"Зараз у мене дуже важкий період". Антоніна Хижняк – про те, через що не спить ночами та чому її син-першокласник ні дня не був у школі
Акторка Антоніна Хижняк (Мотря з народного серіалу "Спіймати Кайдаша") нещодавно публічно зізналася, що розлучилася актором Олександром Боднарем (зірка серіалу "Слід"). Пара була разом більше трьох років.
У розмові з OBOZ.UA артистка розповіла, що зараз переживає складний час. Із Тонею Хижняк ми зустрілися на допрем’єрному показі української стрічки "Пограбування по-українськи", яка вже з успіхом крокує українськими кінотеатрами.
– Тоню, що ви відповідаєте на закиди, які інколи лунають у просторі, про те, що якісь життєві радощі – то й же візит у кіно – нині не на часі?
– От сьогодні ми прийшли з моїми другом-режисером та братом порадіти за колег, подивитися їхню роботу. На мою думку, якісь звичайні і прості життєві радощі мають бути присутніми в житті кожного з нас, бо інакше ми можемо дуже легко перетворитися на біомасу, яка нічого не хоче і, відповідно, нічого не може. Так дуже легко звалитися в депресію та зневіру. Потім ще треба буде себе рятувати. Однак, коли кажу про життєві радощі, маю на увазі прості речі. Без якихось переборів з пишними святами, які ми бачили на весіллі колишніх прокурора та співробітниці ДБР.
Зараз такий час, що слідкувати за своїм психічно-моральним станом – це особиста відповідальність кожного з нас. Інакше може статися так, що комусь із найдорожчих людей буде потрібна допомога, а ти сам в сльозах лежатимеш, бо боявся зайвий раз сходити в кіно або з дитиною на виставку. Треба цінувати кожну мить свого життя, але знову таки наголошую: в розумній мірі.
– Ви зараз багато гастролюєте по Україні з виставою "Основний інстинкт", де граєте з Тарасом Цимбалюком, Наталкою Денисенко, Анною Саліванчук та іншими колегами. Як змінився глядач під час війни?
– Ми пропонуємо на розсуд глядачів філософську притчу. Якраз про цінність життя, про те, що воно швидкоплинне і люди дуже недооцінюють той дар, який отримали. І дуже часто так виходить, що, щоб почати це цінувати, втрачають все. І тільки потім до них щось доходить. Я не можу порівняти, як реагували на цю виставу раніше і зараз глядачі, бо ця постановка була зроблена вже під час війни. Але хочу сказати, що глядач дуже вдячний. Це підтримувальна історія, свого роду терапія. У нас повні зали.
– Де ви знаходите для себе радощі в непростий час?
– Конкретно зараз у мене дуже важкий період життя. І на цей момент я перебуваю в терапії, щоб пережити такий непростий період. Моє життєве переконання і порада всім: свій душевний стан запускати не можна. Буває, тебе щось як зачепить – і тягне на дно. З кожним днем дедалі гірше, а ти думаєш – перетерплю. От завтра прокинуся і буде легше – не буде. Треба кожного дня якось підтримувати себе, шукати свої опори.
Кожному допомагає щось своє. Я, наприклад, дуже люблю поїхати на природу. Гастролі – це також натхнення, багато спілкуюся з колегами та глядачами. У такий спосіб набираю позитивну енергію.
Інколи мені потрібно побути в абсолютній тиші, тому, буває, не сплю ночами – шукаю якесь своє натхнення. Буквально вчора до четвертої ранку не лягала. Зловила класну хвилю творчого піднесення і записала пісню для підписників у соцмережі, виклала – у людей був дуже гарний відгук. І я подумала: можу таким чином збирати донати. Я пісні – а мені донати на збори. І як результат плюс 10 тисяч гривен для фонду "Повернись живим" за один виступ. Я стараюся мотивувати людей як можу, весь час думаю, що їм ще запропонувати в обмін на пожертви для ЗСУ.
– Як ваш син, який, як ви розповідали в своїх інтерв’ю, дуже прив’язався до Олександра, відреагував на новину, що ви з Боднарем тепер не разом?
– Відреагував як дитина, ставив запитання. Доводилося шукати слова, які були би правильними для його розуміння. Максиму вже шість, ходить до школи. Проводжали у вересні його великою компанією. Були мої батьки, брат, бабуся – його прабабуся. У Максюхи дуже класна група підтримки. Поки він ще досі навчається онлайн, бо школа не має бомбосховища. Так працюють у нашому містечку (а я мешкаю під Києвом) всі школи та садочки, які не облаштовані укриттями. Обіцяють, що діти таки підуть до школи, але поки так.
Також читайте на OBOZ.UA інтерв’ю з телеведучою та акторкою Лілією Ребрик – про стосунки з батьками чоловіка, вагітність у 42 роки та країну, де народжуватиме.
Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!