newspaper
flag
УкраїнськаУКР
flag
EnglishENG
flag
PolskiPOL
flag
русскийРУС

"Уже було важко ходити". Друзі та колеги Сергія Сивоха – про розмови за тиждень до смерті, непростий характер та єдиного сина

9 хвилин
137,4 т.
'Уже було важко ходити'. Друзі та колеги Сергія Сивоха – про розмови за тиждень до смерті, непростий характер та єдиного сина

У вівторок, 17 жовтня, не стало актора та гумориста Сергія Сивоха. Друзі та колеги шоумена розповіли, яким він був різним.

Своїми спогадами вони поділилися в розмові з OBOZ.UA. Тренери з "Ліги сміху" згадали його перемогу в першому сезоні проєкту, а режисер Олег Фіалко, який зняв Сивоха у своєму фільмі, проаналізував його життєві помилки.

Юрій Горбунов: "Люди, які тямлять у гуморі, – дуже цінні"

"Треба сказати, що він був людиною з непростим характером, такий гоноровий, – розповідає телеведучий та продюсер Юрій Горбунов, який свого часу був одним із тренерів "Ліги Сміху". – Однак дуже цінував товаришів, особливо тих, із ким був знайомий багато років. Ми не були особливими друзями, але мені дуже подобалося за ним спостерігати. Знаєте, люди, які щось тямлять в гуморі, – вони дуже цінні. Ми відпрацювали разом три сезони. Сергій – переможець "Ліги Сміху" в першому сезоні – ми його через це називали "гуру". Пам’ятаю, кілька разів на зйомки приїжджали його дружина та син".

"Уже було важко ходити". Друзі та колеги Сергія Сивоха – про розмови за тиждень до смерті, непростий характер та єдиного сина

Ігор Ласточкін: "Він мені казав: "Малий!"

Ще один тренер Ліги сміху, гуморист Ігор Ласточкін дізнався про те, що Сивоха не стало, від OBOZ.UA.

"Ми дуже давно не спілкувалися, – каже Ігор Ласточкін. – Про те, що він хворіє, було відомо. Навіть у "Лізі сміху" він пропустив один сезон через хворобу. Якщо чесно, ми небагато спілкувалися тоді – пересікалися в гримерці. Він мені казав: "Малий!". Це зрозуміло, а який я порівняно з ним? Але так, щоб дружили, такого не було. В першому сезоні він став переможцем, в третьому його не було – захворів, потім – повернувся, згодом – знову непросто. Я його більше пам’ятаю, коли спостерігав за ним по телевізору в юності. З’являється на великому екрані в якомусь ТРЦ. Люди проходять, починає з ними говорити. Цей незвичний формат мені подобався. Думав, от би приїхати в Київ – і попасти до нього в програму. А зрештою ми пересіклися в "Лізі сміху".

"А чому ви вирішили про нього запитати зараз? – продовжує Ігор. – "Бо його не стало", – відповідаю. "Оце інформація", – протягує тихенько Ласточкін і якийсь час мовчить.

"Я вчора дуже пізно закінчив працювати, сьогодні ще не заходив у телефон. Ви сказали – мене підкинуло! – додає згодом. – Років чотири тому кілька разів бачив його сина, коли приходив на "Лігу сміху". Я не знаю, скільки йому років, але був вищим за мене на дві голови. Ну мав у кого вдатися – не за роками високий".

Юрій Ткач: "Не знав, що він лікується в Німеччині"

"Це просто біда! – не стримує емоцій з розмові з OBOZ.UA гуморист Юрій Ткач. – Вночі ми побачили інформацію. Так сталося, що наша дочка Ліза не спала, й Віка о другій листала соцмережі… Потім з’явилося спростування. Але згодом, коли ще не було офіційної інформації, в нашій групі написали, що він таки помер. У Німеччині. Ніхто не може сказати, в чому причина… Я його знав із "Ліги сміху" – це людина широкої душі. Ми багато працювали разом і спілкувалися за кулісами. Я був у нього на радіо, давав інтерв’ю. Він дуже ерудований. Важко казати про нього в минулому часі… Всього 54 роки. Такий шок для нас. А через що саме він пішов – немає такої інформації у нас. Я не знав, що він лікується в Німеччині".

