Ксенія Мішина – про виховання сина, виснажливі тренування і новий фільм. Ексклюзивне інтерв'ю
Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!
Українська акторка, головна героїня першого сезону реаліті "Холостячка" Ксенія Мішина нещодавно знялася в новому фільмі "Клятва лікаря", прем'єра якого відбудеться 30 серпня о 21:00 на телеканалі "Україна".
На знімальному майданчику Ксенія Мішина в ексклюзивному матеріалі для OBOZREVATEL розповіла про свій шлях до успіху і про нові ролі у фільмах. Крім того зірка зізналася, які труднощі у неї виникли під час роботи над новим серіалом. Також Ксенія розповіла про особисте: як виховує сина, і як поєднує своє життя з роботою.
– Свого часу вам довелося працювати в зовсім іншій сфері. Батьки не пропонували: "Залишайся в ній, у тебе прибуткова робота"?
– Хто б і що мені не говорив, завжди орієнтувалася тільки на себе, свої бажання і на те, що я відчувала. Коли є мета і дике бажання, тоді з'являється усвідомлення: такий мій шлях, мені потрібно продовжувати йти. Усередині начебто був навігатор, який веде до мрії. Тому я не звертала уваги на думку інших людей, оскільки чітко розуміла: у мене є щось, дане мені згори.
– При вихованні сина у вас з'являється бажання його скеровувати, щоб він уникнув помилок і швидше прийшов до своєї мети?
– У будь-якому разі батьки повинні допомагати і керовувати дітей. Але в кожному віці є свої особливості. Платон ще маленький хлопчик, йому всього 8 років, і, звичайно, я розповідаю синові, як і що потрібно робити, як поводитися і діяти. Він прислухається до мене, тому що моя думка є для нього авторитетною. Але загалом я вважаю, що коли особистість сформована і людина вже перебуває в більш усвідомленому віці, то потрібно давати їй свободу в ухваленні рішень і вибору, щоб скоріше визначитися з цілями. Тільки шляхом спроб і помилок і ось цієї свободи ми себе знаходимо.
– У вас сьогодні достатньо вільного і нічим незайнятого часу?
– Ні, звичайно. Але, розумієте, в чому справа: де вона – справжня свобода? Це і є щастя – вміти знаходити і її, і комфортні для себе моменти в якихось обмежених умовах. Ми всі так живемо: намагаємося відшукати свободу в запропонованих обставинах. Дивлячись, що ви з нею асоціюєте?
– Свободу при великій завантаженості в проєктах.
– Я дуже люблю свою роботу. Звичайно, буває важко і накопичується втома. Усі ми люди зі своїм настроєм і спектром емоцій. Іноді буває важко впоратися із собою. Я в цьому плані досить емоційна людина. Та загалом я розумію, що моя робота – це те, чим я живу, дихаю, про що мрію.
– Якщо забрати у вас зараз цю завантаженість, що буде?
– Не заберете. Ні. Не вийде!
– Буває так, що Платон приїжджає з вами на зйомки?
– Звичайно. Якщо в нього вихідний, а в мене невеликий знімальний день, то я обов'язково беру сина з собою. Йому дуже подобається спостерігати за процесом. І в принципі Платон любить брати участь у моєму житті і проводити вільний час зі мною.
Передбачаючи ваше запитання про те, чи мріє він стати актором, відразу хочу сказати, що йому поки не доводилося брати участі в зйомках. Мій син щось не дуже рветься на знімальний майданчик.
– Як видно з ваших дописів у соцмережі, він, радше людина дії, якій подобається керувати процесом.
– Так, Платон за характером більше управлінець. Але подивимося, як буде далі. Що стосується його бажань, то я ні в чому не обмежую сина, тому весь його потенціал проявляється у вільній формі.
– Чи дозволяєте ви Платону сидіти в мережі? Можливо, у вас є власна система користування гаджетами?
– Моя дитина не зареєстрована в соцмережах. А якщо говорити про перегляд якихось роликів, він має доступ, але в обмеженому порядку.
– Ксенія, розкажіть про вашого персонажа в серіалі "Клятва лікаря".
– Я граю лікарку швидкої допомоги. У мене головна роль і вона досить складна, тому що раніше я не стикалася в тексті з такою кількістю медичної термінології. Це все в рази ускладнювало.
Кілька років тому я грала медсестру, але там не було такого занурення в професію. Тобто все було показано поверхнево, а в серіалі "Клятва лікаря" ми ретельно вивчаємо кожну деталь. На майданчику присутній асистент. Він лікар, який нас готує і багато чому вчить.
