Як єврей з України та його аспірант врятували світ від туберкульозу: 76 років тому було відкрито стрептоміцин

Рівно 76 років тому американський учений-мікробіолог з України Зельман Ваксман і його аспірант Альберт Шац представили світу стрептоміцин – перший антибіотик, який виявився ефективним у лікуванні туберкульозу.

Їхні дослідження лягли в основу сучасної фармакології та дали поштовх до розробки нових досконаліших препаратів для лікування бактеріальних інфекцій.

Детальніше про видатних науковців та їхнє досягнення читайте в матеріалі OBOZREVATEL.

Невиліковна хвороба

Як відомо, туберкульоз – дуже поширене інфекційне захворювання, яке викликають різні види мікробактерій. Хвороба вражає легені, в деяких випадках заражаючи інші органи.

До XX століття він вважався практично невиліковним. У наш час розроблені програми для діагностування й лікування інфекції на ранній стадії. Але початок ефективній боротьбі з цим захворюванням поклало відкриття стрептоміцину – антибіотика, який був розроблений групою науковців під керівництвом мікробіолога Зельмана Ваксмана.

Ким був Зельман Ваксман?

Зельман Ваксман народився 1888 року в невеликому містечку Нова Прилука, що розташоване на території сучасної Вінницької області. Після отримання диплома в престижній П'ятій Одеській гімназії він у 1911 році емігрував до США. Там закінчив сільськогосподарський коледж, де вивчав мікробіологію ґрунту, і в 1915 році отримав ступінь магістра природничих наук і практично одночасно американське громадянство.

У Каліфорнійському університеті в Берклі в 1918 році отримав ступінь доктора філософії, після чого був професором у Рутгерсі. На той момент він уже вважався провідним фахівцем у галузі мікробіології ґрунту. Науковець приділяв особливу увагу дослідженню в галузі біохімії.

Як почалася розробка антибіотика

Як відомо, мікробактерія туберкульозу гине при взаємодії з ґрунтом. Тому в 1932 році Американська національна асоціація боротьби з туберкульозом звернулася до мікробіолога з проханням вивчити процес руйнування палички туберкульозу при потраплянні у землю. Його попросили з'ясувати, що ж саме спричиняє настільки руйнівний вплив на цей вид мікробактерій.

Команда науковців під керівництвом Ваксмана перепробувала більш ніж 10 000 штамів. І в 1940 році трапився перший прорив – мікробіолог відкрив актиноміцин. Речовина була високотоксичною і вкрай ефективною у знищенні бактерій, але водночас гинули і піддослідні тварини. Дослідження тривали і через 2 роки було зроблено нове відкриття – стрептоміцин.

Антибіотик знищував палички туберкульозу, але дозування мало бути настільки вивіреним, що навіть невелике передозування могло стати смертельним.

Покладаючи великі надії на стрептоміцин, науковець зайнявся його очищенням. Після декількох років тестування й доопрацювань у 1946 році його почали широко використовувати в лікуванні туберкульозу.

Талановитий аспірант Ваксмана

Заведено вважати, що відкриття стрептоміцину є одноосібним досягненням Ваксмана, але все було трохи інакше. У 1943 році до команди мікробіолога приєднався Альберт Шац. Саме його кандидатські дослідження призвели до відкриття антибіотика.

Завдяки доопрацюванню препарату мікробактерії туберкульозу гинули, а піддослідні тварини, якими були морські свинки, виживали і навіть починали одужувати. Дослідження Шаца також посприяли відкриттю ще одного антибіотика – альбоміцину, який використовують у лікуванні пневмонії та дизентерії.

У 1952 році Зельман Ваксман став лауреатом Нобелівської премії з фізіології та медицини. Цього ж року був номінований і його помічник Альберт Шац.

Як повідомляв OBOZREVATEL, творець вакцини від поліомієліту відмовився від патенту і мільярдів доларів, щоб усі фармацевтичні компанії могли безперешкодно виготовляти її та вакцинувати всіх дітей світу.