Відео дня
Єлизавета ІІ зійшла на престол 70 років тому: як це було. 50 маловідомих фактів про коронацію
Єлизавета II очолює престол вже 70 років, перебуваючи на троні найдовше сучасних правителів. Вона вважається наймогутнішою монархинею в історії Великобританії. Коронація відбулася 2 червня 1953 року, що стало однією з наймасштабніших подій XX століття. Захід пройшов після 16 місяців жалоби через смерть її батька Георга VI, який помер 6 лютого 1952. Того ж дня 27-річну Єлизавету II проголосили королевою.
Монархиня двічі була свідком особливої події – коронації. Вперше в 11 років, коли королем став її батько у 1937 році, і вдруге через 16 років, отримуючи власну корону.
Протягом 900 років британських монархів традиційно коронували у Вестмінстерському абатстві. Однак у 1953 році родзинкою події стало те, що її вперше транслювали по телебаченню, а глядачами були 27 мільйонів людей лише у Великій Британії та ще мільйони по всьому світу.
Royal.uk зібрало 50 маловідомих фактів про коронацію Єлизавети ІІ.
1. Вестмінстерське абатство було місцем проведення кожної коронації з 1066 року. До того, як його збудували, заходи проводилися скрізь – у Баті, Оксфорді та Кентербері.
2. Королева Єлизавета II стала тридцять дев'ятим монархом, який отримав корону у Вестмінстерському абатстві.
3. Нинішня правителька Великої Британії – шоста з жінок, хто отримав корону у Вестмінстерському абатстві. Першою 1 жовтня 1553 року стала королева Марія I.
4. На престол королева зійшла 6 лютого 1952 року у день смерті батька, короля Георга VI. Тоді вона була в Кенії, тому стала першим сувереном за понад 200 років, який вступив у права, будучи за кордоном.
5. Бабуся Єлизавети II, 81-річна королева Марія I, була першою королевою, яка побачила сходження на престол онуки. Але до коронації вона не дожила.
6. Служба коронації королеви Єлизавети II була заснована під час служби короля Едгара в Баті у 973 році. Її початковий порядок, написаний латиною, був заснований у 14-му столітті.
7. За організацію коронації Єлизавети II відповідав чинний граф Маршал. На його плечах також був державний похорон сера Уінстона Черчілля (1965).
8. Королева та герцог Единбурзький приїхали з Букінгемського палацу до Вестмінстерського абатства в кареті Gold State. Її везли вісім сірих меринів: Каннінгем, Тові, Ной, Теддер, Ейзенхауер, Білосніжка, Тіпперірі і МакКрірі.
9. Букет для коронації складали білі квіти – англійські орхідеї та конвалії, шотландська стефанотиса, орхідеї з Уельсу та гвоздики з Північної Ірландії та з острова Мен.
10. Принц Філіп був у парадній військово-морській формі для поїздки в абатство і назад. Він носив корону і мантію герцога поверх уніформи.
11. Коронаційну сукню королеви розробив британський модельєр Норман Хартнелл. Вона була з білого атласу та прикрашена золотими і срібними нитками з гербами Сполученого Королівства та Співдружності.
12. Це вбрання королева одягала шість разів.
13. Щоб побачити від'їзд королеви до Вестмінстерського абатства, прислуга зібралася у Великому залі Букінгемського палацу.
14. Сама коронація почалася об 11:15 і тривала майже три години.
15. Дорогою на коронацію Єлизавета II носила Державну діадему Георга IV. Це була корона, зображена на марках 1820 року виготовлення, прикрашена трояндами, трилисниками і будяками, а ще 1333 діамантами і 169 перлинами.
16. Суверен пройшов за участю 250 осіб – церковних лідерів, прем'єр-міністрів Співдружності, членів королівського двору, цивільних та військових лідерів та йомену гвардії.
17. Службу провів архієпископ Кентерберійський. Вперше коронацію відвідав представник іншого благочиння, модератор Церкви Шотландії.
18. Служба коронації складалася з шести частин: визнання, присяга, миропомазання, інвеститура (включаючи коронацію), інтронізація та приношення.
19. У олії для помазання містяться олії апельсина, троянди, кориці, мускусу та амбри. Спеціально для цього випадку було виготовлено нову партію, оскільки у травні 1941 року бомба потрапила в благочиння та знищила склянку.
20. У задній частині абатства була спеціальна прибудова, щоб процесії могли формуватися і розходитися непомітно для натовпу.
21. Під час інвеститури Єлизавета II спочатку одягла новий Colobium Sindonis – вільний лляно-батейний одяг, а потім – мантію із золотої тканини, відому як Далматик або Супертуніка. Лорд Великий Чемберлен вручив королеві золоті шпори, які є символом лицарства, а архієпископ Кентерберійський – прикрашений дорогоцінним камінням меч, армили, золоті браслети щирості та мудрості. Пізніше Її Величність надягла палантин і золоту мантію, а також отримала державу, коронаційне кільце, рукавичку та скіпетр.
22. Першою дитиною, яка побачила коронацію своєї матері як Суверена, став принц Чарльз. Принцесу Анну вважали надто маленькою.
23. Принцу Чарльзу було вручено спеціальне розписане вручну дитяче запрошення.
24. Загалом на церемонії коронації була присутня 8 251 особа.
25. На коронаційній службі було офіційно представлено 129 націй та територій.
26. Принцеса Марія Луїза (онука королеви Вікторії) стала свідком коронації вчетверте. Вона бачила, як корону отримували король Едуард VII (1902), король Георга V (1911) і король Георг VI (1937).
