55 років від дня смерті Анни Ахматової: непроста доля поетеси і маловідомі факти з життя
У п'ятницю, 5 березня, виповнюється 55 років від дня смерті видатної поетеси Анни Ахматової, яскравої представниці Срібного століття, життя якої аж ніяк не була всіяне трояндами.
Так, її творчість піддавалася цензурі, й, перш за все, це було пов'язано з непростими стосунками між поетесою та радянською владою.
У роботах Анни зображені всі страждання, через які пройшли не тільки люди, яких керівна партія вважала "ворогами народу", але і їхні сім'ї. Докладніше про непросту долю Ахматової та цікаві факти з її біографії – читайте в матеріалі OBOZREVATEL.
Анна Ахматова: біографія і творчий псевдонім
Анна Андріївна народилася у 1889 році під Одесою в родині спадкового дворянина, відставного інженера-механіка флоту Андрія Горенка. Батько боявся, що поетичні захоплення доньки зганьблять його прізвище, тому ще в юному віці майбутня поетеса взяла собі творчий псевдонім – Ахматова.
Втім, він недовго впливав на творчість доньки, тому що пішов з сім`ї. І Анна з мамою переїхали до Києва. Там вона вступила до Київської жіночої гімназії.
Перші поетичні роботи, цензура, особисте життя
У 1910 році Ахматова розписалася з Миколою Гумільовим. Її чоловік на той час був в поетичних колах дуже відомою особою, і допоміг з публікацією робіт дружини. У 1912 році був випущений перший повноцінний збірник поетеси, який називався "Вечір". У цьому ж році в Анни народився син Лев.
Справжню популярність Ахматовій принесла збірка "Четки", він зібрав найкращі відгуки критиків, і з цього моменту Анна стала вважатися наймолодшою поетесою.
У 1918 році Ахматова і Гумільов розлучилися, і вона вийшла заміж за мистецтвознавця Миколу Пуніна. Також з середини 20-х років нові вірші Ахматової перестали друкувати, а старі не перевидавалися. Її поезія потрапила під нагляд НКВС, як "антикомуністична і провокаційна".
У 30-ті роки чоловік поетеси Микола був заарештований, також двічі був заарештований її син – Лев. Про почуття дружин і матерів "ворогів народу" – жертв репресій 1930-х років – Ахматова пізніше написала у своєму знаменитому творі – автобіографічній поемі "Реквієм". Однак "Реквієм" побачив світ лише у 1963 році.
У 1939 році Ахматову прийняли до Спілки радянських письменників, звідки виключили у 1946 році, а п'ять років по тому відновили. Її твори знову почали друкувати.
Померла Анна Ахматова 5 березня 1966 року. Це стало справжнім потрясінням для її шанувальників, хоч їй на той час вже було 76. Поетеса довго хворіла, періодично лікувалася від туберкульозу. Смерть наступила під час її перебування в Домодєдово.
Цікаві факти про Анну Ахматову:
Сама вона називала себе поетом, а не поетесою. Слово "поетеса" Анна Ахматова терпіти не могла, і дуже злилася, якщо хтось її так називав.
Все життя Ахматова соромилася своєї ранньої творчості.
У короткій біографії Анни Ахматової зображено, що в дитячому віці вона перенесла важку хворобу, ймовірно віспу. Хвороба на деякий час залишила її глухою.
Поетеса пережила дві Світових війни, а її чоловік та син були репресовані.
Анна намагалася всіма силами врятувати сина Льва Гумільова і навіть написала прославляє радянську владу цикл "Слава Миру", але всі її спроби були безуспішними.
Раніше OBOZREVATEL публікував підбірку найкращих цитат Лесі Українки про рідну країну.