"Росіяни не дійшли до нас кілометр". Дружина актора Костишина розповіла, як вони з чоловіком стали живою мішенню для окупантів

Український актор Костянтин Костишин ("Повернення Мухтара", "Дев'ять життів Нестора Махна", "Улюблені діти", "Таємниці", "Казка про гроші", "Швидка допомога", "Пастка", "За все тобі дякую") мешкає з сім’єю в Білогородці Київської області, неподалік якої вдалося під час вторгнення зупинити росіян, які рухалися на Київ.

Відео дня

Дружина Костишина, акторка столичного Театру на Подолі Анна Тамбова в інтерв’ю OBOZ.UA розповіла, як їхня родина переживала непрості дні, коли окупанти перебували зовсім поруч від їхнього селища.

"24 лютого 2022 року був важкий день, – розповідає Анна Тамбова. – Напередодні в мене була вистава. Поки приїхала додому, була вже 11-та вечора. А наступного дня було заплановано зйомки, мене мали забирати машиною о сьомій ранку. І ще до третьої чепурилася, лягла спати, а через дві години ми прокинулися від вибухів. Ми чули і Васильків, і Гостомель – він із другої сторони".

"Спочатку, звісно, не розуміли, що робити, – продовжує акторка. – Переселилися у підвалі нашого будинку, виходили тільки поїсти. А потім було два стани. То бурхливої діяльності: вибігаєш на другий поверх, на балкон, знімаєш чужі гвинтокрили, що літають над головами, щоб передати у чатбот. То період повного безсилля: лежиш на матраці й не можеш навіть піднятися. Дуже дивне таке коїлося з психікою. Коли ми збиралися їсти, я почала святково сервірувати стіл. Реально робила дуже гарно, але не знаю навіщо. Мабуть, заради відчуття, що щось треба робити".

"А потім у нашої кішки, яку стерилізували якраз 23 лютого, розійшлися шви, нутрощі випали назовні – в прямому сенсі. А ми були відрізані – росіяни не дійшли до нас один кілометр. Світло вмикати не можна було, бо сюди прилітало. Але сіли в машину і поїхали у ветлікарню. Їдемо і розуміємо, що наш автомобіль – мішень, яка рухається. Однак усе минулося", – каже Анна.

Восени минулого року чоловік акторки отримав повістку і мобілізувався до лав ЗСУ. Нині перебуває на півдні країни.

"Я перестала усміхатися, мені про це всі кажуть у театрі, – розповідає Анна про своє теперішнє життя. – А я брехати не вмію і не люблю – тому навмисне радіти не можу. А от коли Костя приїхав нещодавно у відпустку, прийшла на виставу – всі дивуються змінам. Мені здавалося, що нічого не помінялося, а воно он як. Як він змінився? В нього з'явилося відчуття, що треба робити те, чого хочеться саме зараз. Раніше він міг щось приємне для себе відкладати, бо – не на часі або ще щось. А коли був у відпустці: зустрітися з друзями, кудись поїхати – все тільки "за". От така зміна відбувалася – прийшло бажання жити зараз".

Інтерв’ю з іншими з іншими дружинами військових, які перебувають на службі в ЗСУ, читайте тут.

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!