Відео дня
Феєрія карнавалу! У засніженому Києві ...
Розпал зими. Лютий місяць. Новий рік і всі свята вже давно залишилися позаду. А початку весни, за прогнозами синоптиків і народними прикметами, незабаром очікувати не доводиться.
І так грустненько на серце, серенько якось. Ні тобі свята душі, ні веселощів якогось. Суцільний морок. Скрізь і всюди.
Днем робота, причому у когось - "своєї мрії", а в інших зовсім не така, як хотілося б. Додому приходиш, думаєш, хоч перед телевізором розслабишся. Вмикаєш, а не тут-то було. Потопи, урагани, повені та інші неприємності ... І це по всьому світу. А ближче - і того гірше, проблеми "понасущнее": чергова незаконна вирубка дерев, голодні тролейбусники без зарплат і подорожчання маршруток попереду маячить.
І ніби на підтвердження знущання над усіма навколо і тобою особисто, мадам з екрану безупинно волає, що криза в країні на лопатки покладено . Немає його з нами. Пішов і навіть не попрощався, безсовісний. А ми й не помітили якось. Були зайняті іншими думками. Наприклад, як до роботи через снігові кургани та льодові брили благополучно дістатися і не вбитися при цьому бажано.
Еверест мрій! У сенсі не гора, а найвищу насолоду у вигляді перемоги над перешкодами.
А ви кажете - свято!
І все-таки серед цього бедламу і інших негараздів життєвих знаходяться люди, які самі для себе це свято організовують і про інших не забувають!
І не просто свято, а з певною благодійною місією, що несе в собі ще й культурний аспект.
Саме так і вирішила вступити в наше суворо-кризовий час президент Міжнародного Благодійного Фонду "Мистецька скарбниця" Тетяна Логуш, влаштувавши чудовий бал "Карнавалія 2010", а заодно і збір коштів на благодійні потреби.
Тому гріх було не запитати: наскільки часто вона проводить такі акції, і чому присвячувалася саме ця?
" Я, як президент фонду "Мистецька скарбниця", по можливості якомога частіше намагаюся втілювати в життя такі культурно-освітні проекти. А от одним з пріоритетних напрямків у нашому проекті є підтримка Книги. Власне, на честь цього і вирішили зробити свято. Може бути, каталізатором, попереднім цій події, послужила і "Коронація слова", де у нас проходить великий конкурс, якому виповнюється 10 років ".
Романи, кіносценарії, п'єси! Саме там відкрито велике безліч імен письменників. А побувавши на шикарному Віденському балу, і відвідавши феєричний карнавал в Ріо-де-Жанейро , пані Тетяна з командою і собі придумали втілити в життя схожий захід. Адже у людей, що прийшли на бал, маються ідеї. Але немає грошей на їх реалізацію. Ось так і створювалася "Карнавалія".
Це і називається: потрібно тільки захотіти! І якщо захотіти цього сильно, та ще підкріпити матеріальними і благими намірами, результат не змусить себе довго чекати! І свято вдасться на славу, і гості дорогі порадують! Або гості дорогі порадують не менше дорогими подарунками. Звичайно, це у випадку, якщо радувати бажання буде і грошей з подарунками не шкода. Бал-то не простий, а благодійний, зауважте!
Отже, хто ж з високопоставлених персон не обійшов своєю увагу цей захід, і за яким принципом запрошували гостей з артистами?
"Це спочатку благодійний бал. Відповідно, хто захотів придбати квиток (а він і був своєрідним внеском), ті люди і прийшли. А охочих виявилося достатньо. Приїхав Євген Червоненко . Сергій Тігіпко в цей день відзначав своє 50-річчя, але через своїх представників передав гроші на благодійність. Депутат Микола Кульчицький вручив нам картину. Були присутні всі посли, яких ми запрошували. Багато було керівників з американської торгової палати. З адміністрації президента завітав пан Жебрівський. А від Київської мерії були присутні Стичинський і Ситник ".
Простих смертних не запросили - зарплата не дозволяє. Зате артистів підбирали таким чином, щоб ті збігалися з концепцією свята.
А так як в програмі був Віденський бал, то гостей порадував своїм співом сам Василь Лазарович. Не обійшлося і без президентського оркестру спільно з хором Київського муніципального академічного театру опери і балету, як і годиться на балах.
Співачка Катя Бужинська відкривала українську частину програми. Виступали такі цікаві групи, як "Сонцекльош" і "Джадекс".
