"Ти ходитимеш, я обіцяю": Лобода розповіла про хлопця, якому допомогла з лікуванням та поставила на ноги
Співачка Світлана Лобода допомогла з лікуванням та поставила на ноги хлопця, який був змушений пересуватися на інвалідному візку. Сьогодні він ставить власні спектаклі та пише пісні.
Про вирішальну зустріч з Артуром Ольгердом-Романовським Лобода розповіла в інтерв'ю Маші Єфросініній. Зустріч відбулась у Дніпрі, куди на концерт співачки хлопець приїхав разом з родичами.
"Це було у Дніпрі на одному із сольних концертів. Він приїхав із бабусею. Коли ми знаємо, що в залі є діти-інваліди чи дітки-шанувальники – обов'язково намагаємося організувати міні-фан зустріч, спілкування. І ось на одній із таких зустрічей я побачила Артурчика", – розповіла Лобода.
Коли настала черга взяти автограф і сфотографуватися Артуру, Лобода сказала хлопцеві, що зробить усе можливе, щоб він став на ноги.
На запитання Маші, чи не страшно артистці брати на себе такі обіцянки, абсолютно не знаючи ситуації та діагнозу дитини, Світлана відповіла:
"Так, мені страшно. Але я вважаю, що сила бажання має велику вагу. У мене у житті завжди так. Якщо я відчуваю, що можу це зробити, у мене це завжди виходить. Я відчула на той момент так. Я не дізнавалася тоді його діагноз. Просто сказала, що зроблю все можливе в цей момент, щоби ти пішов".
Відтоді минуло чотири роки, зараз Артур Ольгерд-Романовський веде повноцінне життя, сповнене творчості, натхнення та руху. На запитання Маші Єфросініної, що саме зробила Лобода для Артура, співачка повідомила, що сплатила низку операцій, реабілітацію і досі підтримує зв'язок із хлопцем та його родиною.
Ми ж вирішили спитати, безпосередньо, в Артура про цю історію і як змінилося його життя завдяки поворотній зустрічі зі співачкою.
"Наприкінці 2012 року я збирав автографи, і вирішив написати Нателлі Крапівіній, що мені подобається артистка Світлана Лобода і я хочу отримати її автограф. Під Новий рік мені надійшла посилка від Нателли з планшетом та автографом. 2013 року у травні ми вже особисто познайомилися зі Світланою у Дніпрі. Я був з бабусею та хресною. Я погано ходив, і Світлана спитала, що сталося зі мною. Бабуся розповіла, і Світлана сказала, що зробить усе можливе, щоб я ходив. Я, як зараз пам'ятаю її слова "Артуріо, ти ходитимеш, я обіцяю". І зараз я на ногах. Веду такий самий спосіб життя, як і здорова людина", – розповів хлопець.
Артур також поділився, що ставить власні спектаклі, занурений у творчість, а нещодавно написав пісню українською мовою "Крила", присвячену поворотним подіям у його житті.