Уроки державної мови. Урок 1-4
Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!
"Скільки мов ти знаєш, стількі разів ти людина". Це цитата відомого перекладача. Правда, ВІН говорів про англійську мову, а я хочу Написати про українську. І НЕ Варто хмікаті и крутити носом - в статьи не якщо жодних співучо-жаліслівого мотиву, шароварщини и закліків до повальної українізації. Ні. Я позбав хочу донести до читача просту тезу - Якою б мовою ти не говорив, говори грамотно.
Мене однаково дратує як український акцент и неправільні Наголос тихий, хто розмовляють Преса, так и русизми в українській. Ві обурюєтеся, чому Такі вбогі тексти україномовних пісень? Та все просто - їх пишуть російськомовні "поети", Яким елементарно НЕ вістачає Словниковий запасу! Модно співаті державною. За гроші створюють україномовне блювотиння, Яке Ані зрозуміті, Ані Слухати Неможливо. Тож не дивно, что російськомовна людина, слухаючі по радіо такі "шедеври", буде думати, что українська мова - прімітівна и повний неліквід.
Десять років тому, прийшовши "зеленою" журналісткою в газету "Хрещатик", я познайомілася з Борисом Петровичем Рогоза. Тоді я даже НЕ уявляєтся, что ВІН почти 10 років очолював "Літературну Україну", в буремні 80-90-ті друкувалися "антірадянські" матеріали на своих сторінках, добро відомій и шанованій у літературних колах ...
У "Хрещатику" Борис Петрович (уже будучи на пенсії) працював скромним літредактором и Ніколи НЕ хізувався своим минулим. Більшість літредакторів мовчки правили малограмотних Юну журналістську поросль и тихо про себе гавкали (частина Журналістів були російськомовні, а газета виходе русски) за помилки. Один позбав Борис Петрович, Ніколи НЕ лінувався підійті и ввічліво, вінятково на "ві", пояснити шкірного свою правку.
А потім ВІН почав збіраті Наші типові помилки, аналізуваті їх и відаваті раз на тиждень "Уроки державної мови". За сім років їх накопичилося на цілу книгу и Борис Петрович Дуже Хотів ее опублікуваті ...
Одна з "учениць" Бориса Петровича, ніні - головний редактор "Українського будівельного Каталог", каталогом проекту "ДОМ.ua" та "Ландшафт. Дизайн "Ольга Камолікова пригадує:
"Мені, як людині російськомовному, в" Хрещатику "довелося пережити справжнє потрясіння - перший раз у житті написати статтю українською мовою. Природно, помилок, русизмів, було багато. Борис Петрович приніс мені текст, суцільно у поправках, сів зі мною за стіл і дуже коректно почав пояснювати, чому пишеться так і так, який сенс у цього виразу. На моє запитання, чи варто взагалі з таким матеріалом возитися, твердо відповів: варто. У ньому є думка, сказав Борис Петрович, - і заради неї треба не полінуватися і попрацювати над мовою. Я потім довго зберігала цей свої перше правління україномовний "шедевр".
Ще одна колега, ніні - заступник шеф-редактора газети "Вечірні вісті" Олена Синюта:
"Бориса Петровича любили ВСІ. ВІН БУВ нам як тато - то пожурити, то похвалити. Чи не зважаючі на свои знання, ранги, академічну мову, даже з найслабшімі журналістамі трімався Нарівні, жодних разу не продемонстрував якоїсь зверхності. Ніколи "Не здавайся" неуків начальству. ВІН Дуже добре відчував мову и вмів пояснити, чому нужно писати самє так. І все це терпляче и тактовно. Чи не зважаючі на вже пенсійний вік и завантаженість роботів, Борис Петрович всегда знаходив годину, щоб підготуваті якісь літературні чи культурні розвідкі. Колись я вчились у нього, а тепер на его прикладах вчу своих молодих Журналістів. Спасибі Йому за "Уроки державної мови".
Теж колега, ніні - шеф-редактор політико-сатиричного журналу "Параска.інфо" Богдана Бабич:
"Борис Петрович прекрасно володів словом и намагався лагідно" вбити "в Наші молоді мізки основні правила української мови. Особливо пощастило відділу політики газети "Хрещатик", де я на тій годину працювала. Аджея Борис Петрович БУВ нашим літредактором и мі не просто вчились мові з йо легкої руки, а й насолоджувалісь его товариством. ВІН вмів Дуже Гречнєв, м'яко и образно правити Наші статьи, анітрохі НЕ змінюючі контексту, позбав додаючі Йому українського колориту. Бо добрий знавець мови, як кухар. Знає, як пріправіті страву, щов вона Набула неповторного смаку.
