"Український слід" у житті Юрія Нікуліна: що пов'язувало "геніального сумного клоуна" з Україною та як він міг відреагувати на війну Путіна

21 серпня минає 29 років від дня смерті Юрія Нікуліна – одного з найвідоміших радянських і російських артистів цирку та кіно. Він помер у Москві 21 серпня 1997 року, не доживши до 76 років. Для мільйонів глядачів Нікулін залишився Балбесом із гайдаївських комедій, Сім'яном Сім'яничем та "сумним клоуном", який умів змусити людей сміятися навіть тоді, коли за його простотою зовнішньою ховався драматичний досвід фронтовика.

У біографії зірки "Діамантової руки" є і український слід, про який розповість OBOZ.UA. Нікулін мав українське коріння по татовій лінії, а важливий етап його професійного становлення був пов'язаний із Києвом. Саме тут на початку 1950-х років фактично стартувала його сольна кар'єра як клоуна.

Як розповідали "Факти", на той час у Києві ще працював старий післявоєнний цирк, розташований у районі нинішнього перехрестя Саксаганського та Великої Васильківської. Саме туди батько тодішнього директора цирку запросив молодого Нікуліна.

На той момент майбутня зірка радянського кіно ще не був самостійною знаменитістю. Нікулін працював асистентом популярного клоуна Карандаша (Михайла Рум'янцева). Однак у Києві його побачили не просто як помічника відомого артиста, а як самобутнього виконавця.

Донька директора цирку згадувала, що її батько не зміг відмовити харизматичному ветерану Другої світової війни, який сильно відрізнявся від інших клоунів. За її словами, Нікулін був радше трагікоміком: він поєднував комічне з якоюсь внутрішньою печаллю. Ця особливість згодом стала однією з головних рис його творчого образу.

Саме Київ став одним із ключових місць на старті його самостійної роботи. Пізніше Нікулін створив знаменитий дует із Михайлом Шуйдіним, а згодом став одним із найвпізнаваніших артистів радянського цирку.

Зокрема, Нікулін пройшов війну, і цей досвід назавжди залишився з ним. У 1939 році його призвали до Червоної армії, а службу він продовжив після початку Другої світової війни. Він воював під Ленінградом (нині – Санкт-Петербург), пережив блокаду, був контужений. Перемогу СРСР зустрів у Прибалтиці, а демобілізувався лише у травні 1946 року.

Саме тому його драматичні ролі у воєнному кіно мали особливу силу. За зовнішністю і гумором коміка глядач бачив людину, яка справді знала, що таке війна. У його висловлюваннях про власний воєнний досвід є слова, які сьогодні звучать особливо моторошно.

"Війна – найбрудніше й огидне явище людської діяльності, що піднімає все низьке з глибини нашої підсвідомості. На війні за вбивство людини ми отримуємо нагороду, а не покарання. Ми можемо і повинні безкарно руйнувати цінності, які людство створює століттями, палити, різати, підривати. Війна перетворює людину на злісну тварину і вбиває, вбиває", – говорив Нікулін, згадуючи війну.

Є в його спадщині й інша фраза: "І у нас, друзі, будуть наші перемоги. Головне, щоб вони були не зі зброєю в руках".

Зокрема, Україна залишила слід у професійній біографії Нікуліна не лише через його київський період. Артист також вплинув на українську комедійну культуру.

У 1990-х роках в Україні з'явилося популярне гумористичне шоу "Золотий гусак", побудоване навколо анекдотів та історій відомих людей. Сам Нікулін, який уже вів власну програму "Білий папуга", побачив український формат і, за словами учасників проєкту, зізнався, що хотів створити щось подібне.

Його вплив відчував і Георгій Делієв – автор та художній керівник "Маски-шоу". Вони познайомилися у 1995 році, коли Нікулін запросив Делієва виступити у тому ж "Білому папузі".

За словами Делієва, Нікулін фактично став для нього одним із творчих орієнтирів. Його принцип роботи з репризами, персонажами, характерами та масками згодом знайшов відлуння в "Масках-шоу".

Довідка. Нікулін помер 21 серпня 1997 року після ускладнень із серцем. Перед цим він переніс операцію, під час якої у нього сталася зупинка серця, після чого артист впав у кому. Через 16 днів він помер. Його поховали на Новодівичому кладовищі в Москві.

За життя Нікулін встиг стати народним артистом СРСР, Героєм Соціалістичної Праці, керівником московського цирку на Цвітному бульварі та одним із найвідоміших радянських акторів.

Раніше OBOZ.UA показував, який вигляд має могила знаменитого режисера Сергія Параджанова, якого забрав рак 36 років тому.

Тільки перевірена інформація у нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!