Нацбанк виховає вкладника

НБУ повертає систему-ровесницю інквізиції

Відео дня

Національний банк запропонував ввести заборону на дострокове вилучення строкових депозитних вкладів. Власне, це не нова міра для українських вкладників. Згадаймо хоча б про порівняно недавньому мораторій на зняття грошей з депозитних рахунків до завершення терміну внеску, введеному в розпал кризи.

Сьогодні подібне рішення виноситься на всенародне обговорення. Як було заявлено, НБУ приймає тематичні побажання та пропозиції до 20 лютого. Але вже зараз з великою часткою ймовірності можна стверджувати, що відповідні зміни до законодавства будуть внесені. І причин тому - декілька.

Про них в прес-центрі "Обозревателя" розповіли: екс-заступник голови Національного банку України Сергій Яременко , член Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України Віктор Лисицький та старший науковий співробітник Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Віталій Кравчук .

Сергій Яременко: Вилучення внесків провокує продовження фінансової кризи

-У даній ситуації іншого виходу немає. В цілому в Україні існувала проблема, викликана монетарно-валютною політикою НБУ протягом 2005-2008 років. Ця політика призвела до фінансового краху і виразилася в падінні валютного курсу і на початку руйнування фінансової системи і, зокрема, банків. В результаті у вкладників виникали панічні настрої і прагнення до вилучення вкладів.

Вилучення внесків провокує продовження фінансової кризи і може призвести до повного руйнування фінансової системи країни. Майже така ж норма стосувалася заборони на вилучення внесків - мораторію на видачу тих чи інших кредитів. Це, по суті, та ж міра, яку зараз ми намагаємося ввести цивілізованим шляхом.

Таким чином економічні проблеми вирішуються шляхом юридичного угоди між учасниками ринку. Але чи втримає нас цей захід від можливих економічних проблем? В цілому юридична норма ніколи не була джерелом економічної стабільності.

-Яка ймовірність відтоку вкладів за такої політики?

-Я не думаю, що буде відтік вкладів. Буде просто переформатування внутрішньої структури. В принципі позиція корпоративного сектора, тобто банків, вимушена і їй не залишається нічого іншого, як ось такими методами хоча б закріпити своє правове становище. Але в даній ситуації бути величезна робота з перелопачуванні всього депозитного портфеля. Але я думаю, що поведінка вкладника при настанні будь-яких банківських колізій все одно буде характеризуватися спробою вирвати внесок, який ні за яких умов не повинен вилучатися.

-Запропонована Національним банком міра - це тимчасовий захід або вона буде діяти на постійній основі?

-Ні, я думаю, ця норма закріпиться. В принципі, я не бачу тут нічого неправильного. Я говорю про неможливість в допомогою такого механізму вирішити більш глибокі, причинні явища, які, власне, і привели до такого стану відносин банк-клієнт. Хоча в частині довгих кредитів це дасть формальну можливість банкам виробляти ті операції, які раніше забороняв Національний банк. Але тоді пасиви банків будуть розбиті на декілька категорій, звичайно, можливості для маневру між потребами підприємств в довгих грошах і т.д. будуть дуже обмежені.

Віктор Лисицький: Нацбанк відновлює систему 500-річної давності

-Недовге перебування в уряді остаточно мене зіпсувало і я постійно скочуюсь на патетику. Але мені здається, що зараз якраз той момент, коли ми не модем не вдаватися в патетичні узагальнення.

500-600 років тому люди домовилися про створення банку. Виникла ланцюжок: вкладник, банкір, позичальник. Я вважаю, що це було одним з найважливіших цивілізаційних досягнень, тому що через кілька сот років розвиток банківської системи було вже таким, що Макс в "Капіталі" написав велику главу про роль кредиту в капіталістичній системі.

Роль кредиту в сьогоднішній економіці України практично неможливо переоцінити. Назву цифри. На 1 січня наші банки видали кредитів в обсязі 725 мільярдів гривень. Всі планові доходи Держбюджету на 2010 рік були визначені в сумі 255 000 000 000 гривень. Тобто практично гроші видали в обіг грошей у три рази більше, ніж передбачалося вилучити доходами Держбюджету.

За рахунок чого банки видали такі величезні кредити? По-перше, депозити, які українці принесли в банки, на 1 січня становили 414 млрд. Якщо зіставити цю суму з сумою кредитів, які були видані, ми побачимо, що це 57%. Є ще розрив - 311 мільярдів гривень банки десь взяли, щоб прокредитувати економіку нашої країни. Приблизно 250 мільярдів з цієї суми - це те, що банки зайняли на міжнародних ринках. Якби не було цих 414 мільярдів гривень в наших банках, то ніхто б не дав ніяких зовнішніх запозичень.

