Яковенко: Путіну закривають рота, бо він недостатній фашист. Що далі? Інтерв'ю
Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!
У Росії функціонує абсолютно особливий вид цензури. Главу Кремля Володимира Путіна дозволено звинувачувати в тому, що він "недостатній фашист" – що він надто м'який щодо України, що досі не скинув на нашу країну атомну бомбу, не знищив усіх українців тощо. Терорист Гіркін навіть запропонував Путіну закрити рота. Так російському обивателю вселяють думку про те, що "Путіна треба берегти", оскільки він не такий "людожер", як інші. Водночас будь-яка критика влади з боку російських лібералів карається вкрай жорстоко.
Втрата Криму та програш у війні проти України може обвалити російську владу у смуту. Путін втратить підтримку силовиків, а з нею і своє крісло. Наступник не знадобиться, бо Російська Федерація припинить існувати. Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю OBOZREVATEL висловив російський опозиційний політик та журналіст Ігор Яковенко.
– Терорист Гіркін озвучив нову порцію звинувачень на адресу керівництва Росії та самого Путіна. Вам не здається, що йому фактично дозволили тупцювати ногами по першій особі країни? Якщо це справді так, то що це означає?
– Він уже не вперше тупцює ногами по першій особі країни. Він уже пропонував Путіну закрити рота і не ганьбитися. Мабуть, це була жорсткіша заява, ніж остання. Щодо якогось знака, то жодного знака для Путіна тут немає. Це свідома та досить послідовна особливість російської цензури.
У російському телевізорі дозволена й вітається лінія жорсткої критики верховної влади з боку, грубо кажучи, патріотів. За недостатній фашизм, за недостатнє людоїдство, за те, що не скинув атомну бомбу, за те, що не оголосив воєнного стану, не використовував міжконтинентальні балістичні ракети, не отруїв газом усі міста, не вбив усіх – за це Путіна критикувати можна.
Той самий Соловйов волає з ранку до вечора, чому не ввели розстріли, чому не розстріляли всіх підряд зрадників, і так далі. Це все дозволено. Фактично проти верховної влади можна виступати з цього боку.
За критику Путіна з ліберального боку, за те, що він влаштував це все проти України, – за це – щойно Володимир Кара-Мурза отримав 25 років концтабору. Різниця очевидна.
Люди як Гіркін, як Пригожин, як Соловйов, які критикують і нападають на Путіна, умовно кажучи, праворуч, із боку більшого людоїдства, вигідні. Тому що складається враження, що Путін – це найменше зло. Мовляв, бережіть Путіна, він розумний, він помірний, він досі не запровадив смертну кару, досі не скинув ні на кого ядерну бомбу. Бережіть Путіна, бо є Пригожин, є Гіркін, є Соловйов і таке інше.
Це свідома послідовна деформація, асиметрична конструкція російської цензури. Ця позиція була відома і за часів Гершензона – що тільки влада своїми багнетами рятує нас від народної люті. Ідея, що цар – останній європеєць у Росії. Ця ідея має великі історичні підстави.
– Коли Гіркін каже Путіну "закрий рота", це вже перехід на особистості. Ми пам'ятаємо, чим такий перехід на особистості коштував Борису Нємцову.
– Нємцов виступав проти Путіна з ліберального боку, людського, з погляду прав людини. Він виступав проти Путіна саме через те, що той фашист. І за це його було вбито. А ці звинувачують Путіна у тому, що він є недостатнім фашистом.
Та позиція, з якою виступає Нємцов чи Кара-Мурза, фактично призводить до вбивства. Нємцова просто вбили, а цього засудили до 25 років в'язниці, що, власне, рівносильно вбивству. Тож випадок Нємцова якраз підтверджує те, що я сказав.
– За деякими оцінками, під час найближчого контрнаступу українська армія може звільнити окупований Крим. Як це може вплинути на позиції Путіна? Чи ніяк не вплине, оскільки росіяни вже "охолонули" у плані "кримнашизму"?
– Насамперед я думаю, що позиція українського керівництва – і політичного, і військового – абсолютно однозначна, що Крим має бути звільнений, і його буде звільнено військовим шляхом. Надії на визволення Криму дипломатичним способом були до 24 лютого 2022 року. Тепер їх немає, і надія лише на військовий шлях.
Дипломатична сторінка, яку можна буде розгорнути після того, як українська армія підійде до Криму, пов'язана не зі звільненням Криму, а з можливостями організації кримського гарнізону або можливістю якогось гуманітарного коридору, щоб люди, які не хочуть загинути ганебною смертю в Криму від рук української армії, могли спокійно піти.
Це інша історія. Але Крим буде звільнено. Це консолідована позиція українського народу, української армії та українського керівництва, президента Зеленського.
Що ж до того, як це позначиться на Путіні, – я думаю, це може позначитися дуже серйозно. Після цього може статися просто обвалення російської влади завдяки тому, що силовики перестануть її підтримувати. Ті настрої, які зараз висловлює Гіркін, можуть стати масовими. Підтримка Путіна може зникнути або зменшитися.
Після цього російська влада провалиться у смуту. Це відомий стан у російській історії, який неодноразово виникав, у результаті якого встановлювалася інша конструкція влади. У цьому випадку смута призведе до того, що ця імперіалістична колоніальна війна переросте у мафіозну війну за розподіл територій та власності.
– Той же Гіркін, з якого ми починали, також неодноразово заявляв, що гідного наступника Путіну немає. За вашими оцінками, хто може очолити країну внаслідок такої смути?
– Я не думаю, що хтось узагалі може очолити країну. Гіркін у цьому разі виступає як капітан-очевидність. Жодних наступників, звичайно, не буде. Просто тому, що Путін чудово розуміє, що будь-який наступник насамперед накаже заарештувати самого Путіна та покладе на нього відповідальність за всі нещастя, які він приніс Росії.
А щодо результату цієї поразки, то, найімовірніше, цілком можливо, що руїни російської імперії ніхто не очолюватиме – будуть окремі частини, на які розвалиться нинішня РФ. Хто ними управлятиме – напевно, це питання не дуже коректне. Це питання до наступного сценарію, для якого будуть зовсім інші умови.