Бандера і Нюрнберг
У прямому ефірі Ігор Розов, вкрай негативно відноситься до всього, пов'язаного з ім'ям Бандери і тематикою УПА, вимовив приблизно наступне: "Треба було взяти з собою кілька томів матеріалів Нюрнберзького процесу і зачитувати з них фрагменти".
У дискусіях нерідко можна почути думку: "УПА засуджена Нюрнберзьким трибуналом", а спроби її героїзації, мовляв, є "спробою перегляду підсумків Другої Світової". У відповідь можна почути, що "у вирішенні нюрнберзького трибуналу ОУН-УПА не згадується ".
Насправді ситуація йде трохи інакше.
У матеріалах нюрнберзького процесу згадки про Бандеру є. Зокрема, це документ 014-USSR - секретний циркуляр по Айнзацгрупи С-5, датована 25 листопада 1941 року. У ньому констатувалося як достовірно встановлений факт, що "рух Бандери" (ОУН (б)) готує антинімецьке повстання на окупованих територіях з метою створення незалежної української держави. У зв'язку з цим Айнзацгрупи наказувалося всіх виявлених бандерівців після ретельного допиту розстрілювати, а протоколи допитів негайно відправляти начальству.
Це доказ, представлене трибуналу радянськими прокурорами, свідчить, що бандерівці були жертвами ще одного злочину нацистів: позасудових розправ за ознакою належності до політичної організації.
Листопад 1941 - найважчий період війни. Після розгрому радянських військ під Вязьмою німці продовжують наступ на Москву, радянський уряд евакуюється в Куйбишев. У цей час бійці батальйонів "Нахтігаль" і "Роланд", які дізналися про арешт Бандери та його соратників, відмовляються виконувати накази німецького командування, а Головне управління імперської безпеки починає смертельну боротьбу проти бандерівців, які безсумнівно готують антинімецьке повстання.
Ще один документ - звіт СД про події в Україні, датований 23 жовтня 1942 року. Німці стоять на підступах до Сталінграда, нацистські прапори майорять над обома вершинами Ельбрусу, а до Головного управління імперської безпеки надходить секретна доповідь: "Організація Бандери зайняла явно ворожу позицію по відношенню до Німеччини і вживає всіх заходів, аж до збройної боротьби, до відновлення незалежності України ".
Таким чином, звинувачення Бандери і бандерівської ОУН в колаборації з нацистами - це сама що ні на є спроба перегляду результатів Нюрнберзького процесу.
Так, безсумнівно, перед війною українські націоналісти мали контакти з Німеччиною, зокрема - з військовою розвідкою (абвером). Безсумнівно, німці планували використовувати ОУН в своїх інтересах. Точно так само бандерівці збиралися використати німців у своїх - кілька інших - цілях і домоглися в цьому великих успіхів. Співпраця з німцями припинилося відразу після проголошення Акту відновлення української держави 30 червня 1941 року у Львові: вже в липні "агент Сірий" (так значився Бандера у документах Абверу) опинився під домашнім арештом, а потім - у таборі Заксенхаузен. Між Рейхом і відтвореним українською державою фактично почалася війна, про яку й свідчать документи Нюрнберзького процесу.
Не зайве зазначити, що рішенням Нюрнберзького трибуналу Абвер, на відміну від СД, не був визнаний злочинною організацією, а Вільгельм Канаріс, який особисто вів переговори з лідерами українських націоналістів, за організацію замаху на Гітлера був повішений 9 квітня 1945 - за місяць до Дня Перемоги .