День студента в Україні: зірки ТБ згадали, якими вони були
17 листопада - Міжнародний день студента. Ведучі Нового каналу згадали веселі роки навчання в вишах і поділилися своїми спогадами про життя в гуртожитку.
Олександр Педан жив на шість гривень в день, Ресторатор Микола Тищенко підробляв тренером по дзюдо, а Андрій Шабанов співав серенади.
Читайте: Стриптиз Лесі Нікітюк на ТБ: з'явилися нові кадри
Олександр Педан. Найголовніше в студентські роки - знайти друзів.
- Я навчався в Хмельницькому університеті управління та права і грав одночасно за три команди КВН. З цим у мене пов'язано більшість приємних спогадів про студентські роки. Як ми, наприклад, за шість гривень добових їздили виступати. Нам вистачало цих грошей і на їжу, і на дискотеки. Пам'ятаю, як повертався до університету і просився на перездачу. У той час вперше навчився домовлятися. Викладачі, звичайно, говорили, що тут мені не університет культури, але все одно йшли назустріч. Так я успішно закінчив перший курс і перевівся на бюджетну форму навчання. Було весело. Зараз з упевненістю можу сказати, що найголовніше в студентські роки - знайти друзів.
Сергій Притула. Незабутні враження.
- Якось в студентські роки прийшов святкувати Новий рік до дівчини, яка запросила до себе в гості, і яка мені дуже подобалася. Розраховував на романтику. Прийшов. А там купа її п'яних друзів, включаючи хлопця, з яким вона зустрічалася. Дуже незабутні враження.
Читайте: ''Боляче ще?'' Нове відео з Лободою стривожило фанів
Анна Жижа. Кинула навчання заради роботи
- Я - нетиповий студент, оскільки вчилася в рідному місті і жила в своєму будинку. Вступаючи до університету, побоювалася, що не пройду конкурс на бюджетне відділення, тому пішла відразу на комерційне, щоб не нервувати. Але так склалося, що вже на першому курсі я працювала на радіо і на місцевому телебаченні. І змогла оплачувати своє навчання самостійно. Найяскравіший спогад про навчання - я його кинула заради роботи на третьому курсі. Але через рік відновилася на заочне відділення.
Микола Тищенко. Ходив з дипломатом і трилітровою банкою з їжею
- У студентські роки переді мною стояв складний вибір: вибрати спорт, яким серйозно займався з дитинства і вступити до відповідного вузу, або ж піти в якусь іншу професію, яка допомогла б створити свою справу. Я вибрав факультет "будівельні машини та обладнання" в тоді ще КІБІ, і жодного разу не пошкодував! Це дуже допомогло мені в будівництві ресторанів. У студентські роки я був у збірній університету з дзюдо, і паралельно тренував хлопців. Тренерська робота приносила мені перші гроші і талони на харчування. Так і ходив з дипломатом, трилітровою банкою з їжею і спортивною сумкою з кімоно.
Катя Павлюченко: Жити в гуртожитку? Хай Бог мілує!
- Я зараз четвертий раз студентка. Вчуся на психолога. А коли тільки приїхала до Києва, у мене була мрія вступити до університету Шевченка. Побачила цей червоний корпус - і зрозуміла, що це моє. І вступила! Жила в гуртожитку - на вулиці Єреванській. Це були веселі роки, але я швидко зрозуміла, що гуртожиток - не моє. Він мене напружував. Я активна людина, але не "тусовочна". Гулянки проходили повз мене, мені було набагато цікавіше пізнавати щось нове в сфері журналістики. До того ж, я завжди любила чистоту. Тому поживши в гуртожитку пару років, з'їхала на квартиру. Всі роки навчання я б там не вижила, "хай Бог милує"!
Читайте: Пияцтво і вечірки: Топалов показав новий кліп із вагітною Тодоренко
Андрій Шабанов: Є що згадати, та нема чого дітям розповісти
- У студентські роки в гуртожитку не жив, але часто там бував. Я одесит, і жив удома, але всі близькі друзі були хто з області, хто з Молдавії, з Грузії, і жили в гуртожитку. Наші історії з розряду - є що згадати, та нема чого дітям розповісти. Якось одному з моїх друзів батьки передали пристойну суму грошей. Я приїхав в гості, і ми там поспілкувалися - добре так, "почитали конспекти". Потім вирішили погуляти. Мені після "читання конспектів" дуже хотілося співати. Почав співати, як зараз пам'ятаю, саундтрек з "Бременських музикантів" "Луч солнца золотого". Серенада була для дівчат, які, врешті-решт, вийшли на балкон. Але тут чи то хтось із вахтерів викликав наряд, то міліція просто проходила повз - і веселощі закінчилося! Це зараз смішно, а тоді нам погрожували відрахуванням з університету. Коли стали погрожувати, я спробував втекти! Міліціонери, мабуть, подумали, що мені є що ховати. Наздогнали, збили з ніг, і стали бити. А потім нас повели в витверезник - пішки півтора кілометра. Пощастило, що гроші, які батьки передали моєму другові, були у нього з собою! Запропонували. Спочатку вони відмовлялися. Сказали, що наше позбавлення від правосуддя стоїть в три рази дорожче! І тільки дійшовши до дверей витверезника, сказали: "Гаразд, давайте скільки є - і валіть звідси!" Ось така чудова історія.
Іра Хоменко: Як не треба вчити дискретну математику
- Я вчилася в Політехнічному. І, хоч сама і не жила в гуртожитку, але перед сесією завжди ходила туди до друзів. Там ми "поднатаскували" один одного, вирішували завдання, писали курсові і тому подібне. Одного разу, пам'ятаю, прийшла до подружки на пару годин вчити дискретну математику. А пішла... на наступний ранок. Просто прийшли друзі-соратники з усього гуртожитку. Ясна річ, ніхто дискретну математику так і не зробив!
Раніше OBOZREVATEL, пропонував читачеві оригінальні привітання до Дня студента у віршах і прозі, а також дізнатися про історію та традиції цього свята.