Тобто ті українці, які стали вкладниками наших банків, фактично прокредитували нашу економіку на 621 мільярд гривень - 414 своїх плюс зовнішні запозичення. Колосальна сума. До таких відносин потрібно ставитися з особливою відповідальністю. Можна собі уявити, що було б з нашою економікою, якби не було цих кредитів або вони були б у два рази менше. Я думаю, жоден фантаст не міг би описати цю ситуацію. Це ще раз підтверджує особливу роль банківської системи в нашій країні з точки зору того, що ці гроші в основному пішли в бізнес - на 99%.

У цьому за доцільне те, що намагається зробити Національний банк. Він намагається відновити ту систему відповідальності, яка склалася 500 років тому: вкладник приносить лихварю свої гроші на певний період, той комусь дає в оборот і потім повертає йому гроші разом з відсотками. Цю систему відносин знали ще італійські монахи.

Вкладник повинен розуміти, що він не просто заробляє гроші - певною мірою він приймає на себе відповідальність за долю цієї країни. По суті звернення Нацбанку правильне, але потрібно чітко собі уявляти, що є невелика кількість випадків, коли гроші все одно треба віддавати негайно. Наприклад, смерть близьких або лікування. У всіх інших випадках, якщо людина хоче розірвати свій депозитний договір, гроші можна віддавати через три місяці. А за цей час банк, якщо набралося неабияку кількість бажаючих, не кваплячись, подає в Нацбанк відповідну заявку і НБУ може його просто підтримати з тим, щоб у банку не виникало необхідності достроково вилучати кредити.

За ризиком відтоку вкладів. Я думаю, якщо робота буде проведена нормально, то ризик відтоку вкладів - нульовий. І я абсолютно згоден з Сергієм Яременко, що цю норму потрібно вводити назавжди.

Віталій Кравчук: Цивільний кодекс залишає право дострокового зняття депозиту

-Дійсно, у нас існує юридична колізія. У Законі про банки і банківську діяльність є така річ, як термінові вклади. З іншого боку, у нас є стаття Цивільного кодексу, в якій записано, що строкових вкладів в чистому вигляді у нас бути не може, тому що в будь-який момент вкладник має право звернутися за своїм внеском і протягом трьох робочих днів отримати його.

Цю колізію треба якось вирішувати. За діючими депозитними договорами з причини тих же вимог Цивільного кодексу умов заборони на дострокове зняття вкладів немає, є лише умова, що при достроковому знятті вкладу вкладник втрачає частину своїх відсотків, тому на діючі вклади прийняття такої норми не матиме ніякого впливу - право дострокового зняття зберігається.

Рішення про те, чи віддавати банку гроші на певний термін без права дострокового зняття, прийматимуть вкладники, що подовжують договори, або нові вкладники. Мені здається, у банків повинна бути можливість пропонувати вкладнику інструмент, який дозволяє йому чітко прогнозувати свої фінансові потоки.

Звичайно, така міра жодним чином не попередить проблему масового відтоку вкладів, тому що все одно залишається значний обсяг вкладів до запитання як юридичних, так і фізичних осіб. Цих вкладів, швидше за все, буде більше, ніж доступна ліквідність в банках. Тому в разі масового відтоку вкладів банки будуть змушені звертатися в Нацбанк за підтримкою ліквідності.

Швидше, вирішити цю проблему можна за рахунок розширення лінійки банківських продуктів. Банки можуть пропонувати вклади з правом дострокового зняття і без такого права. Основним наслідком такого рішення будуть пропозиції вкладів без права на їх дострокове вилучення з підвищеною процентною ставкою і вклади з правом дострокового вилучення з меншою процентною ставкою. Це буде задовольняти людей, які хочуть більшої гнучкості, і людей, які готові віддати гроші на більш тривалий термін.

Мені здається, що запропонований Нацбанком варіант продовження терміну дострокового повернення вкладу до 30 днів теж може бути непоганим компромісним варіантом. Незважаючи на те, що банку необхідна прогнозованість вкладів, проте основну масу вкладів в розвинених країнах становлять вклади з більш гнучкими умовами повернення.

Читайте новини за підсумками прес-конференції:

Нацбанк змушений втихомирити вкладників-панікерів

Не поспішайте закривати банківські рахунки - експерти

Експерт: Попит на долари - показник дурості українців

Нацбанк не друкує зайвих грошей - експерти

Дивіться відеосюжети:

Експерти не радять забирати гроші з банків

Купюра в 1000 грн прийде разом з інфляцією

Заборони на зняття вкладів - вимушений захід

Банк - це склянка