На Донбасі десантник отримав сильні опіки в палаючому БТР

Десантник з 95-ї бригади ВДВ Сергій в боях за визволення Слов'янська в 2014 році отримав сильні опіки, коли його БТР потрапив у засідку терористів. Він як справжній командир залишив бронемашину після того, як з неї вийшов особовий склад.

Про це написав у Facebook на сторінці соціального проекту "Повернись живим" його керівник Віталій Дйенега.

"Трохи менше року тому його колона потрапила в засідку під Слов'янськом. Після потрапляння РПГ в БТР у вас є 3 секунди, щоб вискочити. Він не вклався. Та й не було їх у нього. Снаряд прилетів з боку водія. Водій помер у госпіталі через 3 дні. Сережа вижив. Уявіть, що ви їдете в машині і клац, три, два, один, ви не встигли ... 8 осіб зі зброєю на ходу в такий короткий термін ... 3 секунди відділяють тебе від смерті або інвалідності. Очкодави можуть кинутися до люків, розштовхуючи інших. Але в ВДВ трусів не беруть. І Сергій не боягуз, він виходив з машини останнім, як справжній командир. Точніше його вже витягали ", - написав волонтер.

Читайте: Армію України залишили на Донбасі "без очей"

"Ми познайомилися в кафе, коли "Ведмежа" рота 95-ї бригади святкувала дембель. Паша "Ведмідь" вручив йому орден, а я дивився на його обгорілі руки, брови і обличчя...", - згадує Дейнега.

Волонтер зазначив, що дивлячись на героя АТО, який скромно себе вів, обгорілого на війні, він на власні очі побачив, наскільки руйнівними для людини бувають опіки.

"За тиждень до цього ми вирішили взятися за протиопікові пов'язки, і тут я бачив, навіщо вони потрібні. Сережа тримався скромно, без пафосу і відчуття власного героїзму. Йому було не по собі від усьієї цієї уваги, а я дивився на його руки і обличчя... До того моменту я вже знав, що найболючіше з поранень - це опік. Втратити ногу або руку, отримати осколок або кулю... Ніщо не може зрівнятися з болем від опіку. Кількість зачеплених нервових закінчень величезна. Такий біль важко виносити, що б тобі не вкололи. Я думав про те, як він пройшов лікування і не збожеволів. Як зміг зберегти гідність і таку дитячу скромність... Як? " - пише Дейнега.

Волонтер підкреслив, що тепер молодого ветерана АТО чекають роки лікування і нечувані суми грошей для того, щоб відновити здоров'я і щоб його "нове життя, хоч здалеку, нагадувало про старе".

"Він скоро пройде в Києві черговий курс лікування. За спиною кілька пересадок шкіри. У нього обгоріло 35% тіла. Але він знайшов сили і час прийти на презентацію першої партії протиопікових пов'язок. Тому, що він знає, що відбувається, коли їх немає . Ми закупили пов'язок BurnTec на 10000$. Спасибі нашим спонсорам, які знайшли гроші в цей непростий час. Маленька пов'язка коштує 3$ (її ми будемо класти в розвантаження солдатам), велика - 6$, маска на обличчя - 26$. Маски і великі пов'язки будуть в рюкзаках медиків", - йдеться в тексті.

Волонтер пише, що якби такі пов'язки були в БТР рік тому, коли Сергій постраждав від сильних опіків, йому б не довелося потім переносити важкі операції і готуватися до нових для пересадки шкіри.

Щоб допомогти тим бійцям, які зараз залишилися на лінії фронту, волонтер закликав патріотів закрити питання з протиопіковими пов'язками. Для цього, пише Дейнега, необхідно зібрати $50 тис.

"Перша партія коштувала 10000$ і сьогодні поїде у війська. Наступна коштуватиме 20000$. Розподіляти будемо по медикам і частинам з великим числом техніки. Волонтерська інспекція вже працює над цим. Наші хлопці потребують саме в ній. І ми їм допоможемо. Скоро і без держави. Ви знаєте, що потрібно робити ", - пише Дейнега.

"Коли я йшов з кафе, я пройшовся по колу і попрощався з усіма, з ким був знайомий. Просто попрощався, без зайвих слів і криків" Герої! ". Сергійка я не знав, але ноги повели до нього самі. Я потиснув йому руку і сказав "Дякую". Він почав соромитися вставати, йому було ніяково. Він спробував мені сказати щось з області: "Нема за що. Я просто робив те, що повинен ". Я різко перебив його жестом руки. І ще раз сказав: "Дякую ". У мене тремтів голос і більше не було слів. Я ще трохи потримав його обгорілу руку і пішов. Коли я відвернувся, довелося зчепити зуби, щоб стримати сльози. Коли я згадую цей момент вони навертаються кожен раз. Навіть зараз, коли я це пишу у вагоні київського метро ", - написав Віталій Дейнега.

Читайте: Волонтери організували повноцінний снайперський курс

Проект "Повернись живим"

Звітність за Ваші відповіді: https://yadi.sk/d/NDHb0gDKg4PHZ

Подробиці за Ваші відповіді: https://www.facebook.com/backandalive/posts/475012179322891

Реквізити:

Приватні:

5457 0822 3299 9685 Дейнега Віталій

5211 5374 4662 3360 Стократюк Вікторія

[email protected] (медицина, автотранспорт, одяг)

Western Union / moneygram / ??etc (на пріцілі и прилади нічного бачення):

Irina Turchak + 38 (068) 500 88 00

Картка Приватбанк в євро