Я щиро вдячна Борису Петровичу, что навч відчуваті мову. Вже потім я сама виправляє русизми та улюблені мовні паразити наших політіків, Такі як "міропріємство" (правильно "захід") або "на протязі", наче їх бідніх здувало вітром (прявільно "протягом") чи ж бо "приймати участь" (прійматі можна Щось Зі столу правильно "брати участь"). Досі з теплотою згадуємо приязнь, трішки буркотливу, альо Надзвичайно доброго Бориса Петровича. Добре, что Вийшла книга "Уроки державної мови". Тепер ї Інші зможуть ее Прочитати ".
... Як зараз пам'ятаю - п'ятниця, Кінець РОБОЧЕГО дня, накрапає ??дощ. Мі балакучою зграйкою стоїмо на порозі Редакції "Хрещатика". Виходе Борис Петрович: "До понеділка, дівчатка!", Махає нам рукою и Йде у темінь ... Альо понеділка у нього больше не Було - Наступний дня Бориса Петровича не стало ...
А книжка так и залиша Мрією, що не Вийшла. До кого Тільки НЕ бігалі его колеги, друзі, рідні ... якіх політіків, чіновніків НЕ вимовляти - все намарно. Лише зараз, через п'ять років після смерті автора, "Уроки державної мови" побачим світ - Спілка Журналістів постаралася!
Книга, правда, Вийшла маленьким тиражем, альо "Обозреватель" зробім дарунок для тих, хто хоче вивчити українську мову. Тільки на нашому сайті ві зможете крок за кроком пройти уроки державної мови від Бориса Рогози. Спасибі Йому и вічна пам'ять ...
Уроки державної мови
Борис Рогоза
1. Зобов'язати Сидоренка відрегулюваті свои отношения з дружиною
Письменник Кость Гордієнко, добрий знавець народної мови, писав:
- Таке Враження, что загрожує нам и в ПОБУТІ, и в літературі не так архаїзація мови, як канцелярізація. Хіба ми НЕ помічаємо, як добірне народне слово гнітять канцелярські бур'яни? Де ви знайдете такого голову колгоспу, Який бі, пріміром, сказавши просто: "Кури добро несуть".
Цього НЕ может бути. ВІН неодмінно мовить: "Кури вступили в Период інтенсівної шкарпетки яєць". Чи не почуєте від нього, что колгосп "сілосує Гичка". Ні, ВІН такою "Будьонного" мовою розмовляти не стану. ВІН скаже: "Колгосп вступивши у Период сілосування Зеленої маси".
погнили не статевий, а "пожнівні рештки".
І Вже буряк - НЕ буряк, а "Цукрове сировина".
У розмовах Із людьми, во время Нарад я досхочу наслухався отих казенних вісловів . Дехта считает це за хороший тон, Надто ОХОЧЕ запозічує отої казенний стиль.
Якось Колгоспне Правління, слухаючі Скаргу жінки на обурліву поведінку свого Чоловіка, Ухвалами: "зобов'язати Сидоренка відрегулюваті свои отношения з дружиною". Я думаю, то багато НЕ Тільки сільська "знахідка".
Чи не зайве навести й Такі приклада:
"Давайте рухатіся до лісу ..."
або:
"Він вісунув свою рацію ..."
чи не смішно це звучить?
Щоб наочно показати чітачеві, Які є канцелярські штампи и в публікаціях газет, и даже у художніх творах, Кость Гордієнко Склаві маленьку "новелу":
"Галина перебувала в колектіві на гарному Рахунку. Вона Домагала
успіху путем сумлінної праці. Хоч на качану з нею и НЕ Хотіли рахувати. Це їй коштувало чималий зусіль.
Трудова наполегливість віклікається заінтересованістю дівчіні у збільшенні виходе ПРОДУКЦІЇ. І цього Ніяк НЕ можна скинути з рахівніці. збоку вона виглядать Цілком щасливою.
Спочатку вона позбав намацувала новий стиль у работе, а Згідно розгорнула свою діяльність.
У кінцевому Рахунку вона перемогла ".
2. Оверкові труси
У Спогадах редактора журналу "Перець" Федора Маківчука про Остапа Вишню (Павла Михайловича Губенка) згадується з-поміж других и такий цікавий епізод.
"Я всегда, - розповідав Маківчук, - захоплювався, спостерігаючі, як ВІН правах рукопису (БУВ членом редколегії часопису) . Сидимо, бувало, за Довгим столом и читаємо гуморески, фейлетони, заміткі, підготовлені редакцією до Наступний числа. Від Гуморески, до речі, веселу, дотепний, підпісала Вже більшість Із редколегії. дійшла черга до Павла Михайловича. Читає й задоволена усміхається. І Раптена на якомусь реченні зупинивсь, спохмурнів, и его рука потягнулася до олівця. Почінає правити.
- Так по-Українському Чи не здаються и не пишуть! - промовляє Ніби сам до себе.
- Що там, Павле Михайловичу? - плекаю.
- Та від автор пише: "Оверко Рак БУВ в одних трусах!"
- Так правильно ж пише! - віхопівся один наш відомій ніні гуморіст.-Я ї сам так бі написавши.
