УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Діти без підгузок та сніданок без кави: які товари були у страшному дефіциті в СРСР. Фото

3 хвилини
68,3 т.
В Союзі дефіцитні товари можна було дістати лише в столиці

Зараз нікого не здивують екзотичні фрукти прямо з Таїланду, бразильські сорти та десятки видів дитячих підгузків у місцевому супермаркеті. Однак у СРСР усе було інакше. У радянській глушині ніколи не бачили ківі, а гігієнічні прокладки робили самостійно з вати та ганчірочок.

Влада Союзу діяла лише на благо: покращувала імідж держави на світовій арені, але не робила нічого, щоб покращити якість життя людей. Люди ж пристосовувалися як могли, навіть не замислюючись, який достаток товарів було за кордоном.

OBOZREVATEL розповідає про найдефіцитніші та найнеобхідніші товари в СРСР, які неможливо було дістати.

  • Заморські фрукти

Мандарини були лише у великих містах

Звичайні банани, апельсини, ківі, персики та навіть виноград – були неймовірною дивиною для радянських людей. Мандарини з'являлися лише під Новий рік, за ними вишиковувалися у черги на морозі, коли кілька ящиків завозили в гастроном. Люди навіть фотографували новорічний банкет на камеру, де головними смаколиками були цитрусові. В маленьких селищах заморських фруктів на полицях магазинів ніколи не було.

  • Підгузки

В Союзі не було підгузників

Підгузок в СРСР не було, вони почали з'являтися аж в 1991 році. Всі балкони були завішені пелюшками, а прання у квартирі, де живе малюк, не припинялося ніколи. Радянські жінки власноруч шили багаторазові дитячі труси з тканини. У світі ж одноразові підгузки вже широко використовували в 60-х.

  • Якісний сир, крім "Російського"

В СРСР не було якісного сиру

Формально сир в Радянському Союзі був, однак його було важко назвати смачним і коштував він недешево. Сирна маса під брендом "Російський" пахла зіпсованим молоком. Також продавався копчений і плавлений сир, але цей вид продукту найчастіше брали лише на закуску під самогон. Такі "дивовижні" найменування сирів, як пармезан, моцарела та камамбер стали доступними вже у 90-х.

  • Цвяхи

В СРСР рідко продавали цвяхи

Цвяхів та інших будівельних матеріалів не було у вільному продажі в Союзі. Їх доводилося діставати на будівництвах у знайомих виконробів за гроші або пляшку алкоголю. Цвяхи можна було знайти і на заводах, тому співробітники їх просто крали по кілька штук на день. Навіть приказка ходила: "Ти тут господар, а не гість – тягни з роботи кожен цвях".

  • Морепродукти

В СРСР не було справжніх морепродуктів

У Союзі морепродукти були дефіцитним товаром. Це досить дивно, оскільки СРСР моря омивали з усіх боків. Про мідії, креветки та кальмари радянські люди навіть не здогадувалися, але смак справжньої ікри пам'ятають усі. Її везли із далеких портових міст, наприклад, Владивостока. Єдине, що було у радянських гастрономах, це – крабові палички, морська капуста, оселедець та рибні консерви.

  • Зарубіжна література

В Союзі забороняли зарубіжну літературу

Усі книгарні були забиті збірками Суслова, Маркса та радянською ідеологічною літературою. Іноземні видання привозили у кількох примірниках, але їх миттєво розбирали. Тому в багатьох містах працювали "чорні книжкові ринки", де паперові іноземні видання продавали набагато дорожче.

  • Кава

В СРСР не було натуральної кави

У Радянському Союзі кава була страшним дефіцитом. Тільки в Москві та Києві напій був доступнішим. Часто його везли з-за кордону та пригощали гостей лише у свята. Людям було все одно, розчинна чи мелена кава, головне – не цикорій чи ячмінний замінник. Навіть банки з-під кави не викидали, а зберігали там ґудзики, нитки чи прикраси, оскільки всередині ще довго зберігався аромат.

Раніше OBOZREVATEL писав про: