5 фактів про фатальну жінку Марлен Дітріх, які ви могли не знати

27 грудня 120 років тому народилася американська та німецька артистка, femme fatale ("фатальна жінка") світового кінематографа Марлен Дітріх. У неї були тисячі трендових костюмів, сотні капелюхів, десятки успішних ролей у картинах і чимало коханців. У 1931 році Марлен стала першою німецькою акторкою, яку номінували на "Оскар" (за роль у фільмі "Марокко").

В одному зі своїх інтерв'ю зірка сказала: "Якби я могла прожити життя ще раз, – повторила б ті самі помилки. Але раніше, щоб якомога довше відчувати їхні наслідки". Отож OBOZREVATEL зібрав ключові факти із життя видатної акторки.

Перші кроки Дітріх до зіркового майбутнього

Ще в початковій школі Марлен захоплювалася музикою: вона вчилася грати на лютні (щипковий струнний музичний інструмент із ладами на грифі) та скрипці. І вже в 16 років уперше виступила на сцені.

Через те, що почалась Перша світова війна, Дітріх довелося переїхати із Берліна до пансіонату у Веймарі. Там вона, попри внутрішню тривогу, продовжувала розвиватися як скрипалька.

У 1922 році дівчина грала у складі оркестру, який займався озвученням німого кіно. Та надовго не затрималася в цій компанії. Причина доволі кумедна: артистку вигнали за те, що вона надто вродлива й відволікає інших музикантів.

Марлен Дітріх захоплювалася співами та грою на скрипці.

Як Дітріх стала акторкою

Під час гри в оркестрі Марлен переглянула чимало фільмів. Спостерігаючи за талановитими акторами, вона зрозуміла, що хоче більшого, аніж просто займатися музикою – стати однією з екранних героїнь. Далі дівчина вступила до акторської школи Макса Рейнхардта. Там, окрім основних занять, вона приходила на індивідуальні – до директора навчального закладу Бертольда Хельда.

Паралельно з акторською майстерністю Дітріх навчалася танців та хореографії. Трохи пізніше почала удосконалювати й вокальні дані. Свої композиції зірка виконувала в кабаре, які записувала і випускала збірками на платівках. Одні із найвідоміших хітів співачки – "Ich hab' noch einen Koffer in Berlin", "Lili Marlene", "La Vie en Rose" та "Where Have All The Flowers Gone".

У 1923 році Марлен дебютувала в кіно – зіграла у стрічці "Такі чоловіки". Далі до 1927 року їй діставалися лише епізодичні ролі. Наприклад, у картині "Трагедія кохання". Завдяки невтомній праці й постійному удосконаленню талантів дівчину запросили зіграти головну роль у фільмі "Кав’ярня Електрик".

За рік на неї чекала ще одна пропозиція – головна роль у стрічці "Цілую вашу руку, мадам". Не менш успішною стала робота Дітріх у картині "Блакитний янгол". Ця психологічна драма швидко стала популярною: слова екранних персонажів "розійшлися" на цитати, а пісні вивчали напам’ять численні глядачі. У 1930 році зірка з'явилася у фільмі "Марокко" у нетривіальному для того часу чоловічому стилі.

Марлен Дітріх у кінострічці "Блакитний янгол".

Марлен знімалася в кіно двома мовами – німецькою та англійською. Завдяки цьому їй вдалося зійти на світовий кінематографічний Олімп і стати впізнаваною для великої аудиторії глядачів.

Один чоловік і десятки коханців Марлен

Офіційно Дітріх вийшла заміж один раз. Майбутнього чоловіка – помічника режисера Рудольфа Зібера – зустріла під час зйомок у стрічці "Трагедія кохання". Тоді він був у стосунках і заручений з іншою. Це не зупинило Марлен закрутити роман. За рік коханці зіграли весілля, а пізніше стали батьками доньки Марії Ріви.

Марлен із чоловіком Рудольфом Зібером та донькою Марією.

Після народження дитини зірка вже не відчувала у шлюбі ту пристрасть, яка була раніше. Коли малюку виповнилося 2 місяці, подружжя вирішило жити окремо, але офіційно не розлучилося.

Будучи заміжньою, артистка мала чимало коханців. Усі вони були високого соціального статусу та знамениті. Наприклад, актор Еррол Флінн, драматург Джордж Бернард Шоу, 35-й президент США Джон Фіцджеральд Кеннеді, письменники Еріх Марія Ремарк та Ернест Хемінгуей, актори Джон Гілберт, Гері Купер та Френк Сінатра.

Коротко про деякі із романів Марлен Дітріх

Джозеф фон Штернберг

Під час першої зустрічі, у кабаре, продюсер та режисер розкритикував Марлен: назвав її недотепою із товстими стегнами та кирпатим носом. Пізніше він знайшов спосіб, як можна "приховати" широкі скули та втягнуті щоки — під час зйомок освітлення мало падати зверху. Так образ Дітріх прозвали декадентською витонченістю.

Завдяки Джозефу акторці дісталася роль у фільмі "Блакитний янгол". Тоді ж вона стала його коханкою. У Голлівуді зірку називали "miss legs", бо вона мала довгі ноги, на яких Штернберг у своїх кінострічках постійно акцентував.

Джозеф фон Штернберг був коханцем Марлен Дітріх.

Еріх Марія Ремарк

Восени 1937 року акторка сиділа у венеціанській кав'ярні разом з одним зі своїх коханців. Далі до них підійшов письменник зі словами: "Дозвольте відрекомендуватися: Еріх Марія Ремарк". Марлен сказала, що він виглядає надто молодо як для людини, яка написала одну з найкращих сучасних книг. Йшлося про роман "На Західному фронті без змін". Її вразила відповідь нового знайомого: "Ймовірно, я написав цю книгу для того, щоб одного разу почути від вас ці слова".

У цьому ж році акторка і Еріх закрутили роман. Чоловік ніжно називав Дітріх Пумою, а її номери в готелях "засипав" білим бузком. Пара все літо провела на курорті у Франції. Це надихнуло Ремарка на написання книги "Тріумфальна арка", в якій головні герої стали прообразами Марлен та самого письменника.

Еріх Марія Ремарк був закоханий в Марлен Дітріх.

З часом акторці стало нудно в цих стосунках — і вона почала зустрічатися з коханцями, серед яких були не тільки чоловіки, а й лесбійка з Америки. Ремарк готовий був закрити на це очі та одружитися з коханою. Його плани зруйнувала новина про аборт Дітріх: вона завагітніла від актора, з яким почала зніматися в новому фільмі.

Еріх продовжив писати книгу, вносячи до сюжету зміни, а щовечора напивався. У 1943 році він надіслав акторці листа: "Завжди настає момент, коли варто зупинитися. Отож – адью!". А за два роки Ремарк опублікував "Тріумфальну арку".

Про перший у кінематографі поцілунок двох жінок

У фільмі "Марокко", який транслювали в 1930 році, Марлен зіграла роль Емі Джолі. Ця екранна героїня знялася у смокінгу і поцілувалася з жінкою. До речі, цю сцену було додано в кіно за проханням самої акторки.

Також вона подбала про цензуру: спершу вирішила взяти у жінки квітку, поцілувати, а потім віддати рослину актору Гері Куперу. Дітріх прокоментувала цю хитрість так: "Якщо цензори приберуть поцілунок, то появу в кадрі квітки буде складно зрозуміти глядачам".

Життя Марлен Дітріх у тіні

До середини 50-х років минулого століття Марлен знімалася в кіно. Далі, до 1975 року, виступала на сцені. Успішна кар'єра обірвалася через нещасний випадок: після виступу у Сіднеї Дітріх спускалася сходами зі сцени і зламала ногу. Вона тривалий час лікувалася, тож вирішила остаточно припинити публічну діяльність.

Останні 13 років життя акторка провела в Парижі, у своїй квартирі. Жінка увесь цей час зловживала алкоголем, а з людьми підтримувала зв'язок через телефон. 6 травня 1992 року, у 90-річному віці, вона пішла із життя. Офіційна версія смерті – порушення функціонування серця та нирок.

Раніше OBOZREVATEL писав:

про цікаві факти із життя Марлен Дітріх;

про маловідомі факти із життя акторки Марлен Дітріх;
про цитати акторки Марлен Дітріх.