"Уже було важко ходити". Друзі та колеги Сергія Сивоха – про розмови за тиждень до смерті, непростий характер та єдиного сина

Андрій Чивурін, креативний продюсер "Ліги Сміху", каже, що Сергій Сивохо був, мабуть, одним із найвідоміших українських акторів золотої ери КВК: "Великий друг цілого покоління гумористів. Великий і в прямому, і в переносному значенні. Безумовно талановитий та професійний, неймовірно харизматичний. У нас не було сумнівів, що саме він мав увійти до першої тренерської обойми "Ліги Сміху". І саме він став її першим чемпіоном разом із командою "Два капітани 1955". Він продовжував грати, навіть коли почалися серйозні проблеми зі здоров'ям. Розповідати про нього можна до нескінченності… І згадувати також. Дуже шкода, що недуга виявилася сильнішою".

"Уже було важко ходити". Друзі та колеги Сергія Сивоха – про розмови за тиждень до смерті, непростий характер та єдиного сина

Тетяна Лазарєва: "Востаннє у гостях у мене був уже в Іспанії"

Російська телеведуча-опозиціонерка Тетяна Лазарева знімалася в проєкті "Ліга Сміху" перед повномасштабним вторгненням. Згодом якийсь час провела в Києві. Подейкували, що саме Сивохо допомагав Тетяні виїхати за кордон – в Іспанію, де вона нині мешкає. В розмові з OBOZ.UA Лазарева розповіла, що вивозив її інший чоловік, однак Сергій дійсно допомагав під час евакуації.

"Уже було важко ходити". Друзі та колеги Сергія Сивоха – про розмови за тиждень до смерті, непростий характер та єдиного сина

"Познайомилися ми у КВК сто років тому – вже навіть не пам'ятаю, в якому році, – розповідає Тетяна. – Ми всі дуже тепло спілкувалися, не знаючи, як поверне потім доля і на якому боці опинимося. З ним опинилися на одному боці. Багато їздили зі збірною КВК. Бачились часто, як друзі, й до Москви він до мене приїжджав. Я бувала дуже часто в Україні. Востаннє у гостях у мене – він був уже в Іспанії, де зараз мешкаю. Приїхав без сім'ї, один – вирішив відсвяткувати 50 років окремо від усіх. Ми їздили до Гібралтару, він казав, що з дитинства його зачаровувала ця назва, дуже хотів потрапити на цю територію".

"Уже було важко ходити". Друзі та колеги Сергія Сивоха – про розмови за тиждень до смерті, непростий характер та єдиного сина

"До Києва в лютому 2022 року я приїхала на зйомки проєкту "Ліги сміху", – продовжує Тетяна. – Ми тоді з ним бачилися. Коли війна почалась, я якийсь час була в Києві – він кілька разів мене провідував. Пам’ятаю, що йому вже було дуже важко ходити. Останнім часом ми щільно підтримували зв'язок – телефонували і списувалися. Він був якимсь… Пацифістом? Миротворцем? Усі ці слова змінили сенс, стали якимись безглуздими, зіпсувалися. Але він справді не мав ненависті в душі. Я нещодавно написала у себе в соцмережах пост про цю ненависть, якою нас зараз усіх намагаються заразити. В нього цього не було, величезної доброти людина. Коли збиралися друзі з КВК, завжди багато сміялися. Весь час якісь жарти – просто неможливо було по-іншому. Він мав чудове почуття гумору. Величезний чоловік, не тільки через його вагу".

"Уже було важко ходити". Друзі та колеги Сергія Сивоха – про розмови за тиждень до смерті, непростий характер та єдиного сина

Журналіст Євгеній Ясенов: "Бачив його у різному настрої"

"Свого часу він вів презентацію моєї книги "Прогулянки Донецьком", – згадує журналіст Євгеній Ясенов. – Він людина, яка розсипала навколо себе іскри, коли мав натхнення. А я його бачив у різному настрої, що казати, він не завжди був здоровою людиною. Іноді це його придушувало – і ставало не до оптимізму, але коли треба було, він міг узяти себе в руки дуже швидко. Наче була якась пружина всередині: натискав – аж випрямлявся. Було видно, що його несе – такий внутрішній імпульс. І коли таке ставалося, то це була людина-свято. Про те, що він хворіє, відомо було давно. Коли він і я після 2014 року переїхали до Києва – став чути про це частіше. Сильно схуд, що теж вказувало на те, що зі здоров'ям не все гаразд. Але, коли бачилися, жартував, що "просто треба було взятися за себе".

Хореограф Андріс Капіньш: "Востаннє ми розмовляли тиждень тому"

"Ми товаришували з початку 2000 років, уже більш як 20 років, – розповідає Андріс Капіньш, відомий хореограф, режисер-постановник телепроєктів. – Він був позитивним. Завжди ставився з гумором до проблем, зокрема – до своїх. Коли не запитаєш: "Як ти?", чуєш: "Супер! Все чудово". Після повномасштабного вторгнення дізнався, що Сергій разом із друзями возили фурами в Україну з-за кордону гуманітарну допомогу. Так сталося, що я про це дізнався не від нього, а від спільних друзів-волонтерів, які співпрацювали і Сергієм. Я знав, що він хворів, але ніколи не запитував, на що. Все було видно. Якщо раніше – такий огрядний, але при гарному здоров’ї, то через деякий час стало зрозуміло, що щось не так, бо він дуже схуднув. Пересувався з допомогою милиць. Важко було на це дивитися. Але ніхто не думав, що він піде так скоро".

