Помер український кобзар і бандурист Остап Кіндрачук, який називав себе кримським українцем

Сьогодні, 18 грудня, обірвалося життя кобзаря і бандуриста Остапа Кіндрачука, який називав себе кримським українцем. Серце чоловіка, який грав на народному інструменті в козацькому одязі на набережній Ялти, зупинилося у 87 років.

Відео дня

Трагічну звістку повідомили рідні бандуриста на його сторінці у Facebook. Наразі вони не назвали точної причини відходу в засвіти українця.

"Сьогодні вночі Остапа Юрійовича не стало. Світла пам'ять!" – зазначили у публікації.

Смерть кобзаря стала болючою втратою для багатьох українців. Вшанував пам'ять Остапа Кіндрачука у своїх соцмережах журналіст Роман Андрусяк. Він зазначив, що дуже засмучений відходом у вічність бандуриста, якого назвав "велетнем духу нації".

Зі свого боку журналістка Ніна Гончарук зазначила, що трагічна звістка надійшла із Криму, тож, можливо, саме там зупинилося серце Кіндрачука.

Кобзар народився 13 листопада 1937 року в Івано-Франківській області. Майже все дитинство Остап Кіндрачук провів у Карпатах, а в 1995-му попрямував до Казахстану, аби "підіймати цілину", працюючи на тракторі. Під час однієї з поїздок у холодну пору року транспортний засіб зламався посеред степу за 20 кілометрів від будинків, тож чоловік сильно обморозив руку та навіть міг втратити кінцівку. Аби цього не сталося, він поїхав до Ялти на лікування, але вирішив залишитися там жити та працювати капітаном пасажирського судна.

На бандурі Остап Кіндрачук почав грати у 1995 році. Він хотів популяризувати народну творчість та рідну мову, тож у 1980-х заснував товариство української мови імені Амвросія Метлицького. Згодом організація перетворилася на "Просвіту". Демонструвати свою талановиту гру на бандурі Кіндрачук почав у ялтинській капелі, а потім зачаровував звучанням громадян у багатьох українських містах. Ба більше, він розповсюджував вітчизняну культуру, виступаючи в Польщі, Німеччині та Чехії. У репертуарі чоловіка були думи, історичні, народні пісні та твори про сьогодення, які він розташовував у хронологічному порядку – від часів Київської Русі до теперішніх. Саме завдяки Остапу Кіндрачуку в Ялті було відкрито музей Лесі Українки. Там він працював учителем Недільної школи.

Проживши багато років у Криму, кобзар щиро говорив, що почав вважати це місце своїм домом.

"Там усе моє життя, я відколи там почав жити, я освоїв кожен камінчик, кожен кущик, там мої діти народились, там мої внуки народились. Я – патріот Криму, ідентифікую себе як кримський українець, бо є карпатські українці, які себе гуцулами називають, є на Поліссі поліщуки, є на Донбасі, Слобожанщині, на Кубані козаки – це все етнічні гілки одного єдиного українського народу, а я дав початок своєму кримському роду і відношу себе до кримської гілки українського народу. У мене такий вік, що наближається моя червона риска і як догорає свічка, прийде і моя черга. Я хочу, щоб мене похоронили в Ялті, першим з моєї великої родини", – говорив Остап Кіндрачук.