Джордж Орвелл "1984": чому роман заборонили в СРСР і в чому його актуальність сьогодні
У п’ятницю, 21 січня, минуло 72 роки з дня смерті легендарного письменника, журналіста й публіциста Джорджа Орвелла. Найвідоміші його роботи, які й досі вражають читачів з усього світу, – сатирична повість "Колгосп тварин" (1945) та роман-антиутопія "1984" (1948). За внесок Джорджа у літературу видання The Times визнало його одним із кращих британських письменників 1945 року: у рейтингу він зайняв почесне 2 місце.
У XX столітті з-під пера Замятіна вийшла антиутопія "Ми", Хакслі – "Прекрасний новий світ", а Бредбері – "451 градус за Фаренгейтом". Усі ці книги частково передбачили майбутнє. Але саме історія Орвелла, написана після Другої світової війни, – "1984" – досі залишається однією з найпопулярніших у своєму жанрі. OBOZREVATEL дізнався, чому цей роман забороняли в СРСР та чому він не втрачає своєї актуальності.
1. Про що книга Орвелла "1984"
У книзі-антиутопії йдеться про світ 1984 року. Територія Землі була поділена між трьома наддержавами, які постійно між собою воюють. Головний герой Вінстон Сміт проживає на території Океанії, держави, де керує Великий Брат – незмінний лідер, плакати з обличчям якого розвішані на кожному кроці. Вінстон працює в Міністерстві Правди, де щодня переписує історичні та літературні твори, щоб вони відповідали партійній ідеології.
Орвелл показує читачам внутрішній бунт Сміта. Якось цей персонаж почав сумніватися у правильності дій держави. Він наважується на протизаконні вчинки – занотовує свої думки в щоденник, читає книги й закохується. Представники партій "розкусили" те, що Вінстон вирішив піти проти системи: вони його зловили та змусили відмовитися від своїх переконань. Так внутрішня маленька революція героя затихла. Він знову почав підпорядковуватися системі й щиро вірити в її ідеологію.
2. Чому твір Джорджа Орвелла забороняли в СРСР
Роман "1984" у Радянському Союзі відразу потрапив до списку забороненої літератури, де був до 1988 року. Усе тому, що Орвелл у тексті нібито знецінював державний та суспільний лад СРСР. Які ще ключові моменти з антиутопічної книги не сподобалися владі:
Культ Старшого Брата
Цей персонаж твору ніби "змальований" з Йосипа Сталіна, генерального секретаря Комуністичної партії Радянського Союзу (1922–1953) та голови уряду (1941–1953), який створив однопартійну тоталітарну систему та став фактично одноосібним диктатором.
У "1984" Великий Брат – лідер Океанії, 45-річний чоловік із чорними вусами (до речі, як у Сталіна). За сюжетом книги, його ніхто не бачив наживо, лише на плакатах. Але всі його бояться. Один із лозунгів у цій країні посилював страх: "Старший Брат спостерігає за тобою". Сталін свого часу теж намагався вдавати, ніби піклується про людей, а по факту був жорстоким диктатором.
Ненависть до ворога, якого не існує
Є думка, що в романі "1984" йдеться винятково про людей на Заході. Але влада СРСР побачила підтекст в описі про ілюзорних зовнішніх ворогів – Євразію та Остазію. Вони нагадують США, з якими Радянський Союз вів холодну війну понад 40 років.
Людина як частина системи
Люди в Океанії – гвинтики цілісної системи. У книзі вони всі свої інтереси мають спрямовувати на благо партії. У жителів цієї держави немає приватного життя, а кожна дія й навіть думка контролюється спеціальними міністерствами. Наприклад, Міністерство достатку контролює поставку харчів і побутових товарів, і постійно говорить про досягнення, яких у реальності немає. Міністерство кохання виловлювало так званих думкозлочинців, яких психологічно зламувало або знищувало. У радянські часи, коли правив Сталін, теж було чимало пресингу.
Супротив системі
Сюжетна лінія "1984" доводить, що люди можуть стати непокірними та борцями за свободу навіть при потужній пропаганді. У романі Орвелла це Вінстон Сміт. Хоч у нього й не вдалося, та він намагався протистояти системі. Чоловік певний час сумнівався, що його країна – місце щасливих людей. Сам факт такого "пробудження свідомості" теж не сподобався владі СРСР.
Переписування минулого
У радянські часи була доволі жорстка цензура. Про неї згадав Орвелл у своїй книзі-антиутопії. Головний герой, працюючи в Міністерстві правди, змінює фотографії й переписує історичні дані. Усе для того, щоб люди "звикали" до конкретної нав’язаної ідеології.
3. Чому "1984" актуальний після краху тоталітарної системи ХХ століття
З моменту публікації книги "1984" минуло понад 70 років. Тоді тоталітарні режими були панівними на геополітичній карті світу. Сьогодні ж зовнішньо світ змінився, та по факту всередині багато що лишилося незмінним.
Методи пропаганди й контролю стали іншими, але залишилася їхня глибинна суть. Досі переписується історія, використовується двополярна система "свій/чужий", а образ зовнішнього ворога створюється для того, щоб тримати населення в страху. Здається, цей антиутопічний роман, написаний як сатира на ХХ століття, з часом стає лише більш злободенним.
Варто звернути увагу й на те, що в антиутопії Орвелла життя людей контролюється скрізь і всюди, навіть у думках. В Океанії розміщені телеекрани, де ведеться трансляція лише одного каналу. У цьому уявному світі для підпорядкування людей використовується тотальне слідкування разом із тотальною пропагандою.
А що відбувається у ХХІ столітті, вже сьогодні? На вулицях мегаполісів є чимало камер, які фіксують переміщення людей. Мобільні телефони теж зберігають інформацію про кожного з нас: кількість пройдених кроків і кількість часу, який ми витрачаємо на соцмережі. А от для маркетингових маніпуляцій вивчаються інтереси людей: постійно аналізується те, що саме ми переглядаємо на смартфоні. Усе наше життя тепер – набір даних, якими можна скористатися у корисливих цілях.
Звісно ж, людей не змушують дивитися один телеканал, як це було у книзі, але спільнота прив’язалася до екранів куди більше, ніж персонажі "1984".
Раніше OBOZREVATEL писав:
про передбачення із книг Джорджа Орвелла, які стали реальністю;
про біографічні дані письменника Джорджа Орвелла.