"Уже було важко ходити". Друзі та колеги Сергія Сивоха – про розмови за тиждень до смерті, непростий характер та єдиного сина

"Востаннє ми розмовляли тиждень тому, – продовжує Андріс Капіньш. – Він уже був у лікарні. В мене була потреба у волонтерській допомозі – потрібні були для хлопців набори для лапароскопії. Він був дуже живий, позитивний у розмові. Але я знаю: коли люди перебувають у непростому стані, дуже жваво відкликаються на чиїсь проблеми, бо близько їх відчувають. Він із такою турботою мені: "Напиши, що потрібно, вирішу. Але не зараз, пізніше".

"Уже було важко ходити". Друзі та колеги Сергія Сивоха – про розмови за тиждень до смерті, непростий характер та єдиного сина

Володимир Горянський: "Коли бачив, як йому непросто було пересуватися, думав: як він це витримує?"

"Він, як і я, родом із Донбасу, земляки, – розповідає OBOZ.UA актор Володимир Горянський. – Не скажу, що я з ним часто спілкувався, але коли зустрічалися на якихось зйомках, він завжди був дуже теплим і відкритим. Коли бачив, як йому непросто було пересуватися з хворими ногами, думав: як він усе це витримує? Потім якийсь час йому стало трохи легше – тішився за нього. Було відчуття, що наче помолодів. А сьогодні відкрив фейсбук – побачив повідомлення. Дуже неочікувано".

Режисер Олег Фіалко: "Те, що він зробив на першому етапі життя, – багато чого варте"

У 90-х Сергій Сивохо зіграв одну з ролей у фільмі режисера Олега Фіалка "Імітатор". "Він не просто знімався, це була його перша роль у кіно, – розповідає OBOZ.UA кінорежисер. – Коли починав роботу над картиною, побачив його виступ на КВК – дуже сподобалося. Спочатку навіть вирішив, що він може зіграти головну роль. Але після проб дійшли висновку, що він візьме іншого персонажа – одного з друзів головного героя. Нерідко артисти в таких випадках хвилюються: була головна роль, а тепер – ні. Він, навпаки, мені казав: "Олеже, якщо не вийде й це, я все одно вдячний, що ти мене запросив". Тоді він, здається, був третьокурсником індустріального інституту. Щирий, відкритий хлопець.

"Уже було важко ходити". Друзі та колеги Сергія Сивоха – про розмови за тиждень до смерті, непростий характер та єдиного сина

"Потім наші шляхи розійшлися, – продовжує Олег Фіалко. – І тільки років 15 тому зустрілися на якомусь фестивалі – розмова була недовга. І він мені почав говорити, що Донбас – це окрема історія, люди, які мають права на якісь особливі преференції. Я здивувався: "Сергію, звідки ти це взяв?" Я сам із Донбасу, люблю земляків, але як можна говорити, що ми кращі, приміром, ніж львів’яни. В чому вони можуть повчитися в нас, а чомусь, навпаки, навчити. Він не погоджувався, казав: "Шахтарі – гвардія праці". От звідки ноги ростуть! Нас обманювали роками, що ми найкращі. Кажу: "Сергію, буде біда, якщо ми підемо таким шляхом". Я ще не розумів, до чого це призведе, але було відчуття, що щось насувається в країні. А потім шахтарі поїхали на Київ…".

"І от років п’ять тому ми пересікалися востаннє – розмовляли по телефону, – згадує Олег Борисович. – Він висувався в народні депутати від кількох міст Донецької області, зокрема від Дружківки, звідки я родом. Потім я бачив його зіткнення з громадськістю… Незрозуміла мені та його позиція, але в чому причина цього, мені невідомо. Можливо, повівся на якісь тези, наративи. Не знаю. Мушу сказати, що те, що він зробив на першому етапі життя, – багато чого варте. Я запам’ятав його як людину талановиту, з купою позитивних рис. Менше з тим були вади, котрі призвели до того, що ми бачили. Царство йому небесне. Якщо щиро помилявся, то зла великого на своєму шляху не наробив".

Раніше OBOZ.UA писав, який вигляд мав Сергій Сивохо за півтора місяця до смерті й на що він хворів.

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!