- А що - Оверко Рак мав бути у двох трусах? - лукаво посміхаючісь, запітує Павло Михайлович. - У таких випадка у нас кажуть: "у самих трусах", а не "в одних трусах". Отак и писати треба ".
До слова, таких фраз, Які письменник виправляє у гуморесці про Оверкові труси, можна наводіті ще І ще: "В мене одні непріємності", "Діти одні у хаті", "Сиджу позбав на одному хлібові та воде" ТОЩО. Зрозуміло, й тут слід замінюваті одні, одному на Самі, самому.
А дієслова усміхатіся та посміхатіся, что їх ужіто в наведенні Уривки, віступають НЕ як абсолютні сінонімі.
Між ними є Певна значеннєва різніця. Отож, щоб Висловіть стан людини, коли їй весело, приймально, гарно, корістуються словами усмішка, усміхатіся, А посмішка, посміх, посміхатіся передаються відтінок іронії, сарказму, кепкування чи глузування з когось або чогось.
3. На місці зваліща ... розбили парк
У усному й писемна мовленні нерідко натрапляємо на Кумедні вислови: "На місці зваліща мешканці молодого міста розбили парк". Дієслово Розбита є сінонімом слів зніщіті, розтрощіті, роз'юшіті ТОЩО. Воно входити до таких словосполучень, як Розбита лоба, Розбита (розірваті) кайдани, Розбита серце і таке Інше. Щодо парку або саду нужно вібіраті більш підхожі лексеми - посадити, насадіті, виростити.
Величезна кількість таких помилок пояснюється тим, что трівалій годину среди багатьох украинцев українська мова НЕ булу рідною, Якою думають, спілкуються в жітті, мріють и зняти, радіють и сумуються. Вона булу Зайве додатком до Іншої, престіжнішої мови. У рамках політики зближеними націй та злиттів мов, что сяга апогею во время застою 1970-1980-х, слова, що не Схожі на Російські, вікідалі з Нашої мови або оголошувалі діалектнімі, застарілімі, штучних, що не зрозумілімі народові. З академічного Інституту мовознавства до ВИДАВНИЦТВО и редакцій надход списки заборонених слів та вісловів (на зразок либонь, робітня, красне письменство), Які во время Редагування наказувано вилучатись з орігінальніх та перекладних творів.
має рацію Олександр Пономарів: трівале зросійщення украинцев прізвело до ВТРАТИ дороговказів у корістуванні рідною мовою. Досі Багато хто з мовців залюбкі вжіває слова благополуччя, відправлятіся, добросовісній, економіті, корзина, прийомна, протіріччя, початкуючій и почти цілковито нехтує далеко КРАЩИЙ сінонімічнімі відповіднікамі добробут, вірушаті, дійовій, сумлінній, заощаджуваті, значущих, кошик, наполегливий, приймальня, суперечність , початківець.
Відомо, что кальки мают право існуваті позбав тоді, коли у своїй мові немає потрібніх лексем для позначення того або того предмета, істоті, Явища. Альо ЦІ кальки, яких "побутує" в нас сила-силенна (і явніх, и примасковані росіянізмів, Із НЕ властівімі для української мови чужомовнімі значення), як звічайнісінькі двійнікі наших Пітом слів НЕ Тільки відтісняють їх на другий план, а й узагалі вітіскують Із Загальне вжитку.
4. Торішній и мінулорічній
Ще кілька прікладів. Російській антонімічній Парі численний и малочисельний в українській мові відповідають паронімі (слова, Схожі звучанням) чисельністю и нечисельних. Альо в газетах та журналах, на радіо й телебаченні нам предлагают кальки: малочісленні (треба нечісленні) відвідувачі музею; люди, віховані на багаточісленніх (треба чисельності) постановила або й зовсім семантично неправильне багаточисельних, Що означає багаточісловій.
Замість Навколишнє середовище вжівають оточуюче середовище (бо Російське видання довкілля); вместо запаморочілося в Голові-закрутили голова (рос. закрутилася).
Забуваються слова торішній, тогорічній - Скрізь натрапляєш на кальку мінулорічній (рос. торішній). Пишуть и кажуть тім не менше (рос. тим не менше), тоді як нужно - а втім, прот, однак; зарплата (чи зарплатня) складає стількі-то (рос. становить), а нужно ставити.
В українській мові слово крупний означає: такий, что Складається з окремим великих частинок: великої (грубе) зерно, крупний (грубий) пісок. Альо под впливим багатозначнішого російського найбільшого в українських текстах з'являються Помилкові словосполучення-крупний талант, крупним планом. А тут на своєму місці буде великий: "Заняття в школі бізнесу ведуть ПРЕДСТАВНИК великих американских підприємств". Так само великий талант, показуваті великим (широким) планом, велика буржуазія, велика рогата худоба, велика промисловість, великогабаритним, великопанельного ТОЩО.
(Далі буде!)