27. Єлизавета ІІ отримала корону у кріслі Святого Едуарда, виготовленому 1300 року. Трон постійно зберігається у Вестмінстерському абатстві.
28. Корона Святого виготовлена у 1661 році. Вона важить понад 2 кг і виготовлена з чистого золота.
29. Наступною найважливішою частиною регалій була держава 1661 року виготовлення. Це –золота куля, оточена хрестом, підперезаним кільцем з діамантів, смарагдів, рубінів, сапфірів та перлів з великим аметистом на вершині.
30. Коронаційне кільце, яке ще називають "Обручка Англії", традиційно одягли на безіменний палець правої руки королеви. Прикраса була зроблена для коронації короля Вільгельма IV у 1831 році. Його носили всі, окрім королеви Вікторії. Її пальці були настільки маленькими, що розмір обручки було неможливо зменшити.
31. Висвітлення коронації ВВС стало проривом в історії мовлення. Подія стала першою службою, яку транслювали на телебаченні. При цьому багато людей взагалі вперше дивилися телевізор.
32. 27 мільйонів людей у Великій Британії (з 36 мільйонів населення) дивилися церемонію на телебаченні і 11 мільйонів слухали по радіо.
33. На коронації було понад 2000 журналістів та 500 фотографів із 92 країн.
34. Серед багатьох іноземних журналістів була Жаклін Був'є (яка згодом стала першою леді США, відомою як Джекі Кеннеді). На той момент вона працювала у Washington Times-Herald.
35. Зворотній маршрут протяжністю у 7,2 км зайняв у 16 000 учасників дві години. Він був спроектований так, щоб процесію побачило якнайбільше людей у Лондоні.
36. Багато людей розбили табір у торговому центрі. Деякі сім'ї навіть подолали шлях із Австралії на кечі. Населення відсвяткувало коронацію вуличними вечірками.
37. Міністерство продовольства задовольнило 82 заявки людей на смаження волів.
38. В імперській державній короні, яку королева носила під час свого повернення до Букінгемського палацу, було чотири перлини – сережки королеви Єлизавети I.
39. Дорогою назад, до Букінгемського палацу, королева одягла щойно пошиту пурпурову мантію маєтку. З вишитим вензелем і бордюром з колосків пшениці та оливкових гілок, на які у 12 швачок із Королівської школи рукоділля пішло 3500 годин. А шовк для вишивки був доставлений із шовкової ферми в Луллінгстоні, Кент.
40. У ході взяли участь близько 30 000 осіб: 3 600 з Королівського флоту, 16 100 з армії та 7 000 з Королівських ВПС, 2 000 з Співдружності та 500 з "Колоній". Також було 6700 резервних та адміністративних військ, а для допомоги столичної поліції було залучено 1000 офіцерів та солдатів Королівської військової поліції та 7000 поліцейських із 75 провінційних сил.
41. Королева не підняла дах своєї карети для захисту від дощу, і цим ще більше завоювала серця населення.
42. Основні прикраси маршруту процесії були у торговому центрі. Це чотири двопрогонові арки зі сталевих труб, які освітлювалися вночі. Їх підняли величезні мобільні крани. Стійки прикрашали золоті корони і чотири червоні прапори з королівською монограмою.
43. Щоб привітати тріумфуючі натовпи, королева постала зі своєю сім'єю на балконі Букінгемського палацу. Вона була ще в Імператорській державній короні та королівських мантіях. Вдруге монархиня вийшла на балкон о 21.45, щоб увімкнути "вогні Лондона". Світло каскадом полилося по торговому центру, висвітлюючи величезний шифр на Адміралтейській арці та перетворюючи фонтани на Трафальгарській площі на рідке срібло. Потім спалахнули всі прожектори від Національної галереї до Лондонського Тауера.
44. Для іноземних гостей, яких потрібно було розважати після коронації, спеціально було придумано коронаційне курча. Флорист Констанс Спрай запропонувала рецепт холодного курчати у вершковому соусі каррі з добре приправленим салатом із рису, зеленого горошку та суміші трав. Цей рецепт отримав схвалення міністра праці і з того часу страва почала називатися "Курча для коронації".
45. Фото, що найбільше запам'яталися після коронації, стали знімки Сесіла Бітона, який поставив королеву перед тлом, що зображує каплицю Генріха VII у Вестмінстерському абатстві.
46. Офіційним художником коронації був польський живописець Фелікс Топольський. Він на 14 секціях, кожна висотою понад метр, зробив постійний запис цієї події в Нижньому коридорі Букінгемського палацу.
47. Лорд-лейтенанти королеви доручили художнику Теренсу Кунео намалювати церемонію коронації, а в 1954 Герберт Джеймс Ганн написав її Державний портрет в коронаційному вбранні.
48. 2 червня 1953 року стало відомо, що Едмунд Хіларі та Тенцінг Норгей досягли вершини Евересту. Королева вручила 14 учасникам експедиції спеціальні коронаційні медалі з додатковим написом "Експедиція на Еверест".
49. Перше закордонне турне, яке королева зробила після коронації, було на Бермудських островах, Ямайці, Панамі, Фіджі, Тонзі та Новій Зеландії. Воно розпочалося у листопаді 1953 року.
50. 24 червня 1953 року вшанування Шотландії (корона, скіпетр і меч) було пронесено перед королевою під час процесії від палацу Холірудхаус до собору Святого Джайлса.
Раніше OBOZREVATEL писав:
які три слова написала її величність у прощальній записці принцу Пилипу;
кому довіряла Єлизавета II : розкрито імена трьох близьких людей;
як британська королева справляється із втратою чоловіка.