47 років тому в СРСР закінчилося "кріпосне рабство": селянам дозволили отримувати паспорти
Рівно 47 років тому, 28 серпня 1974 року, було ухвалено "Положення про паспорти в СРСР", що дозволило видачу даного документа селянам.
До цього жителі сіл, яких з 16 років в добровільно-примусовому порядку записували до колгоспів, були позбавлені свободи пересування – тому, хто залишав місце проживання, загрожував штраф або навіть тюремне ув'язнення. Яким був процес паспортизації в СРСР, розповідає OBOZREVATEL.
Трудові книжки замість паспортів
Після приходу до влади більшовиків систему внутрішніх паспортів було скасовано. Першу подобу паспорта радянська влада ввела 1919 року: такий документ являв собою трудову книжку, яка "закріплювала" за робочим місцем і давала право на отримання продовольчої картки.
Видавалася вона лише в кількох найбільших містах – в інших регіонах продовжували використовувати бланки царської Росії або власні довідки, що засвідчували особу.
Після закінчення громадянської війни та проголошення СРСР 1923 року було засновано так зване "посвідчення особи", а з 1925 року – прописку.
Отримати таке посвідчення можна було за бажанням – обов'язковими були лише паспорти для виїзду за кордон.
Контроль міграції
Наприкінці 20-х років жителі сіл стали масово тікати в міста від колективізації. З метою контролю міграції 27 грудня 1932 року року було ухвалено постанову "Про встановлення єдиної паспортної системи по СРСР і обов'язкової прописки паспортів".
При цьому паспорти видавалися тільки жителям міст, держслужбовцям, робочим поселень, радгоспів і новобудов, що досягли 16-річного віку.
Більшість жителів сіл паспортів не отримували – з 16 років їх добровільно-примусово записували до колгоспів, у результаті чого селяни опинялися "прив'язаними" до місця проживання. Так, вони не мали права виїхати далі, ніж до райцентру, без довідки з колгоспу.
За самовільний виїзд селянам в СРСР загрожувало покарання – штраф до 100 рублів, а за повторне порушення – позбавлення волі строком до трьох років.
"Положення про паспорти в СРСР"
28 серпня 1974 року Рада Міністрів затвердила так зване "Положення про паспорти в СРСР", згідно з яким паспорти вводилися для всіх радянських громадян, у тому числі для селян.
Працівники колгоспів отримували відносну свободу пересування, але, як і раніше, не могли працевлаштуватися в місті без довідки від керівництва колгоспу.
Процес паспортизації за даним положенням почався в січні 1976 року й завершився в грудні 1981-го. За цей час паспорти, дія яких не обмежувалася будь-яким строком, отримали близько 50 мільйонів жителів сіл. З ними вони й зустріли розпад СРСР 1991 року.
Раніше OBOZREVATEL публікував заборонені в СРСР фото сталінських таборів. Ця тема була під суворим табу майже всі радянські роки – в сталінські часи про неї воліли мовчати.