А Олена Талько, незважаючи на те, що перебувала в "цікавому положенні", приїхала з Німеччини, щоб виконати "Лібертанго".
Розкішно одягнені світські дами під руку з елегантними, в смокінгах, кавалерами хизувалися в різноманітно-дивовижних карнавальних костюмах.
Гості насолоджувалися поєднанням відразу трьох свят: фантазійного українського Стрітення, чудесного Віденського балу-редуту і пристрасного бразильського карнавалу. А "родзинкою" "Карнавалії-2010" стала урочиста зустріч китайського Нового року Білого тигра .
І все ж найголовніше місце на святі займала благодійність та аукціон. А бал без благодійності - і не бал зовсім.
Ось і виходить: хто хотів прийти, купив квиток, прийшов і пожертвував. А також подарував, привітав і приніс. А хто не захотів, той не зміг. Ось і представники Київської мерії великою кількістю бажаючих відвідати захід похвалитися не можуть. Або шанувальниками благодійності не є, або зайняті справами важливіші були. (Сніг і лід з вулиць столиці розчищати вирушили !)
Чого коштувало організувати це свято і хто підключився в підмогу, розповіла сама призвідниця карнавалу.
" У цей захід вкладалися не тільки гроші, а й незвичайне завзяття, енергія і купа емоцій. Обговорюючи спільні проекти за чашкою кави з Інною Силантьєвої та Наталією Шпітковський, ми вирішили зробити лоти від спортсменів і видати присвячену цьому книгу. Цю ідею з ентузіазмом підхопили і самі майстри спорту, до яких ми звернулися, і навіть власноруч вирішили написати казки до книги. Хоча автори і пропонували їм свою допомогу.
У підсумку Василь Вірастюк написав казку про "Котигорошка", а Яна Клочкова "Про золоту рибку". І я думаю, це буде прекрасним подарунком для дітей, які будуть бачити героя і, приміряючи його образ на себе, намагатися йому у всьому наслідувати ".
Отже, кошти вклали, свято з грандіозним розмахом відгуляли. (Ті, хто благополучно добрався на особистому вертольоті). Решта в травмпункті торжество відзначали. Тут вже кожному своє: хтось ноги-руки ламає , а хтось до болю успішно на балу вальсує.
Можна і підсумки підводити. Якщо є, звичайно, що підводити.
Але, як зізнається сама пані Тетяна, вкладені кошти відбили з лишком! Більш того, самі не вірячи в своє щастя, навіть не чекали такого успіху.
"Результат, безумовно, був. Ми навіть не очікували, що в кризу зможемо стільки зібрати. А сума благодійних коштів склала 140 тисяч гривень, 60 тисяч з яких підуть безпосередньо на книгу від спортсменів.
Аукціон у нас був спільний. Гроші з нього будуть спрямовані на закупівлю книг для дитячих бібліотек, книгарень та поповнення інтернатів. А також для міст, в яких взагалі немає бібліотек. Саме на цьому ми і робили акцент ".
Так, акцент-то зробили, але не всі на нього свій погляд орлиний звернути вирішили. Хоча не звернути теж складно було, враховуючи те, що бенкет відбувалося в самому (о, святая святих) київському колонній залі КМДА.
Чи робили знижки на вартість квитків для працівників мерії?
"Ми всім і вся оголосили про те, що кожен бажаючий взяти участь в аукціоні вільно може придбати квитки".
Без коментарів. Реакція нульова. Судячи з гостям з тієї ж мерії.
Дороги до початку свята розчистити не встигли (техніка загубилася), так хоч будівлю в оренду дали. І на тому спасибі. Таке собі своєрідний прояв благодійності.
А може, служителів держави ціна запрошувального збентежила, дорогими здалися? .. Бюджетники адже, не до розкидання грошима. Чи все-таки на них квитків не вистачило?
"Ціни на запрошення були різними. Все залежало в основному від місця розташування столика. VIP-зона, що знаходиться ближче до сцени, де і місця для танців було більше, відповідно і коштувала дорожче.
Столики далеко від сцени коштували в районі 300 гривень.
Хоча дорогі квитки розкупили в першу чергу ".
І ось свято завершилося. Зібрані на ньому гроші підуть на купівлю книг, а значить, на формування свідомості маленьких чоловічків і великих чоловіків, які вже сьогодні беруть безпосередню участь в нашій з вами долю.
Тільки от турбує питання: невже наша влада цих книг не читали хоча б саму малість?
А якщо читали, то де результат?