Блог | Влада телевізора над росіянами падає: причини і наслідки
Нацизм міцнішав, телевізор слабшав. Зведення з російських гуманітарних фронтів за цей тиждень
Події
1. Віце-спікер Держдуми Петро Толстой в інтерв'ю італійському виданню La Repubblica 3 травня зазначив, що війна проти України триватиме доти, доки "Росія вважатиме необхідним", і закінчиться лише тоді, коли росіяни "дійдуть до кордонів з Польщею".
2. Двічі відзначився депутат Держдуми від "Єдиної Росії" Олег Матвейчев. 4 травня він заявив, що в Україні "остаточно встановився фашистський режим". А 9 травня – що "денацифікація" має відбуватися за радикальним сценарієм, і що понять "Україна" та "українець" "не повинно існувати в майбутньому".
3. 9 травня російський прем’єр Михайло Мішустін "обнулив", тобто зробив безкоштовним газ для Вічних вогнів по всій країні.
4. Під час промови на параді 9 травня Володимир Путін 6 разів згадав Донбас і жодного – Україну. При цьому він заявив, що на Донбасі російська армія воює "на своїй землі". У відповідь протягом тижня кілька міст: Брянськ, Грозний, Еліста, Перм та інші, – оголосили про наміри назвати свої вулиці на честь ватажка т.зв. "ДНР" Олександра Захарченка.
5. 11 травня стали відомі результати дослідження GroupM Accelerate research, згідно з яким відсоток росіян, які головним ЗМІ вважали телебачення, за місяць упав з 34% до 24%.
6. Бантики: 9 травня на концерті на Першому каналі тлом для пісні "Если б не было войны" поставили фото американських гангстерів Бонні та Клайда, а 11 травня оголосили в розшук знаменитого гравця "Что? Где? Когда?" Ровшана Аскерова за пост про маршала Жукова, в якому той був названий "убивцею у погонах" та "мародером зі стажем".
Аналіз і висновки
Головною новиною тижня є падіння довіри до телебачення в Росії. Питання було сформульовано так: "Якщо подія висвітлюється декількома типами ЗМІ по-різному, якому з них ви насамперед довіряли б?". 17 березня 33% респондентів назвали телебачення найбільш достовірним джерелом інформації, 27 квітня так вважали лише 23% опитаних.
Ці результати цілком вкладаються у довготривалий тренд. За даними опитувань ФОМ, якщо у 2011-2012 рр. 92% росіян дізнавалися про новини з телепередач, то у серпні 2020 р. – лише 62%. Отже, телевізор дуже повільно, але невідворотно втрачає владу над росіянами, особливо – молодими.
Аналогічним чином впала популярність інтернет-ЗМІ та офіційних веб-сайтів: надійними джерелами 17 березня їх називали 26% опитаних, а 27 квітня – 23%. Такі синхронні зміни можуть свідчити про падіння довіри росіян не просто до певного типу носіїв інформації, а до владного дискурсу як такого. Найвірогідніше, кризу цієї весни викликала кричуща невідповідність офіційних заяв реальному стану речей – "спецоперація" в Україні, вочевидь, розгортається не за планом, а внутрішня стабільність в Росії існує лише на папері.
Тому не дивно, що в цілому виросла довіра росіян до соцмереж, блогів та Telegram-каналів: частка тих, хто обирає це джерело інформації, збільшилася з 19% до 23%. Там населення шукає альтернативних точок зору, витіснених на маргінес або взагалі заборонених в публічному просторі.
Це звісно не означає негайну перемогу антивоєнного чи, тим більше, проукраїнського дискурсу, але розширення кругозору росіян, пошук ними додаткових джерел інформації та обмеження монополії телебачення – це крок у правильному напрямі.
Друга за важливістю новина пов’язана із святкуванням 9 травня. Побоювання щодо оголошення війни чи мобілізації не справдилися. Натомість риторичні фігури промови Путіна та лавина вулиць Захарченка можуть означати перехід до більш тісної інтеграції Донбасу з Росією. Кремль, де-факто, відмовляється від стратегії "нас там нема" і оголошує про свою відкриту присутність. У цьому ж ключі може повернутися й історія з анексією Херсонщини, прохання про яку уже висловили місцеві колабораціоністи, але рішення про яку ще не ухвалене.
Хід із газом для Вічних вогнів має символічне значення – буквально підкидання палива у топку культу 9 травня. Але можливо, що це і сигнал назовні – про наявність в Росії надлишку газу, який дозволить пережити західні санкції.
Ну і нарешті цілком очікуваним є посилення нацистського дискурсу в російському публічному просторі. Перші такі тексти хоч і були опубліковані державною інформагенцією "РИА Новости", все ж належали перу приватних осіб. Це дозволяло частині коментаторів на Заході проводити межу між ними та офіційними особами і заперечувати, що такі погляди лежать в основі політики сучасної Росії. Однак заяви депутата та віце-спікера Думи не залишають підстав для таких маневрів.
Прогноз
У найближчому майбутньому за відсутності реальних перемог на полі бою буде і далі підвищуватися градус пропаганди, а радикальні заяви лунатимуть все гучніше. Так само підвищуються шанси формальної анексії українських Донбасу та Херсонщини. Однак з іншого боку влада телевізора над росіянами вже не виглядає аж настільки непохитною – і хай навіть в Рунеті опоненти Путіна не обов’язково є прихильниками України, падіння довіри глибинного народу до владного дискурсу рано чи пізно призведе до падіння самої влади.