Раніше я з побоюванням ставилася до професії лікаря, вона викликала в мене якісь страхи. Я не розуміла людей, які йдуть у медицину і нічого не бояться. А зараз, коли я зіткнулася з цим світом, то відчуваю не те щоб гордість, але мені дуже приємно, що я теж вивчаю цю професію.
– У вас був приклад жінок, які в чомусь схожі на вашого персонажа?
– Героїня формується в моїй творчій свідомості. Я створюю її, орієнтуючись на свій минулий досвід. Тобто під час роботи над персонажем з'єднуються образи, які я грала раніше. Але щоб прототипом моєї героїні стала певна людина, – такого немає.
– Це 16-серійна картина, зйомки якої тривають дуже довго. Але водночас ви встигаєте працювати в інших проєктах. Як вам це вдається?
– Звичайно, я заздалегідь щось планую, але в будь-якому разі в мене досить важкий графік. Якщо мені пропонують участь відразу в кількох проєктах, я погоджуюся на те, що мені насамперед цікаво. Якщо ж має бути довгострокова співпраця, а я розумію, що в мене немає часу, тоді відмовляюся.
– Коли ви брали участь у танцювальному проєкті, то не ухилялися і працювали в залі по 12-16 годин. Напевно, процес навчання був схожий зі знімальними буднями: не все так просто, як здається глядачам?
– Легко не було – це точно. Довелося дуже багато працювати в залі. Але в будь-якому разі треба шукати свої сильні сторони. Адже якщо приходиш на проєкт і спочатку не можеш технічно виконувати поставлені завдання, наприклад, красиво танцювати, то треба чимось брати. Тому я використовувала свої сильні сторони, і акторство – одна з них. Я вкладала в кожен номер свої акторські здібності.
– Акторам важливо залишатися в тонусі, нехай там спекотне літо чи холодна зима. Чи є у вас свої ритуали, які дозволяють залишатися в строю?
– Актори повинні бути в тонусі, але не факт, що вони в ньому перебувають. Адже ми теж люди. У нас бувають і помилки, і тотальна хронічна втома, зльоти і падіння. Все, що можна собі уявити, з акторами теж трапляється. Це дуже стереотипне судження, що люди творчих професій завжди перебувають у тонусі.
Зрозуміло, що коли заходиш у кадр, то повинен зіграти свою роль, яким би не був твій настрій. Але бувають дні, коли щось не виходить. І це абсолютно нормально. Професія актора така ж, як і всі інші, просто зі своєю специфікою.
– Ви аналізуєте свою гру вже після виходу картини?
– Я по можливості переглядаю серіали, в яких знімалася, тому що це моя робота над помилками. Я аналізую свою гру, щось міняю в собі, додаю або відзначаю якісь деталі.
У мене дуже сильно розвинене візуальне сприйняття, тому я люблю спостерігати за оточенням і щось запозичувати з їхньої поведінки. Незалежно від того, хто вони: актори чи люди іншої професії, – я помічаю якісь моменти і привношу побачене в скарбничку своєї творчої свідомості. Тому в мене постійно відбувається акторське збагачення.
– Існує думка, що успіх – це везіння, і що Ксенія Мішина з тих щасливців, які раптом стали відомими. Але якщо знати ваш background, то відразу зрозуміло, як багато ви працювали, щоб стати відомою.
– Нам взагалі в житті мало що дається просто так. І ті люди, які цікавляться моїми роботами, знають, як довго я йшла до своєї мрії. Вони прекрасно розуміють, що я не з числа щасливчиків.
– Могли б ви пригадати, який фільм зі своєю участю подивилися останнього разу, і які були враження?
– Канали дуже часто повторюють серіали, в яких я грала. "Найкращий чоловік" – одна з моїх улюблених робіт. Але загальне враження формується не тільки з результату, який глядач бачить на екрані. Для мене дуже важливо, як проходив знімальний процес, які люди мене оточували. У нас була чудова група. Для мене це дуже значущий проєкт.
Коротко про знаменитість:
Ксенія Мішина – українська акторка театру та кіно. Вона була учасницею шоу "Танці з зірками" в парі з хореографом Євгеном Котом, де вони стали переможцями. Восени минулого року стартував реаліті-проєкт "Холостячка", в якому головною героїнею була Ксенія, вибравши в фіналі сценариста й коміка Олександра Еллерта.
Як повідомляв OBOZREVATEL, раніше Ксенія Мішина з'явилася на червоній доріжці Одеського міжнародного кінофестивалю з високим незнайомцем. Вона пояснила шанувальникам, що це її колега по фільму – актор Артемій Єгоров.