики. Це спортивний одяг – локальна, але з амбіціями вийти на світовий ринок. Спортивне харчування. IT-компанії. Фінансовий сектор – банки, інвестиційні фонди, інвестиційні компанії.

– Але не пельмені?

– На 80% я буду проти пельменів, але я не один ухвалюю рішення, є люди, з якими я працюю, їх думка має вагу. Але знаєте, якщо зашквар, то і сума повинна бути відповідна.

– Які плани на майбутнє?

– Ми повинні рости в рік в 2-3 рази. За якістю, за бійцями, за гонорарами, за вартістю бренду. Спочатку СНД, потім Європа. Хочемо вийти на кросснаціональні турніри – у коментах пишуть, мовляв побийтеся з росіянами. Я не впевнений. Ось Казахстан – точно так. Це дасть популярність, це цікаво. Через рік – вихід на Європу. Німеччина – німці роблять про нас огляди вже. Польща. Країни, де популярний бокс, єдиноборства, і є аудиторія. Через два роки – США. До цього часу вийдемо на головний заробіток: трансляції. В Європі, США люди платять за перегляди, 5 євро за подію для них прийнятні гроші. Україна, на жаль, в цьому плані не надто актуальна, ми звикли ... піратити.

Звичайно, будемо піднімати бійців. У нашій організації вже є зірки – Коля Кеуш, Павло Павлов, Владислав Павлішен, Ростислав Рубайла, Реал Феклін. Антон Радько – він взагалі діток тренує, а у нас виступає під прізвиськом Берсерк. Після бою кричить "Вальгалла!"

– Це, до речі, цікавий момент, ви – серйозний спорт, але в той же час бійці повинні володіти навичками шоуменів, якось навчаєте?

– Я їм кажу бути самими собою. Коли бентежаться, наша команда їх заспокоює. Наші люди поки ще трохи затиснуті, не такі медійні, як навіть росіяни. Там вже зірки – вміють спілкуватися. Але шоу робити не хочу. Якщо хлопці хочуть почудити – нехай химерують, це дає їм перевагу. Але в першу чергу це спорт, поєдинок, зіткнення.

– Про зіткнення – у вас реальний махач, я дивився відео на каналі, хлопці – потужні гладіатори. Я так розумію, лікарі – важлива частина цього бізнесу? Особливо зараз, в епоху коронавірусу.

– У нас без перевірки температури навіть в зал зайти не можна. Тести само собою. Бійці застраховані, ми єдині в СНД, хто бійців перевіряє повністю. Є всі аналізи – на гепатит, на ВІЛ, на сифіліс. За цим суворо стежить медперсонал.

Під час поєдинків три медика швидкої, два лікаря окремо. Катмани – це люди, які розсічення в перервах затирають – ті ж, що на боях Усика, Ломаченка. Також багато в чому допомагає наш постійний гість – зірка кулачних боїв, колишній боєць UFC Артем Лобов. Він має величезний досвід, тому ми прислухаємося і в питаннях суддівства, і в питаннях медиків, і в питаннях аналізів.

– Скільки часу йде на поєдинки, зйомки, монтаж?

– Ролик в середньому виходить раз у п'ять днів. За часом – в суботу знімаємо весь івент, в минулий раз це було 29 поєдинків. Локацію починаємо готувати за добу до початку. Монтуємо зал, пишемо інтерв'ю хлопців – тих, хто тут, на місці. О сьомій ранку наступного дня зустрілися, о восьмій починаємо зважування, далі фінальна підготовка локації. Пари сформовані, починаємо о другій годині дня – і нон-стоп до пів на другу ночі. Потім до ранку демонтаж. Виходить, добу на ногах.

– В цілому, скільки коштує зняти сезон з 9-10 випусків?

– Під ключ – $120-150 тисяч. Якщо залучати відомих бійців, кости ростуть. Гонорар світових зірок і найвідоміших спортсменів може доходити до $ 250 тисяч за бійця.

– Непогано. Де ви взяли на це гроші?

– Вклали свої, плюс допомогли інвестори, які повірили в наш спорт. Чесно – я поки тут мінус, але бачу майбутнє. Розуміємо, що заробляти почнемо через півроку. Мета – збирати спонсорство, самоокупитися. Продані трансляції – вже заробіток. Трансляція одного вечора боїв може окупити нам півроку роботи.

– Все так серйозно?

– Конор Макгрегор з бою з Джастіном Пуарье отримав $5 млн гонорар і $50-70 млн заробив на трансляції. Флойд Мейвезер в поєдинку проти Менні Пакьяо заробив приблизно $300 млн, велика частина гонорару – це відсоток від платних трансляцій pay per view.

– На початку нашої бесіди ви сказали, що самі займалися проектуванням залу, звідки ці навички?

– Так я КПІшний інженер. З простої сім'ї. Народився в Вишневому. Коли мені було 12 років, батько загинув під час пожежі, залишилися, по суті, на вулиці... З дитинства розумів, що хочу вибитися в люди. Добре вчився у школі, потрапив на бюджет в універ.. Але мені завжди подобався спорт. Хоча і в бізнесі показав себе добре, хоча багато разів падав, так само багато разів піднімався. Постійно вчуся: маркетинг, менеджмент, фінанси. Прихильник того, що треба з низів піднятися, відчути все, щоб потім тебе не намахали.

Знаєте, я коли в універі вчився, мрія була – хоч раз в день в Макдональдсі поїсти. Коли чув, що Білл Гейтс витрачає величезні суми на благодійність, думав "ось це йому робити нічого". Тепер можу сам іти в мінуси – а хлопці щасливі. І мені від цього добре. Тому що, щоб отримувати, треба віддавати. І чим більше віддаєш – тим більше отримуєш.