Гросу, Камалія та інші: українські зірки розповіли про перші виступи

Бути артистом — це професія чи дещо більше? На честь Дня працівників культури ми вирішили поцікавитися у виконавців, що для них означає їхня діяльність і хто вперше оцінив їхні таланти.

NIKITA LOMAKIN:

У моєму житті творчість була завжди! Від самого раннього дитинства я намагався проявляти його в усьому, чим займався, і самовиражатися всюди, де вважав за доречне. Моїми першими "професійними" слухачами були глядачі "Х-Фактора". Правда, не думаю, що тоді їм було важливо, що саме я співаю :)

Для мене це не професія... Це, скоріше, постійне відчуття спраги! Я з "жадібністю" ставлюся до творчості і ніколи не пропускаю можливості написати щось нове.

GROSU:

Мій шлях у артистки можна описати просто: "з горщика на сцену"! Свій перший виступ пам’ятаю досі. Мені було три з половиною роки, і я співала в ПК "Юність Буковини" в Чернівцях.

Бути артистом — це моє життя! Інше життя я собі не уявляю. Шалено люблю музику та сцену!

Катя Вандина:

З того моменту, коли я чітко зрозуміла для себе, ким хочу бути! Тоді ж і попросила маму знайти мені хороших педагогів, аби рости під правильним "наглядом". Першими слухачами були мої рідні, їм доводилося слухати домашні концерти годинами.

Бути артистом — це, в першу чергу, мрія, до якої доволі складно йти. Але той, у кого виходить зробити мрію справою життя — найщасливіша людина!

Marietta:

Мамі сказали, що я відмінно переспівую рекламні ролики перед телевізором і що мене потрібно відвезти до викладача з вокалу. Так я й почала займатися співом та їздити на конкурси. Перші слухачі — моя родина! Зокрема — мій дідусь, який їздив зі мною на все конкурси і в Україні, й за кордоном.

Бути артистом — це життєвий шлях, тому що з музикою пов’язаний кожен мій день!

Сергій Мироненко:

Творчість увірвалася в моє життя у школі, в 4-му класі. Мені захотілося навчитися грати на гітарі та співати. Моїм першим вдячним слухачем була мама. Для неї я співав, стоячи на табуреті, пісню "Не сыпь мне соль на рану" :)

Для мене бути співаком — це щось більше, ніж професія. Потрібно постійно працювати над собою і вдосконалюватися. Це те, без чого я не можу, це моє життя!

ДОРОШ:

Творчість зі мною майже стільки, скільки себе пам’ятаю! З дитинства пробував писати пісні. Перші мої слухачі — батьки, сестра та хлопці, із якими грав в одному колективі.

Бути артистом — це не професія. Багато хто думає, що цьому можна навчитися. Можна стати хорошим актором, хорошим музикантом... Але ось артистом потрібно народитися!

KAMALIYA:

Я від самого дитинства була дуже творчою! І я вдячна своїм батькам за те, що вони розвивали мої таланти і не відмахувалися від того, до чого мене тягнуло. Після уроків у школі я часто приходила на роботу до мами. Мене дуже любили її колеги! Могла для них і заспівати що-небудь, і вірш виразно прочитати...

Бути артистом — це дар і щастя, випробувавши яке хоча б раз у житті, тобі захочеться повторювати знову і знову!